Кнабструп

Історія

Плямисті коні мають давнє походження, але сама кнабструпська порода розвинулася на початку XIX ст. від завезеної під час воєн з Наполеоном кобили Флаєбе (більше відомої як Флаєбенхоппен, дослівно – «кобила флаєбе»). Господарем її був титулярний радник Вілларс Лунн, власник маєтку «Кнабструпгард» на заході Данії (звідси і пішла назва породи). Він використовував кобилу для роботи на полях. Флаєбенхоппен відрізнялася витривалістю, невибагливістю і спокійним характером. У нього була незвичайна масть – темно-руда з дрібними білими плямами на шиї і плечах і коричневими плямами на світлому крупі при білій гриві і хвості. Флаєбенхоппен покрили соловїв фредеріксборгським жеребцем, і їх жеребчика Флаєбехінгстена вважають засновником породи. Його масть налічувала до 20 різних відтінків. Всі нащадки Флаєбе відрізнялися незвичними намащуватися і серед них не було жодного одноколірного лошати. У 80-х роках XIX століття була заснована асоціація плямистих коней. Кнабструпські коні користувалися успіхом і у знаті, і у селян завдяки своїй жвавості, витривалості і, звичайно ж, масті. У 70-х роках XIX століття порода прийшла в занепад. При пожежі в маєтку Кнабструп загинули 22 племінних коня У XX столітті почалося відродження кнабструпів, їх збирали по всьому світу і реєстрували. Засновником породи тепер став жеребець Міккель.

Стандарт породи

В даний час виділяють три типи кнабструпів: спортивний, бароко і поні. Висота в холці кнабстріпов – 155 – 164 см. У них витончена, середніх розмірів голова на мускулистій ї шиї, короткий загривок, широка спина, рівний широкий поперек. В цілому конституція кнабструпських конячок міцна і суха. Ноги представників породи середньої довжини, сухі, копита тверді і міцні, правильної форми.

Забарвлення кнабструпських коней плямисте. Зазвичай присутні коричневі або чорні плями на білому тлі.

Господарська характеристика

Кнабструпські конячки витривалі, мають гарний хід, легко навчаються, годяться для роботи в упряжі. Спортивний тип коней виводять для участі в змаганнях з виїздки, конкуру та триборства. Коні типу бароко часто використовуються в циркових виставах. Коні цієї породи мають енергійний і активний темперамент, але спокійний характер. Вони невибагливі і довговічні.