Род-айленд білий

Історія

Кури род-айленд виведені позаминулого століття в штаті Массачусетс (США). Роботи були розпочаті в 1888 році. Білих птахів вивели шляхом схрещування кохінхінів, білих віандотів та білих леггорнів. В Американській асоціації птахівників порода була зареєстрована 1922 року. Білий варіант род-айлендів користувався помірною популярністю аж до 1960-х років, а потім почав зникати. У 2003 році було зареєстровано лише 3000 птахів цієї популяції.

До нашої країни вони потрапили у двадцятих роках минулого століття. Наразі це досить відома порода м’ясо-яєчного напрямку. Побачити її можна у приватних господарствах, на промислових фермах її використовують як генетичний матеріал для селекції. У Німеччині виведений її карликовий аналог.

Стандарт породи

Тулуб у род-айлендів масивний, із горизонтальною посадкою і широкими грудьми. Голова середнього розміру. Гребінь стоїть прямо, має листоподібну форму з п’ятьма зубчиками. Сережки й очі червоного кольору. Шия середнього розміру з добре розвиненою гривою. Дзьоб злегка зігнутий, жовтий. Лапи без пір’я, короткі і потужні. Крила не надто великі із широким пером.

Колір оперення у птахів білий.

Півні виростають до 3,1-3,9 кг, курки можуть досягати 2,5-2,9 кг.

Господарська характеристика

Цінують птахів за смачне м’ясо та відносно хорошу несучість. Вони невибагливі ні до їжі, ні до умов утримання. Можуть жити як у клітках, так і на вільному вигулі. Чудово адаптуються до вологи, низьких температур, несуться навіть узимку. Якщо в стаді є півень, практично всі яйця будуть запліднені. А ось насиджують кури їх не дуже охоче, вихід курчат становить 70-75%.

До переваг породи можна віднести високий відсоток виживання. У дорослих особин він становить 86%, у курчат — 95%. Хворіють кури рідко, вони нечутливі до багатьох інфекцій, поширених серед інших порід.

Несучість породи — 160-170 яєць на рік. Середня маса кожного може варіювати від 55 до 65 г. Починають нести яйця род-айленди приблизно в сім місяців.