Світлана Шмунь: Кольорову картоплю розбирають, як гарячі пиріжки

4536
0
Світлана Шмунь: Кольорову картоплю розбирають, як гарячі пиріжки

Єдиний в Україні пам’ятник картоплі встановлено у селищі Немішаєве Бородянського району, Київської області на території Інституту картоплярства НААН України. На ньому бронзовими літерами викарбувано слова, які належать президенту НААН, Герою України, академіку Михайлу Зубцю: «Картопля — найкращий скарб людей тутешніх. Надія поколінь прийдешніх». Про здобутки і перспективи провідної наукової установи у галузі картоплярства Kurkul.com поспілкувався з завідувачкою відділу науково-інформаційного та консалтингового забезпечення Світланою Шмунь.

Kurkul.com: Світлано Андріївно, розкажіть нашим читачам про структуру установи, завдання, які стоять перед нею.

Світлана Шмунь: До структури установи входять відділи: селекції; біотехнології і біотехнічних систем; відтворення та оцінки якості насіннєвої картоплі; виробництва, зберігання і переробки; науково-інформаційного та консалтингового забезпечення, а також 6 лабораторій, 3 сектори, Волинська державна сільськогосподарська дослідна станція, Поліська дослідна станція ім. О. Засухіна (Житомирська область), державні дослідні господарства «Корделівка», «Артеміда» (Вінницька область), Пархомівський опорний пункт, Шишацький опорний пункт (Полтавська область), Калинівський опорний пункт (Вінницька область).

Пам’ятник картоплі у селищі Немішаєве Бородянського району, на території Інституту картоплярства НААН України

У нашому закладі працюють доктори і кандидати сільськогосподарських та біологічних наук, кваліфіковані старші наукові співробітники. Цьогоріч  установа успішно атестована Міністерством освіти і науки. Завдяки мережі дослідних господарств маємо можливість впроваджувати у виробництво нові сорти картоплі, вивчати, як вони адаптуються до тих чи інших кліматичних зон, приміром, Лісостепу, куди входить Полтавська область, або Полісся (Волинь, Житомирщина).

Ми співпрацюємо з іншими організаціями в різних регіонах України. Зокрема, закладаємо демонстраційні ділянки, на яких висаджуємо різні сорти картоплі і забезпечуємо її науковий супровід. Традиційно проводимо Дні поля.

Kurkul.com: Науковий доробок інституту приємно вражає. Отож, поділіться успіхами.

Світлана Шмунь: На сьогодні в Державному реєстрі є 62 сорти картоплі селекції Інституту картоплярства. Отож, є великий вибір для споживачів за смаковими, кулінарними якостями, групами стиглості. 

Щороку випробовуємо декілька сортів. Наведу статистику. У 2014 р. до Державного реєстру було внесено 4 сорти, у 2015 р. — 6, у 2016 р. — 1, у 2017-2019 роках — по 5 нових сортів. Вони проходять дореєстраційне сортовипробування на однорідність, відмінність і стабільність у Держсортслужбі України. І тільки тоді, коли фіксують названі ознаки, їх заносять до Державного реєстру. Під цими сортами розширюємо посівні площі у дослідних господарствах та опорних пунктах.

Дуже добре зарекомендував себе і користується великим попитом надранній сорт Тирас із вмістом крохмалю 14,0-15,0%, споживчою якістю 8,4 бали. Він стійкий до звичайного патотипу раку та відносно стійкий проти фітофторозу. Гордістю наших селекціонерів є середньостиглий сорт Слов’янка з вмістом крохмалю 12,0-13,0%; дає стабільно високі врожаї - 48,0-62,0 т/га в кінці вегетації. Взагалі, у кожного виробничника й аматора є свої улюблені сорти.

Kurkul.com: Які новинки є у вашому картопляному кошику?

Світлана Шмунь: Насамперед — новий сорт Мирослава з потенційною врожайністю від 50 до 60 т/га. Він посухостійкий, рекомендований для вирощування у всіх зонах України. У ньому вміст крохмалю становить понад 17%, має високі споживчі якості - 8,2 бали. Стійкий до звичайного патотипу раку, відносно стійкий проти стеблової нематоди.

Хочу сказати про ще одну новинку — сорт Княгиня. Його потенційна врожайність ще вища — 68 т/га! Придатний до вирощування у всіх кліматичних зонах.

Kurkul.com: Ваш інститут вперше за свою історію створив кольорову бульбу. У торговій мережі її розбирають, як гарячі пиріжки. Розкажіть про таку цікавинку.

