Східно–Фризька

1553
Східно–Фризька Джерело: texel.co.ua
Назва породи Східно–Фризька East Frisian
Тип тварини Вівці
Напрямок МРХ - молочно-м’ясні
Компанії племрепродуктори ТОВ «Платон Агрікультура»

Історія

Німецька східно-фризька молочна порода овець виникла на початку дев’ятнадцятого століття і є найвідомішою з фризских порід. Зазвичай її називають більш коротко – «східно-фризька». Ця порода поширена в Європі, в кінці ХХ ст. була завезена в Північну Америку. Неодноразово проводилися схрещування східно-фризької породи з різними східними породами овець з метою збільшення виробництва молока останніми. Фризькі породи схожі між собою, але їх відмінною рисою є «щурячий» хвіст, тонкий та без вовни. Однак з початку XIX ст. хвіст фризских овець стали укорочувати, подібно тваринам порід ландрас і романовська. Порода також представлена в Україні.

Стандарт породи

Східно-фризька порода овець характеризується великим розміром і трохи зігнутою носовою лінією. Висота в холці баранів 80–90 см, овець 70–80 см. Опукло-подовгаста форма голови. Вуха довгі, нахилені в напрямку носа. Колір вовни переважно білий. Барани та вівці комолі без ознак зачатків. Вівці мають велике вим’я з твердими широкими добре розділеними сосками, які спрямовані вниз. Тонкий довгий хвіст без вовни, який ще називають «щурячим-хвостом». Каркас добре розвинений, глибокий і широкий, з добре розвиненими ребрами. Спина довга і широка, круп трохи звисший. Темперамент – ласкавий, довірливий, добрий. Розрізняють два кольори: білий (найбільш поширений) та чорно-коричневий.

Господарська характеристика

Східно-фризька порода є породою підкресленого потрійного користування (молоко, м’ясо, шерсть) і при цьому володіє дуже високою молочною продуктивністю. Як чистокровних, породу зазвичай розводять для отримання молока. Також, східно-фризька порода дуже популярна в комерційному схрещуванні, тому що добре передає високі молочні якості і плодючість. Характеристиками цієї породи є великий розмір, добре розвинені м’язи та високі середньодобові прирости. Жива маса дорослих баранів становить 110–130 кг, овець – 70–100 кг. Приріст ягнят – овець 150–200, ягнят-баранчиків 200 – 250 грам на добу. При інтенсивному відгодовуванні прирости досягають 300–500 грам на добу. За рік баранчики набирають вагу 90–120 кг, овечки – 75–85 кг. Дана порода виділяється дуже високою плодючістю та швидким дозріванням. В розрахунку на 100 маток отримують від 180 до 250 ягнят. Перший окот в 11–12 місяців. Переважно наявність близнюків. Висока молочна продуктивність. Від кожної вівці за лактацію отримують до 600 кг молока. Середньодобовий удій становить 2 – 5 кг молока з вмістом жиру 6 % та білка 5 %.