Українська-сіра

Історія

Українську сіру породну групу створювали на базі Українського НДІ птахівництва у радгоспі “Бірки”, керівником напрямку був М. В. Дахновського. Застосовували схрещення місцевих качок із дикими селезнями та подальшого відбору для створення стандарту породи. На даний час є популярною породою серед м’ясних качок.

Стандарт породи

Чітко виражається статевий диморфізм у дорослих качок.

У селезнів голова та шия чорного забарвлення з зеленим відливом. присутнє біле кільце на шиї. Дзьоб оливковий, очі  темного коричневого кольору. Груди коричнево-червоні випуклі, глибокі та широкі. Пряма широка спина. Крила прилягають щільно до тулуба, мають «Дзеркальце». Лапи рожево-червоні, міцні, невисокі. Оперення дикого типу. Нижня частина світліша за спину.

Оперення качки рівномірного темно-сірого кольору із невеликим дзеркальцем. Темно-оливкові очі. Тулуб піднятий, глибокий. Дзьоб темно-оливковий. Голова видовжена. Шия дещо вигнута, середньої двжини.

Маса дорослого селезня 3,3-3,5 кілограм, качки 3-3,2 кг.

За сезон качка несе 99-110 яєць, масою 69-74 г.

Господарські властивості

Добре підходить для присадибного вирощування. Не вибаглива до їжі. Винятково холодостійка.

Добре набирає масу. У каченят високий рівень виживання, швидко набирають вагу.  Жива маса молоді у семи тижневому віці 2,6-2,8 кг.

Може хорчуватися зерном, комбікормами, а також полюбляє траву і ряску.