Реклама
Зупинка переробки соняшнику змінює ринок, що буде з цінами

Зупинка переробки соняшнику змінює ринок, що буде з цінами

18 листопада 2026 132 0Вікторія Гончарук

Зупинка великих олійноекстракційних заводів і скорочення переробки соняшнику загострили проблему збуту для українських аграріїв. Частина фермерів уже змушена продавати врожай за цінами, які не покривають витрат, інші не можуть знайти покупців навіть за нижчою вартістю. Водночас невеликі олійниці продовжують працювати й приймати сировину.

Як зміни на олійному ринку впливають на виробників і чого чекати далі — розбирався Kurkul.com.

Хвиля зупинок олійних заводів


Українська олійна галузь зіткнулася одразу з кількома проблемами. Російські атаки пошкодили виробничу інфраструктуру, а аварійні відключення електроенергії ускладнили роботу підприємств. Для олійноекстракційних заводів це особливо критично, адже виробництво передбачає безперервний технологічний цикл. Раптове знеструмлення або влучання під час роботи створює ризики для працівників та обладнання.

Одним із перших про технологічну зупинку всіх своїх олійноекстракційних заводів повідомив «Кернел». Компанія також припинила закупівлю соняшнику після атак дронів, які пошкодили виробничі будівлі та резервуари. Водночас підприємство продовжує відвантажувати залишки готової продукції зі складів і виконувати раніше укладені контракти перед аграріями.

Закриття олійних заводів

Про вимушене припинення виробництва та закупівлі всіх видів олійних культур заявив і «Королівський смак». Серед причин назвали загрозу обстрілів та нестабільне електропостачання. Компанія також змушена скорочувати персонал. 12 листопада роботу всіх виробничих потужностей призупинила «Дельта Вілмар Україна», зокрема олійноекстракційний завод на Одещині. А з 13 листопада закупівлю та переробку соняшнику зупинили «Потоки» у Дніпрі.

Коли підприємства зможуть повернутися до звичного режиму роботи, поки невідомо. Для ринку це означає скорочення кількості великих покупців саме в період активної реалізації врожаю.

Експортна логістика зупиняє конвеєр

Однак проблеми переробників не обмежуються обстрілами та електроенергією. За словами президента асоціації «Укроліяпром» Степана Капшука, галузь також потерпає через ускладнення експорту. Раніше через порти Великої Одеси проходило 80-90% усього аграрного експорту України. Тепер блокування портової інфраструктури та проблеми з перевезеннями створюють додатковий тиск на виробників.

Степан Капшук, генеральний директор Асоціації Укроліяпром

Складнощі виникають і на західних кордонах, де є черги та дефіцит спеціалізованого транспорту. Залізничні перевезення олії також мають свої обмеження: для формування одного маршруту потрібні 54 спеціалізовані цистерни. Такі ресурси доступні не кожному заводу.

У результаті підприємства не можуть вчасно вивозити готову продукцію. Заповнюються резервуари для олії та склади зі шротом, а це обмежує можливості подальшої переробки.

«За добу ми переробляємо приблизно 35 тисяч т олійної сировини — це близько мільйона т на місяць. Саме цей мільйон т вивільняє на елеваторах ємності для зберігання кукурудзи, яку сьогодні нікуди діти. Коли ми не можемо вивезти олію та шрот, конвеєр зупиняється», — пояснює Степан Капшук.


Малі олійниці поки продовжують працювати

Попри зупинку великих підприємств, повного припинення закупівлі соняшнику в Україні немає. Частина невеликих переробників продовжує працювати та приймати сировину. За оцінками «Укроліяпрому», в країні є близько сотні заводів середньої потужності та приблизно 150 невеликих олійниць.

Агрономиня Діана Бочарова розповідає, що ФГ «Фортуна», яке цього сезону вирощувало соняшник приблизно на 980 га, поки не відчуває проблем зі збутом. Господарство співпрацює з місцевим переробником, який продовжує закупівлі. Відстань доставки продукції також не змінилася.

«По суті, закрилися в основному великі переробники, а маленькі місцеві — вони ж працюють. І зрозуміло, що попит, пропозиція, фермери як продавали, так і продають. Але наразі проблем, що немає де здати, конкретно у нас немає», — пояснює агрономиня.

Діана Бочарова, агрономиня

Водночас господарство ще не реалізувало весь урожай. Соняшник продають поступово, а подальша ситуація залежатиме від того, чи зможе місцевий покупець продовжувати роботу.

«Ми не знаємо, що буде завтра. Нас поки що пронесло, але я не знаю, наскільки довго працюватиме місцевий переробник, з яким ми зараз співпрацюємо», — додає Діана Бочарова.

Схожа ситуація і в інших господарствах: навіть наявність домовленостей із переробниками не завжди дозволяє продати врожай із прибутком.

