Реклама
Звуження спрощенки та податківці-слідчі — урядовці проти аграріїв

Звуження спрощенки та податківці-слідчі — урядовці проти аграріїв

15 квітня 2024 223 0

Наприкінці року український уряд схвалив «Національну стратегію доходів на 2024-2030 рр». Насамперед стратегія була вимогою МВФ і наших закордонних партнерів, які дають нам фінансування і хочуть бачити, що в Україні є також план, як поповнювати бюджет в умовах війни без допомоги країн-партнерів. Саме тому уряд створив і швидкими темпами ухвалив цю стратегію. Коли її текст було опубліковано, то стало зрозуміло, що для бізнесу ця стратегія стане новим випробуванням та тестом на виживання. 

Саме тому 5 квітня на сайті Кабінету Міністрів України було зареєстровано петицію, яка пропонує переглянути Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки після публічних консультацій із бізнес-асоціаціями та громадськістю. 

Автор петиції Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна, зазначає, що Національна стратегія доходів на 2024-2030 роки  готувався без залучення громадськості, бізнесу та аналітичної спільноти та, як наслідок, стратегія була розроблена у дуже сумнівному вигляді з однобоким висвітленням цілого ряду критичних для платників податків питань. 

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна

На думку автора петиції критичними нормами є:

  • Наділення фіскалів повноваженнями судової та правоохоронної системи. Перше питання, яке викликає здивування та несприйняття – це пропозиція Міністерства фінансів України наділити податкові та митні органи повноваженнями, які властиві правоохоронним органам (оперативно-розшукова діяльність) та судовим органам (право виносити одноосібне рішення про стягнення боргу та про доступ до банківської таємниці). 

«Хоча ми погоджуємось з Міністерством фінансів України в оцінці спроможності правоохоронних та судових органів, ми вважаємо помилковим шлях наділення фіскальних органів дискреційними повноваженнями слідчих та судових органів, оскільки самі фіскальні органи за своєю інституційно спроможністю перебувають на такому ж, якщо не гіршому, ненадійному рівні, як і правоохоронні органи та судова система», — зазначає Дмитро Боярчук. 

Більше того пропозиція наділяти фіскальні органи повноваженнями судів та слідчих органів у стратегічних документах до 2030-го року може сформувати в українському суспільстві та серед наших західних партнерів враження, що керівництво країни не планує (не очікує), що ситуація зі спроможністю інститутів верховенства права хоч якось покращиться протягом наступних семи років аж до моменту вступу України до ЄС. Подібні пропозицій Міністерства фінансів України повинні бути усунуті зі стратегічних документів, як помилкові та шкідливі. 

  • Звуження використання спрощеної системи оподаткування. Загальна система оподаткування базується на дискреції та презумпції вини, тобто на загальній системі оподаткування фіскальні органи покладають тягар доказування на підприємців, а фіскалам достатньо тільки висунути звинувачення, щоб створити підприємству додаткові витрати, або навіть заблокувати його діяльність. Презумпція вини у податковому та митному адмініструванні суперечить міжнародним практикам, загальнонаціональному законодавству України (Податковому та Митному кодексам) та слугує одним із ключових факторів придушення економічного розвитку. 
    Лише спрощена система оподаткування не дозволяє використовувати ті «важелі впливу», які фіскали активно використовують стосовно підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування. 

У Національній стратегії доходів на 2024-2030 роки Міністерство фінансів пропонує звузити використання спрощеної системи оподаткування, аргументуючи це потребою ліквідувати схеми ухилення від оподаткування. Водночас згідно з цілим ряду досліджень основне ухилення від оподаткування відбувається саме через інституційну неспроможність фіскальних органів (податкової та митниці), в той час, як зловживання на спрощеній системі оподаткування мають незрівнянно менший масштаб. 

«Ми цілковито підтримуємо необхідність усунення зловживань зі спрощеною системою оподаткуванню, проте пропонуємо Міністерству фінансів в першу чергу направити зусилля на системне викорінення практики презумпції вини на загальній системі оподаткування, щоб зменшити корупційні ризики та обтяжливість податкового адміністрування при переході на загальну систему оподаткування. Окрім цього пропонуємо Міністерству фінансів зробити головний акцент на перезавантаженні фіскальних органів, за сприянням яких і відбувається масштабне ухилення від оподаткування. І лише після виконання пріоритетних за масштабом завдань поставити на порядок денний питання перегляду використання спрощеної системи оподаткування, яка на сьогодні є єдиним податковим режимом, де у відносинах держава-платник податків не порушується презумпція невинуватості платника податків», — йдеться в петиції.

  • Розширення дискреційних можливостей для інституційно слабких фіскальних органів. Національна стратегія доходів на 2024-2030 роки пропонує широке поле додаткових дискреційних можливостей для фіскальних органів, що в умовах неробочих та ненадійних фундаментальних інститутів (судова та правоохоронна система) та збереженню, в основному, діючих податкових органів з їхньою корпоративною культурою, є тотожним збільшенню корупційних можливостей. Нацстратегію потрібно направити на вилучення з податкових та митних практик надмірних дискреційних функцій, а не навпаки.
  • Міжнародні стандарти податкового обліку. Національна стратегія доходів на 2024-2030 роки приділяє багато уваги гармонізації зі стандартами ЄС, а також активного застосування IT-рішень. Проте такий важливий та високорівневий стратегічний документ до 2030 року чомусь обходить увагою базове питання – невідповідність українського податкового обліку міжнародним стандартам. Гармонізувати, зокрема, обмін митною інформацією, а також використання стандартизованого у ЄС первинного фінансового документа як-то e-invoice неможливо без приведення українського податкового обліку у відповідність до міжнародних стандартів обліку. 

«Пропонуємо Міністерству фінансів України більше ретельно опрацювати питання переведення українського податкового обліку до міжнародних практик ще до моменту вступу України до ЄС, що одночасно буде сприяти викоріненню практики презумпції вини у податковому та митному адмініструванні оскільки міжнародні практики податкового обліку набагато більш дружні стосовно платників податків, порівняно з національними стандартами обліку», — пише автор петиції. 

В підсумку Дмитро Боярчук звертається з вимогою переглянути Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки після публічних консультацій із бізнес-асоціаціями та громадськістю.

Окрім вищенаведених пунктів, з якими не погоджується автор є й інші, як от підвищення податків для ФОПів, прогресивна шкала оподаткування ПДФО, підвищення акцизів та ін. За 10 днів після публікації петиція набрала 5 частину з кількості потрібних голосів. Голосування триватиме ще 2 місяці, тому у всіх охочих є шанс проголосувати за перегляд положень стратегії.

© Kurkul.com, 2024 р.

Виконано за допомогою Disqus
Реклама