Уржумська

Історія

Уржумська порода була виведена в кінці 50-х років XX століття в м. Уржум Кіровської області. У результаті тривалого схрещування місцевих із кнурами великої білої породи, відбору та підбору високопродуктивних кнурів і маток при інтенсивному вирощуванні молодняка склалася високопродуктивна породна група. Як самостійна порода вона була затверджена 1957 р.

Розводять у Кіровській області, Марійській Республіці, у північно-західних і північно-східних областях Росії.

Стандарт породи

Тварини досить великих розмірів, мають подовжений і неширокий тулуб, великий і грубий кістяк. Голова невелика, а рило трохи подовжене. Вуха важкі і нахилені вперед. Черево опукле у зв’язку з тим, що добре розвинені органи травлення. Спинна частина і крижі прямі, візуально дуже довгі. Ноги потужні, не надто високі і мають тверді копита. Поросята білої масті. Шкірний шар тварин рясно вкритий довгою густою щетиною білого відтінку.

Обхват грудної клітки свині досягає 90-110 см, кнура – 110-130. Довжина тулуба кнура становить 170-190 см, свиноматки - 155-175; вага відповідно 340-360 і 240-260 кг.

Господарська характеристика

Свиноматки багатоплідні. Рівень молочності становить близько 50-55 кг. Порода відрізняється високими репродуктивними якостями. В опоросі народжується 12-15 поросят. У віці 6-7 міс. вони досягають живої маси близько 90-110 кг. Середньодобовий приріст становить 700-750 г. М’ясний вихід 50-60%, сальний – 30-40%. Шпик у товщину становить 2-3 см. Порода відрізняється високоякісним м’ясним продуктом. М’ясо тварин використовується для виробництва бекону.