Українська вушанка

Історія

Порода вважається однією з прадавніх українських порід, хоча точне її походження невідоме. Представників української вушанки почали експортувати з України, що призвело до досить великої популярності породи. Птахів так почали називати в результаті місця, де вони були виведені, і за зовнішніми ознаками, які пояснюють другу частину назви — невеликих розмірів вушні мочки, рясно вкриті недовгим пір’ям або “баками”.

Стандарт породи

Птахи не дуже великі, мають компактний витягнутий тулуб, широку пряму спину, глибоку опуклу грудну клітку, довгу шию, ноги невисокі рожевого кольору і явно виражений розвинений хвіст. Голова у птахів середньої величини, широка лобова кістка, але яскраве обличчя, листоподібний гребінь червоних відтінків, майже непомітні і приховані пір’ям за баками вушні мочки, явно виражене підборіддя, маленькі сережки, потужний трохи загнутий дзьоб. Оперені птахи дуже інтенсивно, що і є відмітною ознакою у породи української вушанки. Фундаментальними кольорами пір’я є коричневий, ближче до червоного, або чорні відтінки. Рідко, але зустрічаються світлі або білі відтінки пера.

Жива маса курей досягає 2 кг, а півнів — 2,8-3 кг.

Господарська характеристика

Птахи дуже вигідні і продуктивні. Їм не потрібні спеціальні умови утримання та корми, добре акліматизуються й витривалі до низьких температур, оскільки мають особливу будову пера. Рідко хворіють простудними захворюваннями і не вимагають побудови теплого пташника. Їм достатньо невеликого двору, щоб отримати якісний вигул.

Українська вушанка має виражений материнський інстинкт. Курка ретельно насиджує кладку яєць, а після вилуплення потомства стає дбайливою квочкою.

Яйцекладка починається приблизно в 6-місячному віці. Продуктивність у перший рік несучості рідко перевищує 160 яєць на рік. Шкаралупа яєць світло-кремова, маса — близько 50 г.

Збереження молодняка становить близько 86%, дорослої птиці — 89%.