Директор ТОВ «Полтава Агро» Микола Шамрицький розповідає, що цього року соняшником засіяли близько 40% площ господарства. Середня врожайність становила 2,9 т/га. Ще до початку масового збирання підприємство зафіксувало ціну на 70% урожаю за форвардними контрактами. Решту продукції планували продавати навесні, коли господарству знадобляться кошти на посівну.

Микола Шамрицький, директор ТОВ Полтава Агро

Однак через ситуацію на ринку господарство вирішило реалізувати весь соняшник уже зараз. За словами Миколи Шамрицького, ціна на решту врожаю виявилася значно менш привабливою, а за нинішніми розрахунками продаж може бути навіть збитковим.

«Ми на 70% зафорвардували ціну, підписали її ще наприкінці липня — на початку серпня і реалізували цей обсяг по більш-менш нормальній ціні. На той момент це було прибутково і математика рахувалася. А 30%, які ми планували залишити на весну, зараз реалізуємо за ціною, яка на сьогодні нульова або навіть трішки збиткова», — пояснює фермер.

За словами директора господарства, скорочення переробки вже позначається на виробниках, які не встигли продати врожай. Частина фермерів не може знайти покупців навіть за нижчими цінами. Водночас їм потрібно розраховуватися за оренду землі, кредити та інші зобов'язання.

«Кожний фермер планував закривати зобов'язання за рахунок реалізації продукції. Ніхто цей соняшник не продавав, сподіваючись, що ситуація буде кращою, порти відкриють, він попливе, ціна підніметься. Ціна падає, переробка закривається, сонях ніхто не приймає. Я буквально пару днів тому з одним фермером говорив: він бідкався, що немає куди навіть відвезти соняшник, хоч по 10 тисяч гривень, але його ніхто не бере», — розповідає Микола Шамрицький.

Урожай соняшника

Фермер В'ячеслав Кабаненко у своїх соцмережах також звертає увагу на наслідки скорочення переробки. На його думку, це вплине не лише на українські, а й на світові ціни на соняшник, зважаючи на роль Kernel на міжнародному ринку соняшникової олії. Для українських виробників головний ризик — скорочення внутрішнього попиту та подальший тиск на закупівельні ціни.


Трейдери перебирають попит

Зміни на ринку помітні й за даними агротехнологічної платформи E-ZERNO. Аналітики дослідили пропозиції аграріїв та закупівельні ціни на соняшник за період із 1 серпня до 16 листопада 2026 року.

За цей час на платформі зафіксували 49 пропозицій щодо соняшнику, з яких 45 були лотами на продаж. Також покупці близько 130 разів оновлювали закупівельні ціни. Вибірка не охоплює весь український ринок, проте показує зміну активності його учасників.

У жовтні переробники 32 рази оновлювали закупівельні ціни, тоді як за першу половину листопада — лише вісім разів. Один із західних переробників 12 листопада взагалі прибрав свою ціну, залишивши умови закупівлі договірними. Натомість кількість активних трейдерів зросла: у листопаді ціни виставляли дев'ять компаній проти чотирьох у жовтні.

Дані E-ZERNO

Змінилася і структура попиту. На трейдерів припало 93% обсягу прийнятих пропозицій на платформі — 3245 т із 3499 т. Переробники закупили 254 т. При цьому вони переважно працювали з партіями по 34–100 т, а трейдери — від 200 до 1000 т.


Ціни на соняшник знижуються

Аналітика E-ZERNO також показує зміну цінових очікувань аграріїв. Медіанна ціна, яку продавці вказували у своїх пропозиціях, знизилася з 18 500 грн/т у вересні до 14 000 грн/т у листопаді. Водночас внутрішні покупці пропонували близько 14 500 грн/т.

Портова ціна трейдерів була вищою — приблизно 17 500 грн/т. Різниця з внутрішньою ціною становила близько 3000 грн/т, або 21%. Однак напряму порівнювати ці показники не можна: портова ціна враховує доставку, тоді як більшість пропозицій аграріїв виставлені на умовах EXW — зі складу продавця.

Дані E-ZERNO

Попри зниження цін, ознак масового розпродажу соняшнику аналітики не зафіксували. Типовий лот на платформі становив близько 100 т, а партії понад тисячу тонн пропонували лише в п'яти випадках із 45. Крім того, 23 лоти продавці виставили без зазначення ціни — вони чекали на пропозиції покупців.

Частина аграріїв не погоджувалася на нижчі ціни. Зокрема, пропозиції, у яких продавці хотіли отримати на 10–25% більше, ніж пропонували покупці, не знаходили згоди. Найнижчі ціни, які вказували самі аграрії, становили 13–14 тис. грн/т.

