Лакон

Історія

Найкраща молочна порода овець Франції, яка отримала свою назву від округу Мон-де-Лакон департаменту Тарн. Вівці лакон виведені в результаті обмеженого вливання місцевим вівцям крові мериносів і саутдаунів в XIX сторіччі. Основний відбір проводився за критеріями молочної продуктивності. Офіційно порода затверджена у 1902 році. На сьогодні лакон ввібрала в себе місцеві породи камар, ларзак, косе-де-родез, сегальску. Поголів’я овець цієї породи у світі налічує понад 1 млн. голів. Селекційну роботу по вдосконаленню молочної продуктивності проводять конфедерація виробників овечого молока і виробництва сирів «Рокфор» і кооперативна організація «Овітест». Овече молоко йде на виготовлення сиру «Рокфор» та інших делікатесних сирів (пекоріно, брі, камамбер, фета, толеджіо).

Стандарт породи

Біло-жовте забарвлення. Вовна зазвичай відсутня на голові і животі. Вівцематки і барани комолі. Ягнята швидко ростуть. Не схильні до захворювань. Мають спокійний характер. Добре пристосовуються до гірських умов. Підходять для машинного доїння.

Господарська характеристика

Жива маса баранів 90–120 кг., маток – 55–70 кг. Відлучку ягнят проводять в 4–5-тижневому віці, після чого починають доїти овець. Середні надої товарного молока за 150 днів лактації у 1980 році складали 155–160 л. Рекордний надій 367 л. на вівцю.

Завдяки постійному покращенню породи, надої молока в середньому складають 300–360 л. за лактацію. При ранній відлучці ягнят їх підкормлюють сіном і брикетованим кормом, отримуючи до 3–4-місячного віку живу масу 30–40 кг. Завдяки високій молочній продуктивності баранів лакон широко використовують в промисловому схрещувані з матками породи берришон. Порода є такою, що швидко зростає. До 60 % ярок йде до парування у 7–10-місячному віці. Середня плодовитість 131 ягня на 100 маток. Широко застосовуються ущільненні окоти, штучне запліднення, перевірка баранів за якістю потомства. Вовна білого або жовто-білого кольору, напівтонка, настриг у баранів 2,5, у маток – 1,5 кг.