Сіра українська

Історія

Це дуже давня худоба, оскільки вона, як свідчать дослідники, великою мірою зберегла риси свого дикого предка – європейського тура. Створена багатовіковою народною селекцією, в минулому широко розповсюджена на значній частині країни. Процес формування її проходив у складних умовах степової зони. Раніше ця худоба була відома як малоросійська, черкаська, чорноморська, а на початку XX ст. за нею закріпилась назва «сіра українська». Завдяки витривалості, не вибагливості, добрим робочим якостям і здатності до нагулу порода повністю задовольняла потреби дрібних селянських господарств. Воли цієї породи могли працювати по 10 – 12 годин на добу, вільно везти вантаж до 100 – 120 пудів. М’ясо та шкіри худоби високо цінувались на російських ринках. Заміна сірої української худоби продуктивними породами почалася в кінці XIX – на початку XX ст. Вона стала основою для створення вітчизняних порід: симентальської, червоної степової і лебединської.

Стандарт породи

Порода характеризується міцною конституцією, своєрідною якістю шкіри і волосся. Масть сіра, різних відтінків – від світлої до темно-бурої. Телята народжуються рижої масті. У бугаїв шия, грудина, кінцівки мають темніше забарвлення. Роги довгі різної форми, їх кінці чорні. Шкіра щільна, тварини рослі й крупні з розтягнутим тулубом. Холка висока, мускулатура добре розвинена. Корови достатньо рослі (висота в холці 135 см), мають широку і глибоку грудину (глибина грудей – 75 см, ширина – 46 см). Жива маса дорослих корів – 580—600 кг. Окремі тварини досягають ваги 700 і більше кілограмів.

Господарська характеристика

Характерною властивістю породи є дрібно плідність, висока плодючість корів. Вихід телят на 100 корів довгі роки утримується на рівні 90 – 99 %. Стадо відзначається надоями від 2900 до 3145 кг, високою жирністю молока – 4,45 – 4,52 %, задовільним вмістом білка – 3,45 %. Для сірої худоби характерні високі відгодівельні й забійні показники. У 16-місячному віці бугаї досягли ваги 420 – 480 кг, витрачали на 1 кг приросту 7,8 к. од. Забійний вихід – 60,1 %. Відзначені добрі смакові якості м’яса, неперевершена якість бульйонів, чудові властивості шкір завдяки товщині, щільності та еластичності. Нині корів не доять, телят вирощують на підсосі, що дало змогу підвищити середньодобові прирости до 900 г. Сучасні дослідження крові й молока виявили незвичайні генетичні комбінації в генотипі, такі, як специфічні алелі груп крові системи В, рідкісні спадкові блоки казеїнових алелей молока, в еритроцитах знайдено варіант білка фосфоглюкомутази, в плазмі – новий білок – посттрансферин.