Богдан Савенков: Наша задача — отримати прибуток не менше $200 на гектар

Богдан Савенков: Наша задача — отримати прибуток не менше $200 на гектар

3 вересня 2020 777 0

Агрофірма «Вітчизна» з Конотопа на Сумщині добре відома далеко за межами свого  регіону. За 20 років існування вона перетворилася на потужного агровиробника, відшліфувала свою ідеальну бізнес-модель та навчилася отримувати прибуток понад $200/га.

Про те, чому агрофірмі довелося розділити рослинництво й тваринництво, які культури є найбільш рентабельними для господарства і як формують технологію вирощування, спеціально для Kurkul.com розповів головний агроном «Вітчизни» Богдан Савенков.

Kurkul.com: Розкажіть про господарство, де працюєте.

Богдан Савенков: Агрофірма «Вітчизна» була заснована 2000 року, а зараз уже обробляє приблизно 15 тис. га землі поблизу сіл Соснівка, Малий Самбір, Великий Самбір, Шпотівка та Тернівка Конотопського району на Сумщині. На різних процесах у нас працюють майже 250 людей. Близько 60 працівників залучені в рослинництві, ще 60 людей працюють із тракторним парком, 20 працівників є у відділі логістики та 60 — на елеваторі.

 Богдан Савенков, головний агроном агрофірми «Вітчизна»

У нашому підприємстві є власний елеватор, потужність одночасного зберігання якого складає 70 тис. т. Також можемо зберігати зерно і в поліетиленових бегах-рукавах. Працюємо не тільки зі своїм зерном, а і з давальницьким, тобто надаємо послуги сусіднім підприємствам. Зрештою, за минулий сезон наш елеватор перевалив майже 164 тис. т зерна.

Основні культури — зернова кукурудза (від 6 до 7 тис. га щороку) та соняшник (4-5 тис. га). Також вирощуємо кукурудзу на силос (600-700 га), озиму пшеницю, ріпак (500-600 га) та сою (від 500 га до 1,5 тис. га).

Загалом для кормової бази щороку відводимо по 1,1-1,2 тис. га. З них вирощуємо люцерну на 400-500 га.

Центр нашої агрофірми знаходиться в селі Заводи: тут в одній точці зосереджена вся техніка та склади ЗЗР, добрив, насіння. Усі процеси щодо сівби, обприскування, збирання врожаю курує агрономічна служба, яку я очолюю. У кожного агронома є закріплена зона відповідальності і поля.

Kurkul.com: Із яким типом бізнесу асоціюють агрофірму?

Богдан Савенков: Наше підприємство має відносно довгу історію, починаючи з кількох десятків гектарів виросло до цілком потужної середньої агрофірми.

Зараз «Вітчизна» вийшла на майже 100 млн грн прибутку, а були роки, коли було більше. Не так давно у нас з’явилися швейцарські інвестори і від того багато чого змінилося в побудові бізнес-моделі підприємства. Усі рішення щодо технологій або роботи взагалі мають бути виважені, узгоджені, аргументовані.

Kurkul.com: Ферма агрофірми «Вітчизна» добре відома не тільки на Сумщині, а й далеко за межами регіону. Як влаштована співпраця тваринницького і рослинницького напрямків у вас?  

Богдан Савенков: У 2018 році наша ферма стала окремою юридичною особою «Молоко Вітчизни». Сьогодні робота між цими двома напрямками перетворилася більше у ринкові відносини: тваринники подають нам заявки на культури для виготовлення кормів, а ми коригуємо сівозміну під потреби ферми та виробництва товарного зерна.

До того, як ферма стала окремим підприємством, спеціалісти подавали нам заявку на початку року, де було вказано, скільки кормів і якої якості треба. Потім наша агрономічна служба розраховувала площі силосної кукурудзи чи люцерни. Якщо були побажання щодо кількості соломи, то ми це також враховували і сіяли відповідну кількість пшениці.

Сьогодні між АФ «Вітчизна» і «Молоко Вітчизни» —  ринкові відносини в перехідному періоді. Ми отримуємо від ферми замовлення і сіємо для них потрібні культури за визначену плату, як би це могла робити будь-яка інша фірма. Чому поки так? Ферма не може існувати без землі, тобто тваринам потрібна у будь-якому випадку кормова база: люцерна, силосна кукурудза, жито на зелений корм чи для сінажу. Навіть практикуємо вирощувати по два врожаї на рік. Імовірно, що в недалекому майбутньому ми передамо частину земель підприємству «Молоко Вітчизни» і всі потреби в культурах для кормів вони «закриватимуть» самостійно. За нами залишиться тільки надання в оренду техніки для обробітку ґрунту, посіву, захисту чи збору. 

