Нішеві культури тому і називаються нішевими, що сіють їх далеко не всюди. Тож досвіду у наших фермерів щодо технологій вирощування часто небагато. І кожен адаптує схему захисту, обробок та внесення добрив на свій власний розсуд, виходячи із застарілих даних чи порад колег. Але тут можна прогадати: внесеш багато — витратиш лишні кошти, замало — зменшиш врожайність, внесеш азот без сірки — не буде загального результату. Саме темі живлення нішевих культур присвячена лекція засновниці агрохімічної лабораторії «Агротест» Катерини Губіної  на новому курсі для аграріїв — «Живлення». 

Сьогодні ми публікуємо уривок з виступу фахівчині, де вона розповідає про живлення таких культур, як сорго, квасоля та нут. Повну лекцію з поясненнями та прикладами ви зможете отримати, ставши учасником курсу на освітній платформі Культиварій.

Сорго

Сорго — теплолюбна та посухостійка рослина. Максимальний ріст спостерігається за температури 20-30°C. Але культура не переносить жодних приморозків у будь-якій фазі свого розвитку. 

«Потрібно бути обережними з часом сівби сорго — не потрібно поспішати. В період несприятливих умов рослина впадає в анабіотичний стан і чекає поки умови не зміниться», — зазначила Катерина Губіна. 

Вимоги сорго до ґрунтів

Як зазначає експертка, сорго зовсім невибагливе до ґрунтів. Воно може рости як на збіднілих, легких піщаних, так і на глинистих ґрунтах. Головна умова — потрібна хороша аерація (насичення землі повітрям).

Водночас ця рослина не переносить холодних, заболочених, а також кислих ґрунтів.

«Сорго використовують для освоєння цілинних та рекультивованих земель. Рослина має дуже потужну кореневу систему і дає хороші врожаї протягом 2-3 років на збідненій та виснаженій землі», — додала вона.

Вимоги до вологи

Кількість води, необхідна для набухання насіння сорго, складає приблизно 35% від загальної маси насіння. До прикладу для кукурудзи потрібно 40%, а для пшениці — 60%. 

«На утворення одиниці сухої маси речовини сорго витрачає 300 частин води, кукурудза — 340, пшениця — 515, овес — 600, горох — 730, а соняшник — 1200», — пояснила спікерка. 

Потреби сорго в елементах живлення

Азот. Для сорго норми азоту практично ідентичні, як і для кукурудзи. Загальну дозу потрібно поділити на 2 частини: першу внести в передпосівну обробку, а другу — під час вегетації рослини. 

«Збільшувати кількість азоту не потрібно. А якщо процес вегетації відбувається добре, то навпаки азот можна зменшити», — зауважила Катерина Губіна. 

Експертка наголосила, що є дві стадії зростання, коли нестача азоту може суттєво впливати на врожайність. Перша стадія спостерігається через 30 днів після появи сходів, коли сорго вступає в період швидкого зростання і починає формувати потенційну кількість зерен. І тому азоту має вистачати для цього процесу. Друга — припадає на стадію виходу в трубку або приблизно за тиждень до колосіння, коли азот сприяє хорошому запиленню і наповненню зерна.

Фосфор. Його потрібно вносити тільки на збіднілих ґрунтах з низьким значенням pH. Якщо кислотність землі менша як 6 або більша ніж 8, то фосфор можна не вносити.

Калій. Зі слів Катерини Губіної, більшість ґрунтів України не показує дефіциту цього елементу. Але якщо аналізи виявили нестачу калію, то потрібно вносити таку ж кількість, як і під кукурудзу.

Сірка. Якщо аналіз ґрунту показав низьке значення елементу, то її потрібно вносити. Співвідношення азоту і сірки повинне бути приблизно 15 до 1. 

