Бакфаст

Історія

Бджола бакфаст – це штам медоносної бджоли, отриманий шляхом схрещування багатьох рас медоносних бджіл і подальших комбінацій, здійснених братом Адамом, який з 1919 року відповідав за бджільництво в абатстві Бакфаст в Девоні, Сполучене Королівство. Розведення бджоли бакфаст в даний час проводиться селекціонерами по всій Європі, що входять до Федерації європейських бджолярів (GDEB). Ця організація підтримує родовід бджіл бакфаст, починаючи з часів брата Адама.

На початку 20-го століття популяція бджіл на Британських островах була практично знищена трахейними кліщами (акарапідоз). У 1916 році в абатстві залишилося тільки 16 бджолиних колоній. Всі вони були або італійського походження, або помісі італійської та англійської чорної бджоли. Брат Адам також імпортував ще кілька італійських маток. З них він почав розвивати те, що стало відомо, як бджола бакфаст.

Щоб мати можливість контролювати спарювання, брат Адам почав використовувати ізольовану долину в Дартмурі. Не маючи інших бджіл в межах досяжності, він зміг підтримувати їх генетичну цілісність і розвинути бажані якості. Брат Адам досліджував різні підвиди медоносних бджіл і зробив багато тривалих подорожей по Європі, Африці і на Близькому Сході в пошуках бажаних характеристик в місцевих породах бджіл.

Стандарт породи

Забарвлення: колір бджоли – темно-жовтий, практично коричневий. Ніжки яскраво чорного кольору, крила – світлі, з блідим коричневим відливом. Тіло має невелику волохатість. Вага: 110 – 120 мг у робочої бджоли, вага незаплідненої матки – 190 мг, а з яйцями – 210 мг. Довжина хоботка середня, в межах 6,5 – 6,8 мм.

Господарська характеристика

Існує три різновиди бджіл бакфаст по виходу розплоду – ранні, середні та пізні. Також лінії відрізняються по: стійкості до захворювань, часу червління матки, періоду працездатності – деякі лінії можуть працювати до глибокої осені, а інші – ранньовесняні. Дають велику кількість розплоду за один сезон – ефективне відтворення потомства забезпечує швидке зростання сім’ї. За добу матка дає до 2000 яєць. Матки дуже плідні протягом усього життя. Висока продуктивність – збирають за сезон дуже багато меду, якщо правильно підібрати лінію. Витривалість – витримують спеку і навіть часті опади, можуть долати великі відстані. Стійкість до хвороб. Це одні з найсильніших в плані імунітету бджоли. Бджоли породи бакфаст прості в догляді. Вся річна робота зводиться до додавання нових корпусів і вуликів і своєчасне прибирання меду. Характер практично ідеальний. При огляді вулика не порушуються, що не зляться – спокійно йдуть вниз. Пасічники, які розводять бджіл бакфаст, рідко користуються рукавичками і костюмами, димарями і подібними засобами захисту. Дають мало прополісу, це тримає вулик в чистоті і спрощує роботу пасічнику.

Морозостійкість низька. Щоб вижити в холодних регіонах, їм потрібна належна турбота і хороший вулик взимку.