Лілак

Історія

В Європі на початку XX століття кролівники були поглинуті пошуком всього незвичайного. Нові лінії створювалися направо і наліво, з величезною швидкістю. Варто було заводчику отримати новий колір, як він тут же заявляв про нову породу. Все почалося в Англії. Першим кроликів з ліловим забарвленням отримав в 1913 році якийсь Г. Онслоу. Одночасно з ним відома селекціонер Мабель Іллінгворт також домоглася стійкого кольору схрещуванням блакитних імперіалі і гаван, нову лінію вона назвала лавандою з Ессекса. Заводчик С. Г. Спрут з голландського міста Гауда, в 1917 році вивів схожих кроликів, правда більшого розміру, яких так і назвали гауда, при цьому він схрестив гавану і бевернского кролика. Історія множинного отримання однієї і тієї ж породи на цьому не закінчується. Професор Р. С. Пруннет з Кембриджа схрестив блакитного бевернського кролика з гаваною і отримав лінію, названу блакитна кембриджська в 1922 році. Три британські варіації – Г. Осло, М. Іллінгворт і професора Пруннета були схрещені між собою, і нарешті вийшов лілак, існуючий сьогодні. Але між цими трьома варіантами все ж існують певні розбіжності, так що на деяких виставках їх представляють як три різні породи. Лілак потрапив в США в 1922 році, де в перші роки завоював популярність і в 1928 році була визнана, в цілому за європейським стандартом. Через деякий час його мало не виключили зі списку Асоціації за недостатністю генетичної унікальності. Сьогодні популяція знаходиться на межі зникнення, і в світі налічується не більше 2000 істинно лілових кроликів.

Стандарт породи

Ліловий кролик – порода середнього розміру з вагою дорослого самця в межах 2,5 – 3,5 кг, і самки – до 3,7 кг. Тулуб компактний, міцний. Задня частина широка, гладка і здається круглою при погляді і збоку, і зверху. Вуха і ноги досить короткі, шубка сірого голубиного кольору з легким відтінком рожевого. Стандарт закликає до наявності рожево-сірого голубиного забарвлення у всій шубки.

Спочатку у лілак була типова статура періоду раннього XX століття – довгаста і сухощава. Однак потрапивши в Америку, з часом вони набули рис комерційного типу – округлий, глибокий тип. Сьогодні порода явно недооцінена, і кращі особини завжди привертають увагу на виставках у професійних заводчиків і любителів.

Господарська характеристика

Це спокійні, ласкаві тварини. Особливого догляду не вимагають, єдина пересторога – захищати шерсть від попадання прямого сонячного світла, так як вона схильна до вицвітання.