Вже майже рік господарства ФГ «ЛАННДАР» та ФГ «Колос» на Харківщині деокуповані, проте повноцінно працювати не можуть.
Про це розповів герой проєкту «Аграрне Відродження» Олексій Беседін в матеріалі «Урожай 2022 року ще стоїть у полі — проєкт «Аграрне відродження» про життя після деокупації» на Kurkul.com.
За словами фермера, восени вдалось зібрати лише малу частину врожаю соняшнику. Кукурудза на зерно також залишилась в полі.
Засіяли цьогоріч всього 600 га, але вже сьогодні фермер бачить, що частину врожаю не зможе зібрати. Решта територій — засмічено. Туди фермер не має доступу, хоча не проти їх засівати.
«На рахунок мін поки не знаю, оскільки ми елементарно не можемо дістатись до тих полів. Вони стоять ще з торішнім врожаєм. Виходить, ці території близько до лінії розмежування і туди доступу немає. Люди також не ризикнуть туди поїхати. Це дуже велика проблема для господарства», — поділився він.
Гуманітарне розмінування на території господарств фермера не проходить. Такого роду розмінування передбачене на території поза 20 км від лінії фронту, в той час, коли с. Курилівка за 15 км від бойових дій. Тому цілу зиму фермер разом з військовими здійснював аеророзвідку, щоб виявити на яких з його полів є небезпечні обʼєкти. Таким чином оглянули 700 га. Але це не розв'язує проблему засміченості.
«Робимо власну протимінну машину. Для цього їздили до людей, подивились, як у них це працює, і тепер наші інженери мудрують. Ми розуміємо, що треба сіяти і попереду трактора доведеться пускати машину-розмінувальник. На своїх полях ми знаходили різні залишки снарядів, міни. Завжди викликали спеціалістів з ДСНС. Вони доволі швидко реагують. Але все побачити неможливо, тому потрібні дієвіші методи», — пояснив фермер.
Він додав, що, на щастя, трагічних випадків у господарстві не було. Але був не один випадок, коли людей під час роботи на полі поранило від осколків мін.
Також Олексій зазначає, що є велика проблема з кадрами. Населений пункт знаходиться фактично у «сірій» зоні. Через високі ризики люди не хочуть сюди повертатись. От, наприклад, бухгалтерка фермера на даний час знаходиться в Харкові. І доводиться ледь не щонеділі туди відвозити документи, щоб вчасно занести їх у систему.
«Постачання пального, ще більш-менш вистачає. Наші партнери, з якими ми працювали до війни, погоджуються возити. Як далі буде — не знаю. А щодо добрив, насіння — то це велика проблема. Фактично цього року посіялись завдяки допомозі The Howard G. Buffett Foundation та компанії LNZ Group», — розповідає він.
У планах фермера відновити господарство до довоєнних обʼємів. Але для цього треба, щоб лінія фронту змістилась.
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.