Подоліка

Історія

Порода подоліка — це вид домашньої худоби виведений в  Італії. Порода належить до типу сірої великої рогатої худоби і вирощується в основному в регіонах Апулія, Молізе, Кампанія, Калабрія, Базіліката і Абруццо. Раніше цю породу розводили, в основному, на материковій Італії і до Істрії (нині частина Хорватії). В Істрії подоліка тепер розглядається як окрема порода, під назвою істрійська. Точно походження породи невідоме, але висловлено припущення, що вона походить від великої рогатої худоби, яка мешкала в степах Східної Європи, як й інші європейські сірі породи (можливо, в Італію її завезли, готи в п'ятому столітті нашої ери, або король Агіл Вульф в шостому столітті). Племінний журнал породи був створений у 1984 році.

Стандарт породи

Подоліка - середнього розміру тварини з чорною шкірою, колір — це зазвичай сірий які плавно переходить в чорний. Бугаї та корови різняться в забарвленні. Бугаї темніші і можуть бути майже чорними, а корови — блідо-сірі. Як і більшість сірих скотарських порід, телята народжуються пшеничними. Але вони скоро стають сірими приблизно через три місяці. Як бики, так і корова зазвичай мають роги,  ліроподібної форми. Середня висота самців становить близько 150 см у холці, а самок — біля 145 см. Корови в середньому важать близько 650 кг., середня маса тіла подоліцьких бугаїв складає близько 800 кг.

Господарська характеристика

Тварини — дуже невибагливі та міцні, здатні вижити на суворій місцевості, а також на бідних пасовищах. Раніше подоліка використовувалися лише для репродуктивних цілей, але після Другої світової війни порода використовується для виробництва молока та м'яса. М'ясо цих тварин вважається дуже якісним, і має зареєстрований товарний знак якості. У корів досить висока молочність, в середньому вони можуть виробляти близько 1500 кг молока на період лактації, іноді навіть більше.