Комбайн John Deere

Kurkul.com: Як ви формуєте сівозміну та обираєте культури для вирощування? 

Богдан Савенков: Наша компанія має чіткі й обґрунтовані бізнес-плани на різні періоди. Кон'юнктура ринку сильно не впливає на вибір визначених культур із року в рік. Ми точно знаємо, що найбільший прибуток приносять кукурудза й соняшник. Показник EBITDA цих культур є найвищим з-поміж інших. А отже, під них відведено найбільші площі.

Kurkul.com: У вас є улюблена культура? 

Богдан Савенков: Ні. На мою думку, у сучасного агронома не може бути улюбленців, щоб в не втратити саме головне прибутковість одного гектара.  

Kurkul.com: Які конкретні цифри прибутковості «стоять» за кожною культурою?

Богдан Савенков: Цього сезону наша агрофірма почала працювати згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), тому економічні дані по кожній культурі завжди є під рукою.

Отже, показник EBITDA для кукурудзи у 2019 році склав $314 з гектара, для соняшнику — $309 на гектар, озимий ріпак — $240. Найцікавіше, що цифри для сої складають близько $92.

Середній EBITDA у 2016 році склала $581 із 1 га, у 2017 році  — $226, у 2018 році  — $474 й, зрештою, у 2019 році — $205 з гектара. Три роки тому погодні умови «спричинили» неврожай, бо навесні кукурудза померзла і середня врожайність склала лише 7,6 т/га.

Кукурудза у полі агрофірми «Вітчизна»

Kurkul.com: Які, до речі, плани на цей сезон щодо урожайності культур?

Богдан Савенков: На цей сезон у нас досить скромні та не дуже амбіційні плани. Планова врожайність кукурудзи складає 10,2 т/га, пшениці — 6,1 т/га, соняшнику — 3,1 т/га та 2,2 т/га сої.

Чому сподівання цьогоріч більш приземлені? Бо зима була безсніжна, без опадів. Для нашого регіону типовим є десь 200-250 мм опадів у вигляді снігу за зимовий період, цього року його практично не було. У ґрунті на час старту посівної кампанії експерти нараховували лише 70-80 мм запасу вологи в метровому шарі. Сподіватися на хорошу врожайність за таких обставин не зовсім логічно.

Kurkul.com: Використовуєте якісь системи для того, щоб полегшити агровиробництво?

Богдан Савенков: Так, використовуємо ― ми з 2017 року працюємо з супутниковим моніторингом посівів.

Ще є GPS-моніторинг техніки, програма ідентифікації водія, причіпного обладнання. Диспетчер у місті Конотоп відстежує всі роботи на полях. У нього є графіки та інформація про плановий обсяг робіт. Щодня цей спеціаліст звітує і надає відомості, як виконується план робіт.

Ще наша служба в моєму підпорядкуванні проводить обліт дронами, виконують фото- і відеоспостереження за посівами, розвитком культур. Усю площу в майже 14 тис. га наші дрони облітають за три дні.

Це суттєво спрощує пошук проблемних ділянок, адже скраю поля далеко не все можна побачити. Коли дрон знаходиться над полем під кутом 90 градусів, то саме так можна побачити дуже багато нюансів. Ну і ще вони допомагають нашій службі охорони.

Kurkul.com: Чи вже оцінювали біологічну врожайність культур?

Богдан Савенков: Я не рахую, наприклад, стручки безпосередньо. Програма, яку ми використовуємо, дає досить точні прогнози щодо озимої пшениці, але іноді трохи помиляється по кукурудзі, соняшнику.

Наприклад, торік ріпак «показував» 3 т/га, зібрали так само. Урожайність пшениці була  5,5 т/га, на рівні показників програмного забезпечення. Ріпак цього року показує 3,6 т/га — надіюся, так і буде.

Kurkul.com: Маєте багаторічний досвід роботи в сільському господарстві. Що змінилося взагалі в агробізнесі за цей час?

Богдан Савенков: Агробізнес — це не просто бізнес. Це така наука, де одні люди можуть іншим щось довести або розгромити їхні переконання вщент.

Що змінилося у «Вітчизні» за 8 років моєї роботи тут? Ми взяли як орієнтир точне землеробство. Для цього перейшли на точний контроль висіву, відключення секцій на посіві та на обприскуванні, водіння обприскувача за допомогою спеціальних камер. Ще багато чого плануємо впровадити невдовзі, наприклад, автоматичну фіксацію урожайності.

