Білий велетень

Історія

Порода м’ясо-шкуркового напряму, виведена у XIX ст. в Бельгії та Німеччині тривалою селекцією кролів-альбіносів з ознаками м’ясності, ніжної конституції і підвищеної скороспілості з породи фландр. До нас завезені в 1927–1928 pp. з Німеччини. Для поліпшення породи застосовувалося прилиття крові шиншили і сірого велетня з наступною селекцією за міцною конституцією, широкогрудістю, плодючістю, життєвістю.

Кролі породи білий велетень придатні для розведення в усіх зонах нашої країни. Чисельність маточного поголів’я — близько 60–70 тис. Порода досить популярна в Україні.

Стандарт породи

Середня жива маса дорослих тварин – 5,1 кг (від 4,3 до 7,6 кг), довжина тулуба — 55–65 см, обхват грудей — 36–38 см. Кролі характеризуються міцною, ніжною щільною конституцією (вузько-тілий тип), з тонким міцним кістяком і довгим тулубом. Голова велика, але легка, продовгувата, з довгими прямостоячими вухами. Спина довга, рівна, широка, груди глибокі, але часто недостатньої ширини з невеликим підгрудком, трапляється перехват за лопатками. Крижово-поперекова частина довга, часто недостатньо широка, круп широкий і округлий, ноги прямі, високі, широко розставлені, міцні, але не грубі.

Господарська характеристика

Шкурки кролів великі, з досить вирівняним білого кольору хутром підвищеної густоти (20 тис. волосків на 100 мм2), на один остьовий волос припадає 22 пухових. Використовують шкурки в натуральному вигляді або для імітації хутра цінних хутрових звірів.

Середня плодючість самок становить близько 8 кроленят. Кролиці відрізняються високою молочністю, виробляють в день 200–220 г молока, практично такі ж показники молока дає порода радянська шиншила. Кроленят вирощують також як бройлерних, у 2 місяці молодняк досягає 1,8 кг в домашніх умовах вирощування. Оскільки у них велика вага, і вузька конструкція тіла, кролиці не завжди можуть вирощуватися в закритих місцях, вони часто хворіють на мастит, пододерматитом. Після 1–2 окролів високий коефіцієнт вибракування молодняку.