Підвищення температур, посухи, нерегулярні опади та інші екстремальні погодні явища змушують українських аграріїв адаптувати свої технології. Цьогоріч аграріям додала складнощів ще й нетипова весна — спочатку високі температури, потім заморозки, а подекуди пізніше і град.

Ми побували на двох господарствах Черкащини та Полтавщини, де попри кліматичні зміни мають стабільні врожаї, аби дізнатися, як цим фермерам вдається досягати високих результатів, хоча їх господарства відрізняються за розміром у 20 разів!

Адаптація і прицільна робота з проблемами

За словами аграріїв, сьогодні потрібно «знати ворога в обличчя», тобто вміти точно назвати проблему, знайти точкове ефективне рішення і усунути її в найкоротші терміни.

За таких умов доводиться швидко адаптовуватися, щоб зберегти своє місце в глобальній продовольчій системі. Наприклад — коригувати час внесення добрив і використовувати прицільне забезпечення сільськогосподарських культур необхідними поживними речовинами.

«Технології в сільському господарстві постійно змінюються, не тільки щороку, а й щотижня і щодня, і це залежить від різних факторів. Для прикладу, минулого року ми використовували ґрунтовий гербіцид, який вноситься до появи сходів. Однак він не дуже добре спрацював і був досить дорогим. Цього року ми його не внесли. Потім пошкодували. Для цього гербіциду потрібен вологий ґрунт. А цього року навесні було достатньо дощів, і ми мали б його внести. Результат такого рішення можна побачити скраю поля, де маємо купу бур’янів», — розповів Юрій Савіовський, засновник ФГ «Злагода», що на Черкащині.

Примітка. Свого  часу Юрій Савіовський закінчив Київський політехнічний інститут, працював головою колгоспу в Херсонській області. Ще бувши студентом, сміявся і жартував, що хоче стати головою колгоспу. Але фактично так і сталося. Пізніше працював на різних підприємствах, в тому числі в дорожньо-будівельному управлінні, був майстром з енергетики та інженером.

У 1999 році зареєстрував 100 га землі, оскільки це було умовою для того, щоб мати можливість засіяти землю. Далі брав землю в оренду, і сьогодні в обробітку «Злагоди» 200 га землі. Вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, ячмінь та сою.

На добривах неможливо економити?

Із забезпеченням фінансами на господарстві ситуація складна. За словами Юрія Савіовського, у 2020 р. була сильна посуха, яка тривала понад 100 днів. Врожайність була дуже низькою. У 2021 р. ситуація почала покращуватися, і аграрій зміг заробити трохи грошей. Однак після 2022-го року все залежить від цін —  і на продукцію, і на засоби витратної частини.

«Минулого року ми продавали пшеницю по 5,7 тис. грн у вересні. Однак була ситуація, коли покупець не зміг забрати пшеницю, і вона залишилася у нас на складах. Зрештою покупець заплатив за пшеницю, але забрав її аж в лютому. Ми не змогли продати її дорожче, але і дешевше не хотіли, бо то було б нижче точки беззбитковості. Ситуація була складною для всіх учасників», — додав аграрій.

Минулий рік був важким фінансово, загальний прибуток склав 200 тис. грн. Але, наприклад, для роботи аграрію сьогодні треба придбати напівнавісний плуг, який коштує 970 тис. грн. Тому поки кредитні кошти тут потрібні на оборотний капітал.

«Я вдячний урядовій програмі «5-7-9», бо ситуація складна. Минулого року ми взяли кредит на близько 1 млн грн без відсотків і застави. Цього року ми маємо кредитну лінію на 200 тис. грн. Зараз беремо на оборотні кошти. Без кредиту було б значно складніше», — розповів Юрій Савіовський.

Аграрій впевнений, що економити слід з розумом і певні статті витрат, як закупівлю добрив, зменшувати не варто, адже вони є основними для отримання врожаю і прибутку.

«Неодноразово чув, що якщо рослини мають потужну стрижневу кореневу систему, то це може допомогти заощадити гроші на добривах. Однак з досвіду скажу, це лише теорія. Рослинам потрібні якісні добрива», — каже Юрій Савіовський.

Проте додає, що цьогоріч  йому таки вдалося зекономити, бо комплексне міндобриво, яке обрав, виявилось порівняно недорогим і водночас якісним. Щодо пшениці, як зазначає аграрій, то вона потребує багато добрив. Восени тут вносили комплексне добриво, а навесні підживлювали двічі.

«Перед посівом пшениці ми внесли нітроамофоску, яку виробляє GROSSDORF, з розрахунку 100 кг/га. Також внесли 100 кг карбаміду. Результати по пшениці видно вже сьогодні, тут і додаткових аналізів не треба. Вносили також сульфоамофос 140 кг на га, теж GROSSDORF, з розрахунку 20:20 + 15 кг сірки на га восени. А сірка для нас ключова, адже саме вона сприяє засвоєнню азоту. Тому і врожайністю, і якістю задоволені, бо ж не перший рік використовуємо», — ділиться секретом аграрій.

За його словами, співвідношення між ціною та якістю для добрив є важливим, але якість є більш значущою. Якщо виробник забезпечує хорошу якість, він матиме гарну репутацію серед клієнтів.

У «Злагоді» вистачило коштів, щоб повністю внести усі потрібні комплексні добрива цьогоріч, і результати цього зараз видно.

«Я маю зв'язок з організацією, яка торгує мінеральними добривами, оскільки там працює моя невістка. Директор організації зателефонував мені й сказав, що вони працювали з компанією GROSSDORF на великому сільськогосподарському підприємстві та отримали позитивні результати. Вони робили лабораторні аналізи добрива, які підтвердили характеристики, надані компанією. Але мені й без аналізів все видно. Подивіться на пшеницю. Рослина отримала все, що їй потрібно, всупереч нестабільності погодних умов», — додає Юрій Савіовський.

Читайте також: Андрій Халявка: Рух українського ринку добрив в бік імпорту неминучий

Аграрій зазначає, що аналізи ґрунту необхідно робити своєчасно, аби вчасно визначити, яких поживних речовин не вистачає, і вносити відповідні добрива з чітким розрахунком без зайвих витрат.

«У нас глибокі збіднені на азот чорноземи, що не поглинають поживні речовини як треба. От ми додаємо сірку для засвоєння цих поживних речовин. Ми вносили комплекс під пшеницю — результати ідеальні, саме те, що нам потрібно. Ми також вносили під соняшник нітроамофоску, яка містить 15:15:15 — азот, фосфор та калій. Результати хороші, але важливо зазначити, що сорт і гібрид соняшника також є важливими факторами», — розповів аграрій.

У компанії GROSSDORF зазначають, що у пріоритеті роботи мають саме надійність. Клієнт, незалежно від розміру господарства, попри будь-які обставини має бути впевненим, що вчасно отримає якісну продукцію.

«Співпраця з нами, як з великим вітчизняним виробником, гарантує відсутність проблем, які виникають при замовленні імпортних аналогів, таких як несвоєчасна поставка чи проблеми з розмитненням товару. Наші виробничі потужності, враховуючи значний запас сировини, дозволяють не лише виробляти близько 90 тис. т КАСу на місяць та 25 тис. т гранульованих добрив на місяць, а й зберігати їх на власних базах, що гарантує відсутність проблем з постачанням до кінцевого споживача, як у малих компаній», — розповіла Світлана Йосипенко, начальник відділу з питань регіонального розвитку у Черкаській області.

До речі, компанія має понад 17 років активного досвіду роботи в професійній сфері та пропонує широкий асортимент мінеральних добрив: азотні, фосфорні, калійні, комплексні добрива та мікроелементи.

«Наша продукція виготовляється з високоякісної сировини та відповідає європейським стандартам якості. Ми пишаємося тим, що навіть попри активні військові дії, продовжуємо працювати, дотримуючись строків та домовленостей, адже доставляємо замовлення власним транспортом. Я вважаю, що важливим показником стабільності нашої компанії є відвантаження законтрактованих до повномасштабного вторгнення замовлень, навіть з початком активних військових дій», — додала Світлана Йосипенко.

Вітчизняна селекція в пріоритеті

На «Злагоді» вирощують 80 га пшениці — в основному одеської селекції, а також на демо-полях пробують канадські та німецькі сорти. Однак вони не адаптовані до наших кліматичних умов, тому, наприклад, торік пшениця була пошкоджена весняними заморозками. Вона відросла, але врожайність була не дуже високою.

«Зараз у нас є дві ділянки, на яких ми посіяли елітну канадську пшеницю. Також намагаємося виростити тверду озиму пшеницю. З мого досвіду, загалом дуже важко виростити хорошу пшеницю в нашому кліматі, який став теплішим. Раніше ми вирощували одеські та миронівські сорти пшениці, але зараз клімат у нашому регіоні ближчий до одеського. І імпортна пшениця точно не є кращою для наших полів», — каже Юрій Савіовський.

Кукурудзу на «Злагоді» посіяли цьогоріч на невеликій площі — 20 га. Але пішли дощі, і сходи отримали погані, а потім її побив град. Думали пересівати, проте агроном господарства сказав, що врятує.

«Щодо ситуації з кукурудзою, то ми зробили все можливе. Ми вносили сульфат амонію перед сівбою і під час підготовки ґрунту, але от погодні умови нам перешкоджають. Пересівати зараз страшно і незрозуміло в який спосіб можна грати з кукурудзою і чи можна пересівати більшою кількістю сортів або гібридів, які швидше дозрівають», — говорить Юрій Савіовський.

А от ячмінь посіяли канадської селекції, сорту Буффало.

«Це перший раз, коли я спробував імпортний сорт зерна, і він добре себе зарекомендував. Минулого року він дав 5 т/га, і це ярий сорт, тому немає ризику, що він вимерзне. Ми також експериментуємо з соєю. У нас є поле, де ми посадили два різних сорти, один з яких — канадський сорт під назвою Квебек. Ми також посадили канадський сорт пшениці. Це твердий сорт, тобто з високим вмістом клейковини й гарною якістю. Спробуємо  — побачимо», — додав аграрій.

На Полтавщині сірка в добривах також рятує врожаї

На господарстві «Скіф», що у с. Більськ Полтавської області, говорять, що використання такої необхідної для їхніх полів сірки в добривах у минулому було проблемою, оскільки вона не завжди входила до складу комплексних добрив. Однак нові добрива, які включають сірку в комплексі, довели свою ефективність.

«Використання добрив компанії GROSSDORF підвищило врожайність таких культур, як ячмінь і пшениця. Наприклад, по пшениці до 11 т/га. Використовуємо їх вже чотири роки. Якість врожаю також покращилася, оскільки вміст клейковини став вищим. Використання цих добрив є відносно новою практикою, тому важливо відстежувати результати, щоб переконатися в їх ефективності та внести необхідні корективи», —  розповідає головний агроном господарства Володимир Кононенко.

Читайте також: GROSSDORF розширює свою діяльність і виходить на роздрібний ринок

Господарство має 550 га пшениці. Тут використовують самохідний обприскувач для внесення добрив. Обприскувач може обробляти близько 60 га на день.

«Раніше у нас були проблеми з якістю добрив, оскільки вони не були чистими й викликали проблеми з обладнанням. Доводилося встановлювати фільтри та очищати розчини», —  додає агроном.

На «Скіфі» також розглядають можливість використання ротаційної борони для поліпшення структури ґрунту, і вони планують використовувати її, коли погодні умови будуть сприятливими. Також розглядають можливість використання інжектора для внесення добрив безпосередньо в ґрунт, оскільки це може бути більш ефективним і результативним.

Директор «Скіфа» Олексій Бовдир відмічає, що у збільшенні урожайності і якості продукції величезна заслуга і робітників, які вчаться, шукають на ринку кращі варіанти добрив, пробують і досягають результатів.

«Скажу, що питання більше не в урожайності, а в технологіях і ставленні спеціалістів, робітників до своєї роботи. Хлопці люблять свою роботу, і я люблю їх. Можливо, вони робили помилки в минулому, наприклад, з дощем або добривами, але вони вчаться і вдосконалюються. Якраз на шляху вибору ми почали працювати з компанією GROSSDORF, і зупинились на їхній продукції. Вони надійні, і ми завжди впевнені в якості продукції», — говорить очільник господарства.

Примітка. Олексій Бовдир розпочав свій аграрний шлях у 91-му році. Він прийшов працювати у колгосп на посаду агронома і через роки вже очолив збиткове підприємство, яке пізніше отримало назву «СКІФ». Зараз тут обробляють майже 4 тис. га

Крім того, Олексій Бовдир відмічає, що з цією компанією було легко працювати навіть на початку повномасштабного вторгнення, коли були підірвані мости на шляхах постачання. Затримок не було. По пояс у багнюці, але працівники доставляли товар.

«Пам’ятаю замовлення у лютому 2022 року. На той час наш завод у Сумах був у робочому стані, що забезпечувало клієнту вигідну логістику. На жаль, війна внесла свої корективи в роботу багатьох компаній, в тому числі й нашої. Проте, ми доклали всіх зусиль, щоб не зупинити свою роботу та продовжувати виконувати свої зобов'язання перед клієнтами. Наразі завод у Сумах законсервовано, тож поставки відбуваються з основних виробничих потужностей Черкаської області», — зазначила Марія Віленчик, менеджер з продажу у Полтавській області.

Весна змусила адаптуватись «на ходу»

Як зазначають на господарстві, погода цієї весни була дуже незвичною, з періодами спеки, що змінювалися холодом і морозами. Це суттєво вплинуло на розвиток посівів, і аграріям довелося відповідно адаптувати плани й, відповідно, технологію.

«Погодні умови цього року були нетиповими й складнішими для сільського господарства. На початку весни спостерігалася хвиля спеки, за якою було різке зниження температури, що спричинило два приморозки поспіль. Це стало несподіванкою для рослин, оскільки вони не встигли прокинутися та адаптуватися до нових умов. Температурні коливання також порушили нормальні фази росту рослин, і нам довелося вжити певних агрономічних заходів, щоб спробувати виправити це. Нас рятують азотні добрива GROSSDORF. За наших кліматичних умов вони виявилися ефективними для наших культур», — каже Володимир Кононенко.

Читайте також: Ціни на карбамід значно знизились

Для ріпаку ж проблемою стали нестача вологи та пошкодження заморозками. Однак тут сподіваються, що зможуть відновити частину врожаю.

«На початку травня стан пшениці був критичним, оскільки спостерігалася нестача вологи та низка заморозків. Це спричинило стрес для пшениці, і врожайність культури постраждала. У нас також були проблеми з ріпаком, оскільки він погано переносив заморозки. Однак ми вирішили зберегти врожай, оскільки інших варіантів для посіву на той момент у нас не було», — розповів Володимир Кононенко.

Звичайно, вибір мінеральних добрив залежить від конкретних характеристик ґрунту та культурних рослин, які вирощуються.  За словами Марії Віленчик, для Полтавського регіону, який вона супроводжує, клієнти переважно обирають КАС 26+4S (близько 75% об’ємів по області), КАС 32, діамофоску NPK 10:20:20+4S та нітроамофоску NPK 15:15:15+11S.

«У господарство «Скіф» наша компанія поставляє 700-750 т КАСу 26+4S на рік, саме карбамідно-аміачна суміш з додаванням сірки показала гарні результати на полях цього господарства. До речі, наша компанія першою в Україні отримала ТУ на цей КАС з сіркою», — додає менеджер.

Точне землеробство — шлях постійного навчання

З 2008 року на господарстві використовують сучасну техніку. Саме тоді, із придбанням першого комбайна John Deere, почали використовувати й систему точного землеробства.

Відтоді тут збирають та обробляють дані з кожного поля, включаючи інформацію про врожайність та якість ґрунту. Це дозволило оптимізувати стратегії посіву та внесення добрив, а також розробити власне програмне забезпечення для цих цілей. Про це розповів директор господарства Олексій Бовдир.

«У перший рік ми побачили збільшення врожайності на 1,9 т/га на полі площею 130 га. З того часу ми розширили використання точного землеробства, охопивши ним 30% наших посівів, а також використовуємо його для аналізу ґрунту та більш ефективного внесення добрив. Точне землеробство — складна та цікава наука, і ми постійно вчимося та вдосконалюємо наші підходи», — додав головний агроном Володимир Кононенко.

За словами Олексія Бовдира, такий прогрес  — це наслідок того, що агроном на господарстві — людина, що постійно вчиться нового. Саме у Володимира Кононенка виникла ідея зробити цифрові карти полів і він отримав необхідні навички, щоб зробити це правильно.

«Ми маємо карти наших полів, що дозволяє нам легко планувати та керувати нашою роботою. Використання цифрових технологій значно підвищило ефективність і точність нашої роботи. Наприклад, за допомогою платформи я можу спланувати й підготувати поле до посіву всього за 20 хвилин», — зазначає Володимир Кононенко.

Диференційований посів збільшує врожайність

І у 2016 році на «Скіфі» почали використовувати технологію змінної норми внесення добрив і висіву насіння, і вона виявилася дуже успішною. Наприклад, у випадку з пшеницею, це призвело до збільшення врожайності.

«У нас є поле зі схилом, і ми вирішили використовувати технологію змінної норми висіву, щоб регулювати норму, залежно від рельєфу поля. Це призвело до збільшення врожайності на 0,7 т/га», — каже агроном.

Тут переконані, що ключем до успіху в точному землеробстві є використання правильних інструментів, якісних добрив і методів, що відповідають конкретним умовам поля та врожаю. Також важливо вчасно відстежувати й аналізувати всю інформацію.

Фермери відмічають вигідні ціни та високу якість добрив GROSSDORF, натомість у компанії додають, що клієнти мають можливість зафіксувати найвигідніші ціни на добрива, оформивши попереднє замовлення на необхідний обсяг з можливістю його отримання за потребою.

«Ми пропонуємо свої послуги зі зберігання таких замовлень. Для наших клієнтів це абсолютно безкоштовно. Сумарно КАСу можна зберігати до 30 тис. т. Тобто на кожній працюючій базі від 2 до 10 тис. т. Що стосується сипучих добрив, варто додати, що ми зберігаємо сировину, а добрива компактуються безпосередньо перед відвантаженням. Ми можемо зберігати  близько 70 тис. т. сипучих (від 5 до 20 тис. т.) на кожній базі», — додали менеджери компанії.

Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.