Орловська ситцева

Історія

Порода була виведена в маєтку графа Олексія Орлова-Чесменського у XVIII столітті. Точних даних про те, які породи були задіяні у виведенні орловських курей, немає. Але встановлено, що порода своєю появою зобов’язана малайським бійцевим курям та перським, що володіють строкатим забарвленням і добре розвиненими борідками. Їх схрещували із російською вушанкою та іншими курми, в результаті чого виникла нова порода. Причому у Північну Америку породу привезли раніше, ніж в Західну Європу.

Стандарт породи

Орловські кури відрізняються високою і міцною статурою. Це досить великі птахи зростом близько 60 см і живою вагою 4,5-5 кг. Голова середніх розмірів, лоб широкий, гребінь із горбиками, між якими є щетинисті пір’їнки. Дзьоб короткий, загнутий донизу, потужний. Вушні мочки невеликі, закриті пір’ям. Сережки червоні, невеликі. Очі бурштинового кольору, надбрівні дуги яскраво виражені. Борода велика. На шиї проглядається опуклість – загривок, пір’я на шиї густе, схоже на гриву. Груди опуклі, округлі; хвіст середніх розмірів, розпушений, дивиться вниз, із красивими вузькими косицями. Лапи довгі і сильні, плесна неоперені, блискучі, жовтого кольору.

Кури від півнів відрізняються дуже мало. Істотною відмінністю є те, що борода і баки у курок розвинені краще, ніж у півнів, а сережки зовсім маленькі і майже непомітні.

Орловські ситцеві кури мають пишну бороду, що складається з білого, світло-сірого та рудого пір’я. Голова, шия і спина бурувато-руді, корпус і груди — чорні з білими вкрапленнями. На крилах — поперечні смуги, хвіст у півнів чорний із білими косицями.

Господарська характеристика

Орловські кури відносяться до пізньостиглих порід. В однорічному віці курочки важать 2,5-3 кг, півники — 3-3,5 кг.

Кури починають нестися в 7-8 місяців. У перший рік життя вони можуть знести до 180 яєць, далі продуктивність знижується до 150. Яйця важать 60 г. Колір шкаралупи може варіюватися від світло-кремового до біло-рожевого.