Арзамаська

Історія

Порода відома із XVII ст. Арзамаські гуси отримали свою назву завдяки місту, в якому виникли. За десятки років існування породи відбиралися найкращі з кращих для поліпшення якостей птахів. Результатом стала гарна м’ясна і скоростигла порода, яка розповсюджувалась на великі території, а поголів’я збільшувалося. Під час Другої світової війни поголів’я значно скоротилося. У повоєнні роки почалося відродження і вдосконалення породи. Традиція використовувати арзамаських гусей у боях збереглася до наших днів, але меншою мірою. Їх масово вирощують для видобутку м’яса. Розводять на Середньому Поволжі, в республіці Марій Ел.

Стандарт породи

Більшість гусей має біле оперення, але є також сірі. У них через колір пір’я тушка має сірий відтінок.

Зовні гуси арзамаської породи схожі на лебедів - мають великий тулуб, довгу тонку шию, очі блакитного кольору. Дзьоб і ноги яскраво-оранжеві.

Середня жива маса гусака 7 кг, гуски - 5 кг.

Господарська характеристика

Арзамаські гуси дуже міцні, витривалі і добре відгодовуються на пасовищах, вимагаючи порівняно малої підгодівлі зерновими кормами. При відгодівлі швидко жиріють і дають м’ясо високої якості. Птахи пристосовані до суворого клімату і мають високі показники запліднення яєць та виведення молодняка. На поліпшення умов годівлі та утримання гуси швидко реагують і підвищують свої продуктивні якості. М'ясо ніжне, соковите.

Несучість досягає 20 яєць, маса яких становить 165-180 г кожне. Гуски є хорошими квочками. Життєздатність породи висока. Збереження молодняка ​​становить 96%. 5-місячні гусенята досягають маси 5-5,5 кг.