Оренбурзька

Історія

Порода виведена на Південному Уралі. Процес виведення був досить тривалим, проте цілком успішним. Виділяють три основні етапи появи породи.

Протягом першого етапу проходила тривала селекція серед аборигенних кіз, яких розводили місцеві жителі. Відбиралися великі особини з темно-сірим пухом. Результатом стали великі тварини, відмінно пристосовані до певних природних і кормових умов, з високою продуктивністю і якісним пухом.

У 1937р. в Оренбурзьку область завезли цапів придонської породи. Для отримання більш високих пухових начосів почали другий етап селекційних робіт.

Третій етап тривав близько 30 років. Селекційні роботи велися вже всередині сформованої породи, шляхом відбору особин з найкращими показниками.

Зараз представників цієї породи можна зустріти в приватних і великих господарствах Середнього Поволжя, Південного Уралу, зокрема Оренбурзькій, Уральській, Актюбінській, Челябінській, Башкирськійї і Татарській автономних республіках, а аткож поширена на теренах України.

Стандарт породи

Оренбурзькі кози найбільші з кіз пухової спрямованості. Конституція міцна, трохи навіть огрубіння. Кістяк потужний, добре розвинений, тулуб правильної форми. Голова легка, широка, вуха звисають, є невелика борідка, роги і чубчик. У цапів голова більш грубої форми, часом ніс буває з горбинкою, роги саблевидної форми. Шия коротка, сухорлява, з шкірними наростами, в народі – сережки. Грудна клітка глибока, широкувата, прекрасно складена. Спина витягнута, рівна, до заду трохи піднята. Гоструватий, неширокий загривок, трохи виступає над спиною. Кінцівки сухорляві, сильні, не товсті, прямо поставлені. Забарвлення шерсті однотонне, переважно чорне, але також трапляється і руде, сіре та строкате. Шерсть густа, що складається з грубої ості і найтоншого пуху, однакового по всій довжині, тонини, м’якого та еластичного.

Господарська характеристика

Середня вага самок 43 – 48 кг, самців 75 – 85 кг вміст пуху в шерсті 35 – 45 % зріст у самок 63 – 66 см, самців 65 – 75 см, начісування пуха з самок – 300 – 550гр, з цапів – 500 – 800 гр, вихід чистого волокна 98 %, настриг вовни 300 – 400 гр, забійний вихід 40 – 45 %. Середній вихід молока за лактаційний період 85 – 110 кг.

Зводити кіз племінним козлом можна у віці 1,5 років.

Плодючість оренбурзьких кіз може періодично коливатися. Одна матка може принести як одне козеня, так і п’ятьох, у 18 – 27 % кіз народжуються двійні. Кількість козенят на сотню маток може доходити до 140. Новонароджені малюки вагою в 2,6 кг., а до п’яти місяців набирають 17,5 кг. В 1,5 року їх вага до 30 кг. Порода має середню скоростиглість, так пік маси припадає на 4 роки.

Молочність у самок досить хороша. За 6 – 7 місяців лактації виробляється 150 170 л молока жирністю 3,2 – 6,1 %.