Волзька біла

Історія

Предками стали особини сибірської білої породи. Селекціонери покращували яєчну продуктивність і здатність до адаптації у спекотному і холодному кліматі. У результаті з'явилися птахи, які чудово почуваються за температури близько +50 градусів і вигідно показують свої якісні характеристики в умовах північних регіонів. Наразі ведеться активна робота щодо поліпшення породи.

Стандарт породи

Птахи волзької породи відрізняються білим оперенням з невеликими крупинками кремового кольору.

Голова невеликого розміру, але шкірний виріст об'ємний. Очі великі.

Дзьоб масивний, опущений вниз. По обидва боки від дзьоба знаходяться сережки. Вони мають форму ромба. Колір білий з яскраво-червоною облямівкою. У самок сережки розвинені погано. Шия у птахів довга, покрита негустим оперенням. Цесарка велика, з масивною грудною кліткою і широкою спиною. У самців груди трохи загострені. Мають високі кінцівки.

Особи чоловічої статі не такі великі, як самки. Вага жіночої особини становить 2,7 кг, самця — 2 кг, молодняка у 2-місячному віці — 0,8-0,9 кг.

Господарська характеристика

Цесарки волзької білої породи стійкі до ряду вірусних захворювань.

Тушки птахів відрізняються білим кольором, що робить їхній вигляд привабливим.

Дорослішають самки у 8 місяців, репродуктивні органи у самців розвиваються ближче до 9 місяців.

Порода має тривалий період несучості. За сезон від 1 цесарки можна отримати до 120 яєць вагою 45 г. Яйця трохи менші за курячі, але мають одну особливість — дуже міцну шкаралупу. Вона міцна, пориста, що дозволяє зберігати яйця за плюсової температури до півроку. Вони транспортабельні і довго зберігають цінні якості.

Виведення пташенят із яєць становить не більше 54%. Молодняк народжується з білим пухом, але є темні смужки на спині.