Світла аквітанська

Історія

Належить до типу великої м’ясної худоби Франції. У 2013 році налічувалося 558374 голів світлої аквітанської породи у 18424 господарствах. У Франції світла аквітанська порода за кількістю тварин посідає третє місце серед порід великої рогатої худоби, після шароле і лімузин.Худоба світлої аквітанської породи експортувалася з Франції у багато країн світу. Порода широко використовується у Мексиці, Перу, Колумбії і інших країнах для схрещування з зебу. В Україну худобу цієї породи завезено в 1977 році в дослідне господарство Чернігівської обласної сільськогосподарської дослідної станції, розташованої у селищі Прогрес Козельського району. Станом на 2010-і роки поголів’я було зосереджене в племрепродукторі «Поливанівка» в селі Кільчень, Магдалинівського району, Дніпропетровської області і налічувало 90 голів, в тому числі 47 корів. Порода добре зарекомендувала себе в промисловому схрещуванні з породами, які розводяться в Україні

Стандарт породи

Аквитанская світла – м’ясна ваговита порода. Для корів цієї породи характерна світла, пшенично жовта масть. Ніс, копита і роги – світлі. Тварини міцної конституції, тулуб довгий, симетричний, з добре розвиненою мускулатурою, особливо на плечах і задньої частини спини. Голова легка, з широким чолом. Поперек і крижі довгі, широкі, з добре розвиненими м’язами.Що цікаво, не у всіх представників цієї породи зустрічаються роги.

Господарська характеристика

Тварини відзначаються великою живою масою, яка у дорослих корів становить 750 кг, у бугаїв – 1150 кг. При інтенсивному режимі вирощування бички в 12-місячному віці досягають живої маси 465 кг, телички – 376 кг, у 18-місячному – відповідно 674 і 512 кг. Забійний вихід високий – від 62 до 66 %. Порода добре зарекомендувала себе в промисловому схрещуванні з породами, які розводяться в Україні. Помісі з симентальською породою при відлученні у 8-місячному віці важили 241,9 кг. За забійним виходом помісні бички переважають ровесників симентальської, чорно-рябої і червоної степової порід на 0,5 – 3,1 %. М’язової і жирової тканин (їстівна частина) в тушах помісних бичків міститься на 1,9 – 5,2 % більше, а кісток — на 1,9 – 3,4 % менше.

Худоба добре пристосовується до різних способів утримання як до стійлового, так і до пасовищного, легко переносить холод, спеку, високу вологість.

У 98 % корів цієї породи отелення проходять без сторонньої допомоги. При схрещуванні з матками симентальської, чорно-рябої і червоної степової порід важкі роди з ускладненнями відмічені у 2,7 %.