Українська Гірсько-Карпатська

3440
Українська Гірсько-Карпатська Джерело: texel.co.ua
Назва породи Українська Гірсько-Карпатська Ukrainian Mountain-Carpathian
Тип тварини Вівці
Напрямок МРХ - молочно-м’ясні
Компанії племрепродуктори ДП «ДГ ІТСР ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова»

Історія

Українська гірськокарпатська порода овець як нове селекційне досягнення у тваринництві затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 31 грудня 1993 р. № 363. Виведена методом відтворювального схрещування місцевих грубововнових маток типу цакель з баранами цигайської породи. Цей вид овець створено під методичним керівництвом Інституту землеробства і тваринництва Західного регіону УААН за участю співробітників Закарпатського інституту агропромислового виробництва, Інституту фізіології і біохімії тварин, Українського національного агроуніверситету, Львівської академії ветеринарної медицини, Івано-Франківської та Чернівецької обласних сільськогосподарських дослідних станцій. Основні автори: Я. Ф. Судима, Д. К. Міхновський, М. М. Гульчій, В. І. Терек, І. А. Макар, Ф. Д. Височанський, С. І. Гайванович, М. А. Петришин.Розводять українських гірськокарпатських овець у господарствах усіх форм власності передгірних та гірських районів Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.

Стандарт породи

Вівці належать до гірських овець і має рівномірне зростання вовни по всьому тілу, вовна мішана білого кольору, допускаються чорні вкраплення. Морда чорно-білого кольору, частково покрита вовною, клиноподібна голова, вузька, вуха відносно короткі. Не у всіх, прямі або спіралеподібні, роги, шия – довга, грудна клітка – вузька, гарна окружність ребер, тулуб прямий, злегка вигнутий. Задня частина відносно широка, міцні задні кінцівки, ноги короткі, довгий хвіст повністю покритий вовною.

Господарська характеристика

Гірськокарпатські вівці невеликі. Так, барани-плідники мають живу масу 55–65 кг, матки 36–41 кг. Утримання овець на природних гірських пасовищах з додатковою підгодівлею концкормами по 0,3–0,4 кг на голову на добу сприяє формуванню в них добрих м’ясних якостей, 8 – 9- місячні ягнята мають живу масу 28–30 кг, після інтенсивної стійлової відгодівлі – 36–38 кг. Забійний вихід – 42–45 %, вихід м’якоті з туші – 70–75 %.Плодючість цих овець невисока – 105–116 %. Молочність у гірськокарпатських маток становить 92–105 кг, зокрема, 25–30 кг товарного молока, з якого виробляють 5–6 кг сиру-бринзи. Вівцематки відзначаються добрими материнськими якостями, збереженість молодняку до відлучення становить 94–97 %. Від гірськокарпатських овець, крім вовни, м’яса і молока, одержують цінну сировину для шубно-хутрової промисловості.