Про агродотації з перших вуст: досвід фермерів Черкащини

953
0
Про агродотації з перших вуст: досвід фермерів Черкащини
Kurkul.comПро агродотації з перших вуст: досвід фермерів Черкащини

На слово не повіриш, поки сам не спробуєш! Коли в Мінагрополітики оголосили про реалізацію програм підтримки аграрного сектору в 2018 р. на суму 6,3 млрд грн, то багато хто із потенційних адресатів махнули рукою і вирішили обійтися без бюрократичної тяганини та бюджетних грошей. Але є фермери, які задумали спробувати та отримати обіцяні урядом Гройсмана і міністерством Мартинюка гроші. Поки таких небагато: із закладеного у бюджеті 1 млрд грн на підтримку фермерів освоєно лише 12 млн грн.

Тож редакція Kurkul.com розпитала цих фермерів-«сміливців», чи варто звертатися до держави за підтримкою і як отримати обіцяні кошти. 

Kurkul.com: Борисе Олексійовичу, Ви вже скористалися державними дотаціями, які виділив уряд?

Борис Кукунін: Так, цього року наше господарство взяло безвідсоткову позику, тобто кредит для фермерських господарств. Придбали малопотужний трактор та менший садовий обприскувач. Коштувало нам близько $250 тис., тож взяли в розстрочку на 5 років.

Kurkul.com: Із якими складнощами довелося зіткнутися в процесі?

Борис Кукунін: Усе пройшло дуже швидко, я реально в шоці. Якраз із цим проблем зовсім не було. Оформили заставне майно і на наступний тиждень гроші вже були на рахунку.

Єдина вагома умова в посадовців — заставне майно. Заставне майно я подав на 500 тис. грн. На рівні Черкас прийняли, на Києві зрізали і зробили вдвоє менше.

Kurkul.com: Як Ви оцінюєте роз'яснювальну роботу Мінагрополітики господарств щодо можливостей держпідтримки?

Борис Кукунін: Інформації від Мінагрополітики взагалі ніякої не було. Інформація всім попала із різних джерел, котрі не мають жодного прямого стосунку до сільгоспвиробництва. Проте місцеве управління агропромислового розвитку таки надсилає якісь листівки про дотації. Але потрібно самому у цій темі варитися , щоб знати інформацію.

Kurkul.com: Як Ви оцінюєте сам механізм отримання дотацій?

Борис Кукунін: Мені сподобалося, що в Черкаській області відносно компенсацій по кредитах все відпрацювали чітко й прозоро. Не було жодних натяків на відкати абощо.

А механізм отримання компенсації купівлі посадкового матеріалу виявився дуже складним. Цьогоріч у мене були витрати на придбання посадкового матеріалу, але я поки що відклав це питання.

Цей рік показав, що при виборі культур для свого саду потрібно добре розуміти, яку культуру посадити на якій ділянці. А в умовах програми держпідтримки чітко вказано: якщо ти не посадив закуплені саджанці згідно проекту, то у тебе не буде шансу отримати відшкодування. До того ж, комісії, які б мали перевіряти на відповідність по району теж не створені.

Садовий обприскувач

Kurkul.com: Які підприємства, на Вашу думку, потребують держпідтримки?

Борис Кукунін: Фермеру-початківцю дуже важлива допомога, особливо державна. І хоч у законодавстві прописано, що має бути якась допомога для новостворених господарств, але їм отримати її майже нереально. Як молоде господарство може закласти хоч якесь майно в заставу? Як може взяти кредит, якщо немає 3-річної фінансової історії?!

Мені здається, потрібно «піднімати» малі і середні господарства. Саме вони допоможуть поставити ті землі, де не дуже хочуть працювати агрохолдинги.

Kurkul.com: На Вашу думку, чи є державне фінансування агросектору достатнім?

Борис Кукунін: Якщо взяти мене, садівника, і весь ягідний сектор, то у 2018 році близько 80% виробників «впали на коліна». Моє господарство врятувало те, що я виробник органічної продукції і мав хоч якийсь прибуток.

Бажано, щоб підтримка була стабільна. Так фермер принаймні знатиме, що не застрягне навічно в кредитах, боргах. Крім того, видача дотацій господарствам, які чесно ведуть бізнес, сприятиме виходу агросектору «з тіні» і його подальшому розвитку. 

Kurkul.com: Олександре Станіславовичу, розкажіть про свій досвід отримання держдотацій.