Світлана Шмунь: Цікавинкою і великим досягненням для нашої наукової установи є створені сорти з кольоровою м’якоттю. До таких належить Солоха. Ця бульба у розрізі  темно-фіолетова. З рожевим забарвленням середньопізній, столового призначення сорт Хортиця.

Новинки створені методом гібридизації з дикими формами картоплі. Українські селекціонери виростили кольорову картоплю вперше. Одним із авторів цього сорту є Микола Фурдига. Ми таким чином наслідуємо світові тенденції. Ці сорти внесені до Державного реєстру, вже завоювали невелику нішу у ресторанному бізнесі, гіпермаркетах. Кілограм кольорової картоплі коштує дорожче за звичайну. Незважаючи на ціну, її розбирають, як гарячі пиріжки. За нашими спостереженнями, до цього продукту проявляє великий інтерес молодь.

Kurkul.com: Чим кольорова картопля відрізняється від звичайної?

Світлана Шмунь: У цих овочах, які вважаються дієтичними, великий вміст антиоксидантів. При постійному споживанні вони виводять з організму шкідливі речовини, є хорошим профілактичним засобом для покращення роботи систем травлення та кровоносної, зміцнення імунітету.

Сорт Солоха не втрачає свій колір при запіканні. Якщо його поєднати з картоплею з білою, жовтою чи кремовою м’якоттю, вийде ексклюзивне блюдо. Можете ним здивувати гостей. Селекціонер Микола Фурдига радить: якщо немає столового буряка, то в борщ можна класти кольорові бульби!

Інститут має майнові права, патент на ці сорти. У нинішньому році ми уклали ліцензійні договори на вирощування Солохи і її реалізацію з рядом господарств. Оскільки у торговельній мережі кольорової картоплі не вистачає, під її вирощування плануємо виділити додаткові площі.

Kurkul.com: Ви забезпечуєте насіннєвою картоплею тільки внутрішній ринок, чи виходите і на експорт?

Світлана Шмунь: Ми підписали меморандум про співпрацю з Узбекистаном. Згідно з ним надали нашим партнерам безкоштовно зразки картоплі, щоб побачити, як вони проявляють себе в умовах цієї країни. Надалі будемо обмінюватися результатами дослідів.

Постійно контактуємо з білоруськими колегами. Їх запрошуємо до нас на семінари. Наші співробітники беруть участь в презентації власних доробок у Білорусі.

А ось європейський ринок для нас закритий — відсутні квоти на насіннєву і продовольчу картоплю. Та ми не сидимо, склавши руки. Зараз опрацьовуються спільні державні стандарти, щоб їх адаптувати до європейських норм.

Kurkul.com: Кліматичні зміни з підняттям температури відбуваються на всій планеті. Україна це відчула і на собі. Що тут можете порадити?

Світлана Шмунь: Глобальне потепління змушує нас міняти правила гри — треба вирощувати картоплю на поливі у всіх кліматичних зонах! Є інша гостра проблема. Ще під час навчання в агрономічних вузах добре засвоїли, що на гектар треба вносити не менше 60 тонн органіки. А що маємо зараз? Навіть 6 тонн цієї поживи не знайдеш! Якщо ті чи інші хімічні засоби рекомендовано застосовувати при вирощуванні насіннєвої бульби, то цього не можна робити, коли займаєшся продовольчою.

Ми використовуємо сидеральні культури як замінники органічних добрив — жито, гірчицю, щоб очистити ґрунт і наповнити органічними речовинами, азотом.З метою боротьби з шкідниками і хворобами, а також для підживлення «другого хліба» використовуємо біологічні препарати французького виробництва.

Інститут картоплярства уклав договір із французькою фірмою «Лалеман» на проведення тематичних дослідів по їх впровадженню. Влітку нинішнього року наші партнери, а також представники Німеччини, окремих африканських країн побували на наших дослідних полях. Вони були приємно вражені досягненнями науковців інституту. Французи навіть несподівано для себе з’ясували, що ці препарати діють на ту хворобу, про яку вони не думали.

Kurkul.com: Де можна купити вашу продукцію?

Світлана Шмунь: Ми здійснюємо реалізацію насіннєвого товару через сайт Інституту картоплярства, а також в магазині, який працює на його території. Тепер можна отримати насіннєву картоплю поштою.

 © Василь Закревський, Kurkul.com, 2019 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми