
З початком повномасштабної війни українські аграрії зіткнулися зі значним дефіцитом потужностей для зберігання зерна. У пошуку рішень звернули увагу на тимчасові зерносховища. Про це йдеться на Elevatorist.com.
«В Україні тимчасові зерносховища стали особливо актуальними через непередбачувану експортну логістику. Вони дозволяють підтримувати темпи збирання, не продавати зерно вимушено за низькою ціною та відкласти інвестиції в постійну інфраструктуру. Для багатьох господарств такі зерносховища розглядаються не як альтернатива металевим силосам, а як гнучкий елемент сучасної стратегії зберігання зерна», — пояснив директор та співвласник компанії «Зерновий Дім» (Sukup) Андрій Семенович.
У СТОВ «Млинище» з Житомирщини використовують різні способи зберігання зерна. Тут є власний елеватор та склади із загальною ємністю 15 тис. т зерна, а також використовують полімерні рукави й модульні ємності. Останні називають «юртами» через конусну конструкцію. Як розповів керівник Юрій Дмитрієв, технологію практикують вже четвертий рік.
«Усі культури, які ми вирощуємо, зберігаємо в «юртах», — сою, соняшник, кукурудзу. Якщо брати по соняшнику, то в одне сховище вміщається приблизно 350 тонн, по сої та кукурудзі більше — 550–600 тонн. Залежить від того, як закладати», — розповів аграрій.
За його словами, зерно після збирання вони тримають у модульних сховищах 3–4 місяці. Якщо це кукурудза, то вона може лежати в «юрті» з жовтня до січня–лютого.
В «Млинищах» ємності стоять на асфальтованому покритті.
«Мені подобається, що ми можемо в будь-який момент вибирати зерно з ємності на асфальтованому майданчику. Бо якщо брати, наприклад, полімерні мішки, які ми закладаємо прямо в полі, то є проблема: дощі пішли — і вже не можна звідти вивезти зерно», — пояснив Юрій Дмитрієв.
Після завершення сезону сховище можна демонтувати та компактно зберігати до наступного використання.
Вартість зерносховища орієнтовно становить від 6 до 12 доларів за 1 м³ місткості. За розрахунками «Млинищ», встановлені тут модульні сховища окупилися приблизно за два сезони. Тепер господарство хоче збільшити їх кількість.
«Вони виправдали наші очікування, тому плануємо цього року встановити ще чотири-п’ять модульних сховищ. По-перше, це недорого. На момент, коли ми їх купували, рахували, що «юрта» окупається приблизно за два сезони. Для нас також важливо, що її можна встановити практично на будь-якому майданчику і в будь-який момент під’їхати, відкрити та вибрати зерно», — пояснив Юрій Дмитрієв.
Модульні зерносховища дають змогу швидко закрити нестачу потужностей і залишають господарству більше свободи в управлінні врожаєм. У довгостроковій перспективі вони найкраще працюють як доповнення до стаціонарної інфраструктури.
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2026 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.