Нут

Культура теплолюбна. Насіння нуту починає проростати при температурі 3-5°C. Може витримувати короткочасні приморозки до -10°С, але в період цвітіння оптимальна температура повинна складати 24-28°C. Має скоростиглі сорти (90 днів вегетації) та пізньостиглі (150-220 днів).

Живлення нуту 

Азот. Нут є бобовою культурою. Він добре відгукується на інокуляцію і не потребує особливого живлення азотними добривами.

Фосфор. На відміну від азоту, нут має високу потребу у фосфорі. 

«Фосфор сприяє розвитку великої та міцної кореневої системи, сприяє проростанню та гарному розвитку бульбочок, що веде до збільшення фіксації азоту. Фосфор не є мобільним елементом, тому його слід вносити стрічковим способом», — розповіла фахівчиня. 

Вона додала, що норма внесення фосфору складає приблизно 22 кг/га на збіднілих ґрунтах. Але кількість добрива знижується при нестачі вологи. 

Калій. Зазвичай нут не потребує додаткового калію. Але слід вносити його при нестачі в ґрунті.

Сірка. Якщо аналіз ґрунту показує, що рівень сірки низький, то потрібно її внести у вигляді амоній сульфату.

«Треба бути готовими до того, що внесена вами сірка буде доступна тільки через сезон», — наголосила Катерина Губіна.  

З її досвіду, мікроелементи під нут не вносять. Виключення тільки тоді, коли в ґрунті помічена їх гостра нестача. 

Квасоля

Для квасолі дуже важливо правильно підготувати ґрунт. Він має бути максимально вирівняним. Стручки квасолі розташовані дуже близько до ґрунту і при зборі врожаю можуть захоплюватися часточки землі.

«Ґрунт під квасолю потрібно грамотно обробити гербіцидом. Також дуже важливо вибрати вірний інокулянт. Він впливає на збільшення врожайності. Найчастіше використовують торф'яний інокулянт», — зазначила фахівчиня. 

Також важливо сіяти квасолю у вологий ґрунт, для того, щоб насіння змогло набухнути й дати здорові корені. Через два тижні після сходів поле обробляють інсектицидом. Якщо вологість бобів складає 17-18%, то перед збором врожаю потрібно провести десикацію.

Внесення добрив під квасолю

Азот. Вносити велику кількість азотних добрив під квасолю недоцільно. Але якщо є проблеми з інокуляцією, то потрібно давати не більш ніж 50 кг/га добрива.

«При зайвій кількості азоту на квасолі може зʼявитись біла цвіль. І взагалі у багатьох випадках  можна обійтись без азотних добрив», — наголосила Катерина Губіна. 

Фосфор. Цей елемент вноситься в максимальній кількості від 20 до 40 кг/га, якщо значення за проведеними аналізом доступного фосфору менше ніж 19 мг/кг. Якщо більше — то фосфор не потрібно взагалі давати.

Калій. Вноситься в кількості від 20 до 60 кг/га, залежно від того, який аналіз ґрунту ви отримали. При наявності понад 25 мг/кг калію в землі, його можна не вносити.

Сірка. При значенні сірки менше ніж 6 мг/кг потрібно вносити її у вигляді сульфату амонію із розрахунку 10 кг/га. 

«Потрібними мікроелементами для квасолі є цинк і залізо. Їх можна давати фоліарно (на листки) — це найкращий спосіб покривання дефіциту», — додала фахівчиня.  

Про живлення решти нішевих культур та схеми внесення добрив на конкретних прикладах ви можете дізнатись у повній версії відеолекції. Щоб отримати доступ, потрібно стати учасником курсу «Живлення». В курсі, окрім Катерини Губіної своїми знаннями та досвідом діляться експерт з ґрунтозберігаючих технологій Андрій Щедрінов, заступник директора агробізнесу з виробництва Кернел Костянтин Шитюк, головний експерт з агротехнологій AgroHub Олександр Максименко та ін.

Деталі дізнайтесь за посиланням. 

© Kurkul.com, 2023 р.