Готуємо агрофірму до переходу з класичного обробітку ґрунту до stip-till. До цього року в нас, в основному, була техніка, причіпне обладнання для оранки чи глибокого рихлення. Але через зміни клімату і нестачу продуктивної вологи маємо шукати нові можливості.

До цього часу ми навіть не задумувалися про брак вологи і тим більше про перехід до іншої технології. Минулого сезону добре було видно дефіцит опадів навесні, протягом літа і восени під час посівної. То вже ми почали задумуватися, що треба зробити.

Добре розуміємо, що вологи фактично ми в себе не додамо. Годі мріяти про збільшення врожаю до 15 т/га кукурудзи або 4,5 т/га соняшнику без поливу.

Отож, аби не втратити ту рентабельність вирощуваних культур, треба змінювати підхід до технологій, відмовлятися від класичної технології оранки та глибокого рихлення, переходити на смуговий обробіток.

Така технологія, як бачу з досвіду колег, дозволить оптимізувати наявні ресурси і зберегти той рівень прибутку з гектара. Буде зменшена кількість мотогодин для техніки і, відповідно, менше буде використано дизельного пального. Якщо збільшимо моторесурс, то мають зменшитися капітальні витрати CapEx на оновлення парку техніки.

Kurkul.com: Яка техніка і скільки її обслуговує такий великий зембанк?

Богдан Савенков: Основний парк техніки нашої компанії складається з 9 важких тракторів потужністю понад 300 кінських сил. Із них у нас є трактор потужністю близько 500 кінських сил на гусеничному ходу. Переважно це все — техніка марки John Deere, є ще Case тощо.

Маємо 3 самохідні обприскувачі, маємо ще додаткову техніку обслуговуючу, трактори і вітчизняного виробництва, які виконують важливі обслуговуючі роботи.

З причіпного обладнання маємо чотири 16-рядні сівалки, які обладнані найсучаснішими технологіями: відключення секцій, пневматичний висів та внесення добрив біля рядка посіву.

Є ще культиватори, один із яких надає можливість вносити різні види добрив. Використовуємо глибокорозпушувачі. У нас є ще переобладнана сівалка John Deere. Ми її переобладнали і зробили культиватор із внесенням добрив, при цьому позбавилися одного виду робіт.

Маємо 6 комбайнів, якими закриваємо всю площу, і гарно налаштовану логістику. Усі 14 тис. гектарів закриваємо до 15-20 листопада. Ми майже не працюємо з найманою технікою, а навпаки самі передаємо багато чого в оренду.

Kurkul.com: Скажіть, як часто оновлюється техпарк.

Богдан Савенков: Дуже важко дати відповідь однозначну. Трактор 300-сильний можна змінювати раз на 5 років. Тобто з класичною технологією при нашому темпі роботи 300-сильний трактор за рік виробляє близько 2 тис. мотогодин, заміна трактора  потрібна десь раз на 5 років без капітального ремонту. Тобто практично він за цей період амортизується і вже виробляє свій моторесурс.

За останні роки було прийняте рішення повністю оновити всі сівалки, які працюють у «Вітчизні». Ми порахували: купувати нову сівалку, платити просто за раму, буде економічно невигідним. Зараз дообладнали і отримали сучасну сівалку з відключенням секцій, з контролем висіву, тобто пневмовисів.

Kurkul.com: Ви розповідали про те, що готуєтеся переходити на strip-till. Скільки це коштуватиме агрофірмі?

Богдан Савенков: Вивчаємо, як кажуть, із різних сторін. Зробили висновки, що для переходу на strip-till треба два основні агрегати: глибокорозпушувач із міжряддям 70 см, який буде робити осінню підготовку, його діло зробити лінії для накопичення вологи і внести добрива.

Навесні нам знадобиться Strip-till агрегат типу Dawn Pluribus, задача якого — зробити якісне посівне ложе для насіння. Тобто  він «розсуває» пожнивні рештки та  робить чорний рядок шириною 20 см, який прогрівається і в якому буде знаходитися насінина зі стартовим добривом.

Конкретно вартість повного переходу на цю нову технологію сказати не готовий, але я впевнений на 90%, що це буде дешевше у майбутньому за рахунок економії основних ресурсів — мотогодин техніки і пального.

