Шрот як добриво: скільки азоту, фосфору та калію можна повернути в ґрунт

29 вересня 2026 189 0Юлія Немцева

Шрот як добриво: скільки азоту, фосфору та калію можна повернути в ґрунт

Соєвий, ріпаковий і соняшниковий шроти можуть частково замінити мінеральні добрива та повернути в ґрунт органічний азот, фосфор, калій і сірку. Таку думку озвучив Віталій Ільченко, керівник компанії Ukravit.

«Коли експорт стоїть, а на підприємстві лежать тонни макухи чи шроту, деякі компанії вважають за доцільне «повернути їх у поле». Це не заміна амофосу й не повна система живлення, але гарна можливість поповнити запаси органічного азоту, фосфору, калію, сірки та вуглецю в ґрунтах», — зазначив фахівець.

За розрахунками Ukravit Institute, найбагатший на азот — соєвий шрот. За сирого протеїну 44–48% у ньому приблизно 6,8–7,5% азоту, тобто 68–75 кг N із тонни. Фосфору елементарного — 0,65–0,75%, а це 1,5–1,7% P₂O₅, або 15–17 кг із тонни. Калію — 2,2–2,7% K, тобто 2,6–3,2% K₂О або приблизно 26–32 кг із тонни. Кальцію порівняно небагато — 0,3–0,4%, магнію — приблизно 0,3%, сірки — приблизно 0,4%. Органіки — 85–90%.

Ріпаковий шрот має середній вміст азоту, але вирізняється високим вмістом сірки й фосфору. Протеїн 34–38% дає 5,4–6,1% N, тобто 54–61 кг азоту з тонни. Фосфор вищий, ніж у сої: приблизно 1,05–1,15% P або 2,4–2,6% P₂O₅ — 24–26 кг із тонни. Калію менше — 1,2–1,8% K, тобто 1,4–2,2% K₂O, або 14–22 кг із тонни. А от кальцію більше, ніж у сої й соняшнику — до 0,7–1,0%. Магнію — 0,5–0,6%; сірки — 0,6–0,85%, тобто 6–8 кг S із тонни.

У соняшника багато залежить від того, чи зняли лушпиння. В Україні соняшниковий шрот зазвичай роблять із лушпинням, і вміст протеїну в ньому становить 28–36%. Він містить 4,5–5,8% азоту, тобто 45–58 кг N із тонни (якщо шрот обрушений, то ближче до верхнього значення). Також у ньому високий вміст фосфору — 0,9–1,15% P або 2,1–2,6% P₂O₅, із тонни — 21–26 кг. Калій — на рівні 1,0–1,6% K, тобто 1,2–1,9% K₂O, 12–19 кг із тонни. Кальцій — 0,35–0,5%, магній — 0,5–0,6%. Сірки дещо менше, ніж у ріпаковому шроті — приблизно 0,3%.

«У перерахунку на тонну «як добриво» маємо таку картину. Соєвий шрот — орієнтовно 70-16-28 і 4 кг сірки. Ріпаковий шрот — 55-24-16 і 7 кг сірки. Соняшниковий шрот із лушпинням — 50-22-15 і 3 кг сірки. Для порівняння: тонна аміачної селітри дає 340 кг азоту й нічого більше; тонна амофосу — приблизно 120 кг азоту й 520 кг P₂O₅», — пояснив Віталій Ільченко.

Як застосовувати шроти в полі?

Перше й найголовніше — не в рядок із насінням: свіжий шрот біля зернівки може підпалити проросток азотом і залишками олії. Як основне удобрення його краще внести під дискування чи оранку за 2–4 тижні до сівби або з осені під ярі.

Норми, з яких є сенс починати:

0,8–1,5 т/га соєвого чи ріпакового шроту;
1–2 т/га — соняшникового з лушпинням.

«Тонна соєвого шроту закриває приблизно стартову підживлювальну дозу азоту на зернові. Фосфору для соняшника й кукурудзи за умови бідних показників ґрунту все одно не вистачить — його треба «добрати» мінеральним. Ріпаковий шрот логічніше застосовувати під культури, яким потрібна сірка», — уточнив Віталій Ільченко.