Біла коротковуха

Історія

Виведена в Німеччині у другій половині ХІХ ст. тривалим схрещуванням місцевих аборигенних коротковухих свиней із середньою та великою білою породами.

Розводять в НДР, ФРН, Австрії, Чехословаччині, Угорщині, Польщі, Білорусі, у прибалтійських республіках. В Україні їх використовують для промислового схрещування.

Стандарт породи

Тварини міцної конституції, тулуб широкий і глибокий, голова невелика, ввігнута, окістя округлі, ноги короткі, міцні. Вуха середні, трохи нахилені вперед, спина рівна, широка, ноги сильні, міцні, прямо поставлені. Масть біла, але за породними стандартами допускається наявність темних плям, які, незважаючи на це, повинні бути покриті густою, м'якою білою щетиною.

Жива маса кнурів становить 230-300 кг, свиноматок — 200-250 кг. Довжина тулуба досягає 181 см у кнурів і 162 см у маток.

Господарська характеристика

Перевагами білих коротковухих свиней є скоростиглість, хороші відгодівельні якості. При м'ясній відгодівлі молодняк досягає ваги 100 кг до 7-місячного віку. Свині дають м'ясо високої якості з не товстим шаром (близько 4 см) спинного сала.

Багатоплідність свиноматок становить 10-12 поросят в опоросі, молочність — до 60 кг. Маса гнізда в 30-денному віці — 69,1 кг. Вік досягнення живої маси 100 кг — 208 днів. Середня товщина шпику — 26-31 мм. Вихід м'яса становить близько 60%.