Швейцарська лисиця

Історія

Швейцарський заводчик на прізвище Мюллер в 1920-і роки схрестив гавану і ангорських кроликів, в спробі створити породу, шерсть якої була б схожа на лисяче хутро, дуже популярне в той час. Отриманий результат надто відрізнявся від бажаного, хутро не було схоже на лисяче ні якістю, ні кольором. Це призупинило заводчика, але порода отримала стандарт в 1925 році під ім’ям швейцарська лисиця кролик. У зв’язку з цим не можна не згадати про чудову американську сріблясту лисицю – породу, розвинену на іншому континенті, але з тією ж метою, схрещуванням чекерда гігантського і сріблястих кроликів. Стандарт на американську варіацію лисячого кролика, за цікавим збігом, був отриманий в тому ж 1925 році. Через кілька років заводчик пан Лейффер схрестив стандартну шиншилу і ангор, і перші особи були представлені в 1932 році під ім’ям блакитна лисиця. У той же час швейцарська варіація лисячих кроликів поширилася по Європі і була визнана в Голландії в 1933 році. Під час Другої світової війни поголів’я блакитної лисиці було повністю втрачено, а швейцарська лисиця збереглася в кількості, достатній для відновлення популяції. Порода отримала британський стандарт в 1980-х роках, розводиться, як декоративна і виставкова, і з завидною регулярністю з’являється на виставках Великобританії і Європи, завдяки своїм вірним прихильникам.

Стандарт породи

Середнього розміру кролик з вагою дорослої особини в межах 2,5–4 кг. Статура компактна з широкими і глибокими грудьми, потужними ногами і округлої, добре розвиненою задньою частиною. Невелика голова з виразною мордочкою низько посаджена на короткій шиї. Це враження відсутності шиї ще більше підсилює пишне хутро, що покриває весь тулуб. Міцні вуха із закругленими кінцями вертикально розташовані, збалансовані по довжині з тулубом.

Хутро швейцарської лисиці щільне, шовковисте, густе, з розвиненим підшерстям і вираженими остьовими волосками. Довжина волокон від 4 до 7 см, вони досить жорсткі і гладкі, не схильні надто заплутуватися і збиватися, як це властиво хутру ангор.

Забарвлення породи різноманітні. Біле, чорне забарвлення і варіації гавани рівномірні, насичені, з глибоким лоском. У блакитних формах основний пастельний м’який блакитний колір поступово переходить в більш темний підшерсток. У особин, пофарбованих білим, очі блакитні або червоні. В інших випадках колір очей відповідає забарвленню хутра.

Господарська характеристика

Спокійна, миролюбна швейцарська лисиця може стати відмінним домашнім вихованцем. Це лагідні, врівноважені кролики, які обожнюють увагу і спілкування з людиною. Незважаючи на це, брати на руки вихованця потрібно обережно, оскільки сильна тварина з потужними ногами, відчувши себе невпевнено, може почати вириватися і в результаті травмує людину або себе.