Кооператив «Дари Гуцульщини» об'єднав близько тисячі людей, які займаються заготівлею та переробкою дикорослих грибів. За сезон тут переробляють 200–300 т сировини, а річний оборот становить близько 20 млн грн. Підприємство постачає продукцію за кордон, але останні роки орієнтується на українського споживача. Серед інструментів розвитку — власні торгові продукти, онлайн-продажі та штучний інтелект. Про це Kurkul.com дізнався у розмові з керівником кооперативу Сергієм Тереном.
Ідея створити кооператив виникла не як готовий бізнес-план. До громади прийшли представники програми місцевого розвитку, орієнтованої на підтримку кооперації в сільській місцевості. Під час громадських обговорень місцеві жителі визначилися з напрямом діяльності — заготівлею та переробкою дикоросів.
Вибір був невипадковим: місцеві жителі та їхні предки традиційно займалися збором грибів. Тож кооператив вирішили побудувати навколо ресурсу, який уже був доступний у регіоні.

На початку до об'єднання долучилися близько 70 членів. Згодом частина людей відійшла від роботи, залишилися ті, хто був зацікавлений у спільній діяльності.
Нині в роботі кооперативу беруть участь близько тисячі людей із району. Модель співпраці передбачає кілька варіантів: одні займаються заготівлею грибів і здають сировину на переробку, інші стають членами кооперативу та беруть участь у подальшому виробництві й реалізації готової продукції.
«Є люди, які займаються заготівлею дикоросів, ми з ними співпрацюємо. Є ті, кому цікаво переробляти свою продукцію, реалізувати її та отримати кінцевий ланцюжок прибутку. А декому зручніше просто здати нам сировину на переробку й одразу отримати кошти», — пояснює керівник кооперативу Сергій Терен.

За сезон підприємство переробляє орієнтовно 200–300 т дикорослої сировини. Обсяги залежать від природних умов та врожайності грибів, на які заготівельники не можуть впливати.
Раніше близько 80% продукції кооперативу спрямовували на експорт. Однак цього року співвідношення змінилося: за словами керівника, експортний потенціал становить близько 20%, тоді як 80% продукції реалізують в Україні.
Причина — несприятливий сезон. Через посушливі умови вдалося заготовити менше грибів тієї якості, яку очікують іноземні партнери.
«Експортні партнери завжди раді отримати нашу продукцію. Але цей рік був дуже сухий, тому нам вдалося зробити не так багато продукції преміальної якості, якої хотіли б наші партнери», — розповідає Сергій.
Водночас кооператив не відмовляється від зовнішніх ринків. Раніше продукцію постачали до США, Великої Британії, Південної Кореї, Молдови, Ізраїлю, Литви, Латвії та Естонії. Працювали як із готовими продуктами під власним брендом, так і з постачанням сировини, яку іноземні партнери фасували та продавали під своїми торговими марками.

Наприклад, до Південної Кореї відправляли їжовик строкатий у замороженому та сушеному вигляді. До Молдови постачають продукцію під власним брендом, а також працюють із партнерами, які реалізують її під своїми торговими марками.
Попри експортний досвід, нині підприємство більше зацікавлене в розвитку українського ринку.
Одна зі стратегічних цілей кооперативу — самостійно виходити до кінцевого споживача, а не обмежуватися продажем грибної сировини іншим підприємствам.
За словами керівника, в Україні зростає інтерес до дикорослих грибів. Особливо ними цікавляться крафтові ресторани та готелі, які пропонують автентичну кухню.

У кооперативі вважають цей напрям перспективним, адже дикорослі гриби мають свою цінність як природний продукт, а конкуренція в окремих сегментах поки не надто висока.
«Нам не цікаво продавати нашу продукцію як сировину. Ми хочемо виготовляти кінцевий продукт, збільшувати прибутковість і виходити безпосередньо до споживача», — говорить Сергій Терен.
Зараз підприємство розвиває напрям готової продукції. Зокрема, почало працювати з маринованими та солоними грибами. Для цього потрібно додатково вкладати кошти в тару, кришки, етикетки та інші виробничі матеріали.
Керівник зазначає, що саме перехід до готової продукції дає можливість збільшувати додану вартість і менше залежати від посередників.
Ще один напрям розвитку кооперативу — цифровізація. Після навчання в межах підприємницького акселератора керівник почав вивчати, як використовувати штучний інтелект у роботі підприємства.
Результатом стали два самостійно створені сайти та чат-боти для спілкування з клієнтами.
За словами Сергія Терена, раніше за розробку одного сайту підприємство заплатило 180 тис. грн, але результат не виправдав очікувань. Натомість цього року за допомогою інструментів штучного інтелекту вдалося самостійно створити два сайти, витративши близько 1200 грн на поповнення сервісу.
«Ми вчимося залучати штучний інтелект для покращення нашої роботи. За 1200 гривень, які ми витратили на поповнення штучного інтелекту, змогли зробити два сайти. І на цьому не будемо зупинятися», — розповідає керівник.
У кооперативі планують і надалі використовувати цифрові інструменти, зокрема для розвитку онлайн-продажів і роботи з маркетплейсами. Це має допомогти підприємству стати самостійнішим і менше залежати від закордонних партнерів.
За словами керівника, річний оборот кооперативу нині становить близько 20 млн грн. Водночас назвати точний відсоток прибутку складно.
Підприємство постійно вкладає кошти в обладнання, розширення виробництва та нові напрями переробки. Зокрема, запуск виробництва маринованих і солоних грибів потребує додаткових витрат на пакування та матеріали.

Крім того, доходи учасників залежать від кількості сировини, яку вони передають на переробку, та подальшої реалізації продукції.
Раніше кооператив працював як неприбуткове об'єднання, однак згодом змінив свій статус відповідно до законодавчих вимог. Нині він є прибутковим, хоча, як пояснює керівник, кошти переважно спрямовують на забезпечення потреб і розвиток діяльності.
Повномасштабна війна вплинула на роботу кооперативу одразу за кількома напрямами. Змінилася географія збуту: східні регіони України перестали бути активними покупцями продукції. Також підприємство зіткнулося з нестачею працівників і подорожчанням логістики.
Особливо відчутною стала кадрова проблема. Кооператив працює у прикордонному регіоні, де, за словами Сергія Терена складно знайти як чоловіків, так і жінок для роботи.

«Змінилася кон'юнктура ринку, східні частини України перестали купувати. Складно стало з працівниками, логістика подорожчала. Постійно є якісь виклики, і останнім часом їх стало більше», — зазначає він.
Попри це, кооператив продовжує розвивати переробку та шукати нові канали збуту.
У «Дарах Гуцульщини» вважають, що подібна модель може працювати й в інших регіонах України. Особливо там, де немає великих підприємств та інвесторів, але є місцеві ресурси, досвід і люди, готові об'єднуватися.

На думку керівника, кооперація дає можливість невеликим виробникам спільно переробляти продукцію, виходити на ринки та отримувати більшу частину доданої вартості.
«Якщо на селі немає великих підприємств, це не означає, що не потрібно працювати. Потрібно об'єднуватися, використовувати свої можливості, навички та вміння. За кордоном кооперація добре працює, і це дає поштовх розвитку місцевої економіки», — підсумовує Сергій Терен.
© Kurkul.com, 2026 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.