Засновник та CEO агротехнологічної платформи «E-ZERNO» Владислав Кремено пояснює, ці дані не дають підстав стверджувати, що фермери вже продають соняшник нижче собівартості. Платформа не має інформації про витрати на вирощування та сушіння культури. Проте цінові очікування виробників знижуються, а вибір покупців стає обмеженішим.

Зупинка переробки створює проблеми з грошима

Проблеми зі збутом соняшнику поступово впливають і на фінансовий стан учасників ринку. Якщо переробник не може реалізувати готову продукцію та отримати експортну виручку, він затримує розрахунки з виробником сировини. Фермер, своєю чергою, може не мати коштів для виконання власних кредитних зобов'язань.

Про такий ланцюг ризиків розповідає комерційний директор фінансової компанії «ФК ФІНВІН» Сергій Милько. За його словами, проблеми з ліквідністю виникають як у переробників, так і у виробників.

«Переробник не отримав експортну виручку, не розрахувався з фермером, фермер не заплатив кредитору. Гроші в цьому ланцюгу самі собою не з'являться», — пояснює комерційний директор фінансової компанії.

За словами Сергія Милька, компанія ще із серпня почала контактувати з господарствами, які найбільше залежали від соняшнику, та пропонувати перенесення окремих платежів за основним боргом і відсотками. Завдяки ранньому реагуванню значного погіршення платіжної дисципліни у їхньому портфелі наразі немає.

Сергій Милько, директор фінансової компанії ФК ФІНВІН

Найскладніше, на думку експерта, вузькоспеціалізованим переробникам, які залежать від одного виробничого напряму та експортного каналу.

«Якщо реалізація продукції зупиняється, підприємству складніше залучити нові кошти. Диверсифіковані господарства мають більше можливостей отримати виручку від продажу інших культур», — пояснює Сергій Милько.

Водночас потреба в обігових коштах залишається. Підприємствам потрібно виплачувати зарплати, податки, погашати кредити та лізингові платежі, навіть якщо оплата за продукцію затримується. Тому частина виробників звертається до банків по додаткову ліквідність, зокрема під заставу вже зібраного врожаю.


Чи потрібно дозволити експорт насіння

На тлі зупинки великих заводів загострилася дискусія щодо державної політики експорту олійних культур. Одне з ключових питань — чи варто послаблювати обмеження на вивезення насіння соняшнику, сої та ріпаку.

За підсумками сезону 2025/26 Україна вперше за 20 років поступилася Росії статусом найбільшого світового експортера соняшникової олії. За наведеними даними, Росія експортувала 4,2 млн т, Україна — 4,04 млн т.

Народний депутат і член парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук вважає, що через зупинку переробних підприємств фермери ризикують залишитися без покупців. Тому він пропонує переглянути обмеження, передбачені постановою Кабміну №1795 від 31 грудня 2025 року.

Серед інших пропозицій — домовитися з ЄС про додаткові можливості постачання українського насіння для зберігання та переробки на європейських заводах. За прогнозом Єврокомісії, імпорт соняшнику до ЄС у сезоні 2026/27 може становити 1,2 млн т. Також депутат пропонує переглянути тарифи «Укрзалізниці» на аграрні перевезення, запровадити тимчасові знижки та розширити доступ аграріїв до кредитування.

Збіжжя соняшника у зерносховищі

В асоціації «Укроліяпром» виступають проти скасування експортних мит на соняшник, сою та ріпак. Там вважають, що це може послабити українську переробну галузь і переорієнтувати постачання сировини на підприємства сусідніх країн ЄС та Туреччини.

У галузевій асоціації нагадують, що саме вивізне мито на соняшник сприяло розвитку української олійної промисловості. Водночас скасування обмежень не розв'яже проблем із пропускною здатністю портів та західних кордонів. Натомість після відновлення роботи українські заводи можуть зіткнутися з дефіцитом сировини.

«Головне сьогодні — не ухвалювати рішень, які перекреслять роки розвитку нашої переробки й перетворять Україну назад на постачальника сировини», — заявив Степан Капшук.

Дефіциту олії не прогнозують

Попри зупинку частини великих підприємств, внутрішній ринок України наразі забезпечений соняшниковою олією. Про це заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. За його словами, підстав прогнозувати дефіцит продукції немає, а експорт продовжується.

Виробництво олії

Лише за першу половину листопада Україна експортувала 230 тис. тонн олії. У «Укроліяпромі» також не очікують проблем із внутрішнім забезпеченням. За оцінкою асоціації, українці споживають близько 400–500 тис. тонн олії на рік — менш як 10% від обсягів її виробництва в країні.

Тому головні ризики зараз стосуються не наявності олії в магазинах, а стабільності роботи всієї галузі. Йдеться про безпеку підприємств, електропостачання, можливість експортувати готову продукцію та збереження каналів збуту для аграріїв.

 

© Kurkul.com, 2026 р.

Виконано за допомогою Disqus
Реклама