Олександр Скрипчинський: Я вже скористався. Допомога ніколи не завадить, хоч і довелося витратити трохи часу. Одразу просив для господарства трохи більше, а мені дали половину, я б ще був не проти.

Kurkul.com: Хтось із Ваших колег зверталися за допомогою до Мінагрополітики?

Олександр Скрипчинський: Якщо чесно, то мало хто скористався цими дотаціями. Люди не вірили, що це можливо. А я отримав і раджу знайомим звертатися також, щоб отримати фінансування з держбюджету. Думаю, зараз люди побачать, що це працює і піде друга хвиля.

Kurkul.com: Звідки Ви дізналися про механізми отримання дотацій?

Олександр Скрипчинський: У Мінагрополітики, як на мене, зробили достатньо, щоб пояснити це все. Та навіть у державних банках розписано все й менеджери розповідали.

Я написав бізнес-план і отримав гроші. Раніше ж вимагали написати купу бумаг, пояснити, звідки я насіння взяв, де гербіциди купив, де солярку,  і тільки тоді в мене був шанс отримати відшкодування на посівний матеріал тощо..

Kurkul.com: Наскільки зрозумілим і прозорим є механізм отримання дотацій?

Олександр Скрипчинський: Зараз не так, як було у 2005-2009 роках. Усе доступно для розуміння. Заходиш собі на сайт, читаєш і виконуєш. Хто цікавиться, то для того питань ніяких не виникає.

Я вперше про дотації почув від АФЗУ: вони мені показали де, що і як подавати, далі я вже сам працював. Було б добре, аби цю практику продовжили й давали фінансування тим, хто цього справді потребує.

Kurkul.com: Як повинні виділятися дотації в Україні?

Олександр Скрипчинський: Зараз треба допомагати якраз тим, хто тільки тягнеться до середнього класу. В Україні зараз є фермери, які отримали «у спадок» колишні колективні сільгосппідприємства, вони вже, на щастя, вийшли на визначений рівень, забезпечують село робочими місцями й платять податки.

А є такі фермери, що лише починають свій бізнес. Я вважаю, якщо ми хочемо, щоб у нас був середній клас, то треба допомагати на даному етапі саме тим фермерам, котрі тільки зароджуються, потім дивитися, як вони розвиваються!

Фінансово підтримувати такі господарства варто протягом наступних 3-4 років, а вже на п’ятий будемо дивитися, якого рівня досягнув цей фермер. І коли вони можуть витримати конкуренцію із великими агрокомпаніями, треба буде її стимулювати.

Kurkul.com: Які умови має виконувати підприємство, щоб мати шанс на держпідтримку?

Олександр Скрипчинський: Ясна річ, дотації мають отримувати лише ті, хто чесно платять податки.

Колоски пениці

Кому і скільки — пропорцію мають рахувати економічні відділи, аграрні управління. Замість того, щоб пити чаї цілими днями, вони б могли зробити аналітичні звіти по кожному району. Але вони не роблять… От за рік потрібно подивитися, скільки бюджету з’їли ці бюрократи й що вони зробили корисного.

Kurkul.com: Чи достатньо держава виділяє грошей фермерам?

Олександр Скрипчинський: Я дуже надіюся, що в Мінагрополітики й справді розраховували ці конкретні цифри. Адже якщо щось робити, то потрібно все порахувати до дрібниць.

Ми, хлібороби, можемо споконвіку вирощувати хороший урожай. Але ж без підтримки робити це складно. І саме держава була створена, щоб захищати інтереси її громадян, наші інтереси, у тому числі й на зовнішньому ринку. Я ж не вийду сам продавати в Польщу, наприклад, а допомогти мені може, наприклад, те ж Міністерство закордонних справ. Хай Мінагрополітики привозить більше контрактів з-за кордону.

Якщо наша спільна ціль — створити в державі середній клас, то дотації повинні отримувати саме середній бізнес. Дотації мають бути цільовими. Коли ставиш правильну ціль і йдеш до неї, то видно, що ти на правильному шляху.

Kurkul.com: Дотування фермерів сприятиме детінізації ринку?

Олександр Скрипчинський: Тільки контрольована фінансова допомога нічого не дасть. Політика буває двох видів: пряника і батога.От мовляв, застосують «пряник» — дамо дотації. Але якщо не буде «батога», тобто того, хто контролюватиме всі ці грошові потоки, то який сенс усього?

