Суффольк

Історія

Найстаріша порода ваговозів в Великобританії, суффольк, або суффольк-панч, отримала свою назву від графства в Східній Англії, де її розводили з XVI ст. Про її походження мало що відомо, але вже в 1506 році своєрідний тип цього коня зафіксований в історичних хроніках. Суффольки виникли як фермерські коні, чиї виняткової сили плечі і чисті ноги ідеально підходили для роботи на важкому глинистому ґрунті Східної Англії. Унікальність породи полягає в тому, що всі суффольки походять від одного жеребця, відомого, як Кріспс з Аффорда, 1760 року народження. Ця чистокровність виражається в першу чергу в одному забарвленні: всі суффольки рудої масті «кашанової» (за традицією слово пишеться без літери «т»).Поєднання чудових якостей зробило суффольків однією з найбільш популярних сільськогосподарських і запряжних порід всіх часів і багатьох народів. Уже багато років суффольків розводять в США, крім того, представників цієї породи експортують в Австралію, Африку, Росію, Пакистан, Україну.

Стандарт породи

Середній зріст сучасного суффолькського коня близько 160 – 168 см, обхват п’ястка – 23 – 25 см, його середня вага – 650 кг. Суффольк – великий кінь, симетричний і однорідний в кольорі і типі. Ноги у цих коней короткі, cyxі і сильні, бабки міцні, без великих щіток, плече довге, грудина об’ємна, глибока, спина коротка, круп красиво приспущено, широкий і довгий. М’язи прекрасно розвинені, красива голова і широка шия.

Господарська характеристика

Суффольки мають поступливий характер і добру вдачу. Вони відомі довголіттям, не вибагливістю до їжі і високою працездатністю. Коней цієї породи можна залучати до роботи з двох років, а в три роки це вже практично дорослі тварини. Високу працездатність, а кобили – плодючість зберігають до двадцяти років при тривалості життя аж до тридцяти. Їх використовують не тільки в сільському, але і лісовому господарстві, а також у туризмі (у них вільний крок і рись). У Великобританії їх активно використовують в спортивному коннозаводстві для виведення триборних і конкурних коней.