Строката німецька

Історія

Козівництво на території Європи було зосереджено навколо Альпійських гір. Звідси походить величезна кількість молочних порід кіз, в тому числі і німецька строката порода. Кіз строкатого забарвлення розводили на території Богемії і Саксонії з давніх часів. Тут зустрічалися буро-коричневі, чорно-білі, руді та багато інших тварин. Одна з найбільш древніх офіційних згадок про даний тип кіз відноситься до XV–XVI ст., коли кози були включені в розряд оподаткування на користь Священної Римської Імперії на боротьбу з турками. Місцеве населення підтримувало породу за часів поділу Німеччини на князівства і подальшого об’єднання. Після війни на території НДР також продовжилося розведення строкатих кіз, але з падінням Берлінської стіни породу стали посилено тіснити інші кози – почалося масове заміщення і розведення їх французькими, альпійськими. Лише в останні роки починається відновлення і збереження породи. В Україні строкаті німецькі кози практично не представлені. Масового завезення цієї породи ніколи не відбувалося – для розведення в чистоті вони не відповідають нашим кліматичним умовам, а для поліпшення місцевого поголів’я використовували інші породи. Лише невелика кількість любителів строкатих кіз закупили за кордоном малу кількість таких кізок.

Стандарт породи

Головне у цих кіз – забарвлення, це тварини бурої масті з чорними мітками. Німців від інших альпійців відрізняє малюнок і розташування чорних міток: низ кінцівок до колінного і скакального суглоба, внутрішня поверхня стегна, невелика смужка на животі., чорний ремінь уздовж хребта, хвіст, смужки з боків носа, відмітини навколо рота, очей і вух. Також можливі і більш темні варіанти забарвлення – боки кози, велика частина морди, всі кінцівки. Саме строгість в екстер’єрі виділяє німецьких кіз серед аналогічних порід. Ще одна відмінність від схожих типів альпійських кіз – великі розміри.

Господарська характеристика

Ці кози порівняно з швейцарськими і чеськими крупніші. При зрості до 80 см дорослі кози досягають маси 55–75 кг. Цапи ще крупніші, жива вага може перевищувати 100 кг, а зріст у загривку становить 80–95 см. Головна позитивна якість цієї породи – висока продуктивність: за 9 місяців лактації отримують 700 – 1000 кг молока, жирність – 3,2–3,7 %, рівень білка – 2,7–3,2 %. Як і від більшості молочних порід, від строкатих часто отримують 2 – 4 козеня в окоті. Молодняк швидко росте, а раннє відлучення дозволяє отримати максимальну кількість молока. М’ясна продуктивність також непогана – забійний вихід 44–49 %.

На батьківщині німецької строкатої породи практикуються два типу розведення – пасовищний і цілорічний на незмінній підстилці в приміщеннях. У гірських південних регіонах Німеччини випас строкатих кіз здійснюють цілий рік, змінюючи пасовища щотижня. Забирають солому разом з гноєм двічі на рік – навесні і восени, після чого проводять дезінфекцію приміщення і закладають перший шар нової підстилки, яку будуть регулярно підкладати наступні півроку. Строката німецька коза вимоглива до догляду та годування, але лише при оптимальних умовах ця порода може показувати високі результати продуктивності.