Коли я відвідував господарство «Рост-Агро» в Полтавській області, то його керівник Максим Бернацький сказав, що на рік по техніці виходить близько 600 мотогодин. Для порівняння: ми за рік напрацьовуємо 2 тис. мотогодин за класичною технологією, а він — 600 по стріп-тілу. У перспективі це виглядає, як утричі менше пального та утричі довший період експлуатації трактора.

Kurkul.com: Як ви ставитесь до техніки вітчизняного виробництва? Використовуєте?

Богдан Савенков: Я чудово ставлюсь до вітчизняної техніки. До речі, багато чого, виробленого на пострадянському просторі, працює і досі.

Чесно скажу, більшість причіпної техніки, що знаходиться в моєму використанні, перейшла мені історично. Трактори «Білоруси» працюють по господарству і для пайовиків.

Kurkul.com: А як обираєте партнерів щодо добрив, насіння чи засобів захисту?

Богдан Савенков: У нас усе проходить винятково через тендери. Якщо компанія може задовольнити наші вимоги, то ми укладаємо з нею контракт. Теж цілком адекватні ринкові відносини.

Працюємо з відомими виробниками насіння чи препаратів для захисту рослин, зокрема FMC, Syngenta, Bayer, Corteva, Monsanto, Pioneer, Euralis та інші.

Працюємо не тільки з  оригінальним продуктам, але тільки з тими які перевірені в нашому господарстві  і реально працюють. Як обираємо? По-перше, продукт має бути недорогий, як, звичайно, усім хочеться, а по-друге, він має гарно працювати, особливо це стосується гербіцидів і фунгіцидів та інсектицидів.

При виборі препаратів я у першу чергу розглядаю діючі речовини. Тобто я визначаю спектр чи то збудників хвороб, чи то шкідників, формую своєрідний запит і обираю діючі речовини.

Далі в хід знову йде економіка: мені важливо порівняти вартість цих діючих речовин у препаратах різних компаній за попередньою інформацією від дистриб’юторів. Обравши препарати, ми оголошуємо тендер на відкритому майданчику, де проводяться торги між дистриб‘юторами.

 Олексій Дворський, експерт FMC та Богдан Савенков

Із компанією FMC ми працюємо вже 3 роки. Серед гербіцидів віддаю перевагу препаратам на основі нікосульфурону, наприклад, Нікіт®. Працюємо інсектицидами Денадим® Мікс та Вантекс® на ріпаку, пшениці, частково на сої та соняшнику.

Також використовуємо інсектицид Кораген®  — це, певно, бестселер у наші дні щодо  захисту кукурудзи від шкідників.  

Чого обрали Кораген®? Тому що це — мінімум від пів до тонни збереженого врожаю. І звичайно, це не впливає на корисних комах (сонечко, зеленоочка, муха-дзюрчалка), які допомагають нам у боротьбі з такими шкідниками, як попелиця. А особливо важливо, оскільки у нас край бджолярів, що цей препарат безпечний для бджіл.

Kurkul.com: А як формується повна технологія вирощування, наприклад, соняшнику в агрофірмі?

Богдан Савенков: Усе починається з розрахунків, кінцевих цифр, тобто з прибутку. Наша задача — отримати прибуток не менше 200 доларів із гектара.

Від цього починаємо рахувати: якщо ми більше вкладаємо в технологію і здорожчуємо її, то в кінці отримаємо менший прибуток.

Ми рахуємо дуже просто, але враховуємо багато факторів: не тільки ціну ТМЦ, а й відсотки по кредиту, наприклад. Спочатку відбуваються не великі коригування в об’ємах культур на плановий рік, але в рамках планової сівозміни з урахуванням розміщення культур на наступні три роки. Прораховую  все: товарно-матеріальні цінності, вартість агрооперацій, насіння, препарати — загалом багато варіантів.

Для прикладу, цього року у нас були прорахунки для десяти варіацій технології вирощування соняшнику!

Цього року у нас з’явилась нова ідея не розглядати якусь конкретну діючу речовину, а  купити і користуватися знаннями, наукою, купити рецепт захисту і добрив. Технологію щодо захисту розраховуємо так, щоб при використанні добрив по максимуму вона була не надто дорога в інших частинах. Коли ми купуємо технологію, наприклад, якісь препарати, то в дистриб‘юторів просимо не конкретний препарат за гарною ціною. А говоримо, що в нас є, для прикладу, $30 на гектар і за ці гроші нам потрібна класна схема, що вбереже нас ґрунтово і страхово. Ми сьогодні таким чином платимо за готові рішення.

Kurkul.com: Скільки коштує технологія вирощування соняшнику на 1 га?

