Англерська

Історія

Англерська порода великої рогатої худоби, раніше відома, як ангельнська, створена в XIX ст. на півострові Ангельн, що в провінції Шлейзвиг – Голштейн північної Німеччини. Ареал і чисельність англерської худоби в Німеччині невеликий (близько ЗО тис. корів, розповсюджених переважно в районах, прилеглих до Балтійського моря, на землі Зидлюнг).

Цілеспрямована робота по вдосконаленню англерської худоби розпочата у 1879 р., коли в провінції Шлезвиг – Голштейн створили товариство скотозаводчиків. Удосконалення породи здійснювалось методом чистопородного розведення аж до 1950 р. За останні 40 – 50 років англери, що мали однобічну молочну продуктивність, незадовільні м’ясні якості та низький вміст жиру в молоці, перетворились у високопродуктивну породу з кращими м’ясними якостями.

Тільки за період з 1890 по 1964 р. розміри й жива маса корів значно збільшились. В Україні розводять у Донецькій, Запорізькій, Одеській, Херсонській областях та Автономній республіці Крим.

Стандарт породи

За екстер’єрними особливостями англерських корів відносять до молочного або молочно-м’ясного типу тварин, що мають висоту в холці 127 – 129 см, глибину грудей – 66 – 70 см, ширину грудей 45 – 50 см, темно – вишневу масть з чорною шерстю навколо носового дзеркала і біля вимені. Серед англерських тварин за тілобудовою встановлено три типи: широкотілий, перехідний і вузькотілий. Останні партії привезених на південь України англерських тварин тяжіють до молочно-м’ясного типу.

Господарська характеристика

Англери – кращі серед німецьких порід худоби за виходом молочного жиру і вмістом сухих речовин у молоці. Продуктивність підконтрольних стад становить понад 5500 кг молока жирністю 4,64 % і з вмістом білка 3,7 %. За м’ясною продуктивністю англерська худоба наближається до комбінованих порід: бугаї у віці 18 місяців мають живу масу 450 – 480 кг, забійний вихід 53 – 55 %.

Зростання вмісту жиру в молоці (на 0,09 %) пояснюється тим, що останніми роками для поліпшення англерської худоби використовують породи, які поступаються їй за цим показником (червона голштинська, червона датська та ін.). Тривалість першої тільності, як у завезених, так і у вирощених у місцевих умовах тварин – 282 дні, середня тривалість сервіс-періоду – 94 дні з коливаннями від 66 до 137 днів. Не виявлено вірогідної різниці за тривалістю сервіс-періоду, між – тельного періоду й плодючістю між англерською і червоною степовою худобою.

За генеалогічним складом корови в стадах-репродукторах відносяться до 15 споріднених груп, найчисленніші з них – цируса 16497 і фрема 17291. Найпродуктивнішими є лінії уферзее (5512 кг молока із жирністю 4,51 % за повновікову лактацію) та Ідеала 19782 (5272 кг молока і 4,36 % жиру).