Мадагаскарська бійцева

Історія

Порода названа на честь острова Мадагаскар, де птахів із давніх часів розводили тубільці для участі в боях і з метою отримання м'яса.

Стандарт породи

Оперення у птахів гладеньке, не густе і дуже щільно прилягає до тіла, захищаючи його від пошкоджень під час бою. Мають чорно-білий, червоно-білий, червоний, коричневий, чорний окрас. Голова маленька, витягнута, шия довга. Шкіра у мадагаскарської бійцівської породи червоного кольору, хоча може бути і чорного відтінку, а ось шия і ноги зовсім без оперення. Дзьоб маленький, але дуже міцний, із м'ясистим наростом біля основи. Вушних мочок і сережок немає. Ноги міцні, широко розставлені, з гострими міцними кігтями. Хвіст невеликий, малорозвинений.

Вага півня в межах 2-5 кг, курка зазвичай важить близько 2-3 кг.

Зріст півня 70-80 см, курки — до 50 см.

Господарська характеристика

Птахи сильні, міцні, витривалі, треновані, легко переносять спеку і дощі. Для розвитку м'язової маси півнів потрібна спеціальна білкова дієта. Породу розводять тільки для поєдинків — у бою вони безжальні, люті, не мають страху перед противником і б'ються до останніх сил. Однак до свого господаря і курчат мадагаскарський голошийний півень доброзичливий.

Цій породі бійцівських курей потрібне регулярне фізичне навантаження, інакше вона втратить свої бійцівські якості. Для тренування півнів виготовляють спеціальну бігову доріжку. Тримають бійців зазвичай окремо, щоб уникнути змагань між ними.

Кури мають низьку несучість, у перший рік дають близько 20-25 яєць, на наступний — до 55 штук.