Мустанг

Історія

Мустанги – це дикі коні, що живуть в Північній Америці. Вони вважаються нащадками домашніх коней, яких завезли в Америку іспанські завойовники приблизно в XVI ст. Слово «мустанг» походить від іспанських слів mesteno або monstenco, що означають «дикий» або «нічийний». Родоначальниками породи були всього 70 коней, а до початку XX ст. налічувалося вже близько 2 мільйонів голів. Багато з привезених коней, з тих чи інших причин, відбивалися від людей і здичавіли: деякі тікали з пасовищ, інші отримували свободу, втративши вершника в бою. Довгий час мустанги жили і розмножувалися на волі. Потім їх стали ловити і об’їжджати індіанці і білі поселенці. Приручені мустанги використовувалися поштовою службою, кавалерією США і кінними пастухами. Але в зв’язку з освоєнням територій на них стали полювати. Після Другої світової війни полювання на мустангів стало систематичним. Мустангів вбивали тисячами на м’ясо для собачих консервів. У 1971 році був прийнятий закон про охорону диких тварин в США. Сьогодні за популяцією мустангів стежить організація BLM (Bureau of Land Manegement). В даний час їх налічується 10–20 тисяч.

Стандарт породи

Мустанги можуть бути будь-якого зросту, масті і статури. В середньому їх висота в холці дорівнює близько 147 см, вага приблизно 400 – 500 кг. Кращі представники породи мають могутню статуру з сильними сухими ногами і копитами. У багатьох мустангів голова з опуклим профілем, коротка шия, пряме плече, слабовиражений загривок. Найбільш часто зустрічається гніда і руда масті, рідше ряба, булана. У мустангах тече кров іспанських порід, тому вони мають багато спільного з іберійськими кіньми.

Господарська характеристика

Мустанги при правильному підході можуть стати такими ж слухняними, як і домашні коні. Вони відрізняються своєю витривалістю, здатні легко подолати величезні відстані навіть при відсутності корму і води. Одомашнені мустанги є прекрасними верховими кіньми і підходять для тривалих верхових поїздок.