Богдан Савенков: Повна планова собівартість 1 гектара вирощування соняшнику в АФ «Вітчизна» становить 15 984 гривні. Розраховуємо на врожайність на рівні 3,1 т/га.

Насіння соняшнику десь у середньому коштує $68-70. Добрива (азотні, NPK) — $88, а засоби захисту обходяться у $75 на 1 га.

Якщо мова йде про ЗЗР, то близько $30 ми витрачаємо на фунгіцидний захист, решта — це гербіцидний захист, що включає в себе ґрунтову і страхову схеми.

Інсектициди ми не плануємо і закладаємо їх у позабюджетні витрати. Тобто якщо є потреба, ми «беремо» гроші і користуємося; якщо не треба, то ми просто отримуємо кращу економічну ефективність.

Kurkul.com: Чи експериментуєте ви з препаратами на конкретних культурах?

Богдан Савенков: Я ніколи не використовував дози препаратів нижче зазначених рекомендацій. Чому? Тому що вважаю, якщо їх вивели на ринок, їх протестували, і є оптимальна норма, яка повинна працювати на певному спектрі хвороб чи бур’янів.

Єдине, що я не застосовую в технології, то це рекомендовані норми виливу води. Я завжди використовую менші норми виливу води, оскільки це дозволяє робити менше холостих проходів по полю обприскувачем. Менше заправок ― більша продуктивність. Але при цьому я використовую додатково різноманітні прилипачі і ад’юванти.

Kurkul.com: Яким видався нинішній сезон, наприклад, для соняшнику?

Богдан Савенков: У нашого соняшнику я зараз проблем, на щастя, не бачу. Надлишок вологи в травні позначився тільки позитивно. Єдине, що було потрібне рослинам, — фунгіцидний захист, щоб захистити листки, у першу чергу, від таких хвороб, як септоріоз.

Kurkul.com: Які основні хвороби, шкідники і бур’яни є для кожної з культур у вашому регіоні?

Богдан Савенков: На соняшнику за свою практику я дуже рідко стикався з великою кількістю шкідників. Так, присутня совка, але поріг шкодочинності вона ніколи не перевалювала: 1-2 штуки на 10 квадратних метрів.

На сої доводилося працювати проти чортополохівки, будякового сонцевика, лугового метелика. Такі проблеми повторюються з року в рік, тому треба бути готовим до боротьби.

На кукурудзі основним шкідником є стебловий метелик. Я ніколи не чекаю, коли вже повзе гусінь і почне їсти кукурудзу. Ми завжди відслідковуємо цих шкідників  феромонними або клейкими пастками. У цьому допомагає компанія FMC — вона встановлює свої пастки, які моніторять в сусідніх областях літ даного шкідника.

Що стосується кукурудзи, то інсектицидом ми працюємо не за наявності, а превентивно. Тобто як тільки починається літ, ми вже починаємо працювати Корагеном. До того ж у нього великий термін дії — понад 30 днів. Препарат працює, тому всі покладені яйця метелика просто не мають шансів.

Що стосується пшениці, це зазвичай класичні шкідники: клопи, хлібні жуки, п’явиці, трипси… Це просто класика і сьогодні хоч-не-хоч, а працюєш фунгіцидом і додаєш у суміш  інсектицид, і бажано також працювати не тільки контактними, а ще й системними фунгіцидами, щоб продовжити дію препарату.

Якщо мова про хвороби, то традиційними для нашого регіону є септоріоз, іржа. Але оскільки маємо хороший фунгіцидний захист, то якихось критичних ситуацій не було. Головне — це не пропустити фази і своєчасно провести фунгіцидні обробки.

Основні бур’яни, які зустрічаються на наших полях, — це злакова група, а також лобода та щириця, також  свиріпа, хвощ, різновиди гірчаків. У кукурудзі дуже часто зустрічається такий бур’ян, як падалиця соняшнику. Перший рік, коли сіємо кукурудзу по соняшнику, то падалиця є проблемою № 1.

Kurkul.com: Яку пораду насамкінець Ви б дали своїм колегам?

Богдан Савенков: Варто завжди пам’ятати, що поле — це мольберт, на якому треба художнику написати свою картину… Агроном сам пише своє поле, творчо працює, тому дати якийсь рецепт успіху нереально. Щоб отримати те, що ти запланував, треба зважено працювати, любити свою справу та знати своє поле.  А головне, що все вищесказане було б неможливе без команди.

 Kurkul.com: Щиро дякуємо за хорошу розмову. Гарних врожаїв!

 © Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2020 р.

 

Виконано за допомогою Disqus