Тобто воно повинно в комплексі працювати: треба допомагати, але треба й слідкувати, щоб ці гроші правильно йшли, всі структури платили податки. Коли буде робота лише в одному напрямку, то це не дасть позитивного результату. Якщо держава буде тільки «батогом», то теж не буде результату.

Kurkul.com: Сергію Валентиновичу, Ви зверталися цього року до держави за підтримкою?

Сергій Гнатюк: Колись я вже брав безвідсотковий кредит на поворотній основі. Це добре допомогло мені «стати на ноги». Ще в лізинг купив трактор. А цього року дали кредит на сівалку,  то я й купив сівалку. Гроші дали без проблем. Так треба підтримувати всі малі господарства — щоб ті могли розвиватися.

Kurkul.com: Чи були якісь бюрократичні нюанси при офрмленні дотації?

Сергій Гнатюк: Зараз усе проходить більш-менш нормально.

Kurkul.com: Звідки Ви дізналися про можливості держпідтримки?

Сергій Гнатюк: Хотілося б, аби Мінагрополітики більше надавало пояснень. Потрібно, щоб були більш зрозумілі для всіх оці рухи документів і коштів. Бо, наприклад, ми з колегами дізналися про механізм від аграрної громадської організації.

Насправді буде добре, щоб невеликі господарства дізнавалися про підтримку з перших вуст, бо такі кредити їм дуже необхідні. Дотації треба давати тим господарям,  які самі стають на ноги, — аби не виїжджали з України. Бо хто її берегтиме?

Kurkul.com: Яким має бути обсяг державного фінансування агросектору?

Сергій Гнатюк: Потрібно більше.

Зараз в Україні йде укрупнення агропідприємств, але цього робити не варто. Ставка має бути на малого і середнього сільгоспвиробника. Історія показала: наші люди не хочуть працювати на пана, а хочуть працювати на себе, як робили раніше куркулі.

Сівалка в полі

Kurkul.com: Чи згодні Ви з тим,  що дотації мають отримувати лише «білі» підприємства?

Сергій Гнатюк: Найчастіше підприємства не показують фіскалам свої статки, бо практично немає що показувати і за що вижити. Хто покаже більший врожай і заплатить усе, що від нього вимагають, то йому не буде за що посіятися наступного року. Ось такий бідний є. Таким фермерам на гектар дати кредит під державні гарантії. Так треба робити — тоді в нас працюватимуть люди.

Kurkul.com: Чи вважаєте Ви, що видача держпідтримки прозорим господарствам сприятиме виходу агросектору «з тіні»?

Сергій Гнатюк: Звичайно, що сприятиме.

Укрдержфонд підтримки фермерських господарств — це велике діло. У фонді завжди повинні бути гроші і щороку він має поповнюватися. Наприклад, я повернув сьогодні кошти — вони є у фонді, ними може скористатися хтось інший. Так можна збільшити кількість дрібних господарств, допомогти їм у розвитку, створити нові робочі місця для українців та отримати більше податків у бюджет.

Kurkul.com: Ростиславе Ігоровичу, чи зверталися Ви до Мінагрополітики, аби отримати агродотації для свого господарства?

Ростислав Бойко: Ми поки не зверталися, але плануємо найближчим часом взяти допомогу на купівлю посівного матеріалу.

Kurkul.com: Що Вам відомо про механізм видачі дотацій?

Ростислав Бойко: Інформаційна робота Мінагрополітики могла б бути кращою. Подробиці отримання фінансування ще маю дізнатися. Та й про сам механізм зможу говорити більше тоді, коли пройду весь цей шлях.

Kurkul.com: Хто з виробників і скільки має отримувати коштів із держбюджету?

Ростислав Бойко: Зараз фермерів «зажали» так, що не продихнути, зараз дуже важко виживати сільським господарствам. Потрібно їм допомагати. Як варіант, можна рахувати обсяг дотацій пропорційно врожаю.

І давати дотації треба всім господарствам. Повинно бути виділення держ дотацій. Всім господарствам — незалeжно від того, чи обробляє 1 тис. га, 500 га чи навіть 1 га.

Але претендувати на державні гроші мають тільки ті, хто працює офіційно  й сплачує податки.

Kurkul.com: Чи варто збільшити бюджет програм держпідтримки?

Ростислав Бойко: Зараз фінансування агросектору недостатнє. Треба виділяти більше коштів. Крім того, більше господарств захочуть працювати прозоро і відкрито.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2018 p.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми