Екіпаж #АгроЕкспедиція2024 прямує на Південь. Якщо в попередніх регіонах аномальна спека негативно вплинула на яру групу, то нам особливо було цікаво, які поля нас зустрінуть на Миколаївщині та Одещині. З одного боку аграрії Півдня не перший сезон боряться з посухою, з іншого — цьогорічна спека прийшла надто рано.

Нагадаємо, АгроЕкспедиція2024 вже вкотре відбувається за підтримки компанії BASF та міжнародного банку Credit Agricole. Також, якщо ви пропустили, наші блоги з Півночі України та Центрального регіону, переходьте за посиланням і читайте.

Що сіяли аграрії на Півдні України?

В цьому сезоні аграрії Миколаївщини засіяли 1,2 млн га. Традиційно серед фаворитів озимі зернові, соняшник та кукурудза. Нетиповою культурою для регіону є соя, але, як бачимо зі статистики, цьогоріч її кількість зросла на 67,9%. Також збільшились площі під кукурудзою на 15,1% та соняшником на 16,6%.

Натомість зменшилась кількість ріпаку на 27% та ячменю на 7%.

Аналізуючи статистику Одещину бачимо, що область займала ключові позиції в Україні за обсягами виробництва продукції рослинництва. Так, Одещина посіла перше місце серед регіонів країни за 2023 рік по показнику виробництва пшениці, ячменю, рису, нуту, сочевиці, гороху, льону олійного (кудряшу), ріпаку озимого та кользи (ріпаку ярого), культур кісточкових, винограду; друге місце – по виробництву сорго та коріандру; третє місце – по виробництву петрушки листової.

З 1,8 млн га загальної посівної площі Одеської обл. 63,6% було зайнято зерновими та зернобобовими культурами. Основною зерновою культурою залишалася пшениця – 58,4% валового збору культур зернових та зернобобових, друге місце (24,9%) посідав ячмінь, на третьому місці (13,8%) – кукурудза.

Серед технічних культур переважали соняшник (57,3% валового збору культур технічних) й ріпак озимий та кольза (38,5%).

«Аграрії почали жнива соняшнику та отримують від 0,5 до 1,5 т/га»

Їдучи дорогою з Кіровоградщини на Південь, помітно було, як змінювався стан полів — тріщини в землі ще глибші, а соняшник все сухіший. Звичайно, є поля ще з зеленим соняшником, які чергуються з повністю висохлими рослинами. На такому випадковому полі ми зупинились у Вознесенському р-ні Миколаївської обл. Через посуху розмір кошиків у соняшників до 7-8 см, їх наповненість дуже погана.

«В період запилення були високі температури. Тут все пусто і вже нічого не буде. Добрі врожаї малоймовірні. На цьому полі максимальна врожайність 0,2-0,3 т/га. І це не просто краєвий ефект: якщо подивитися далі, стан рослин ідентичний», — коментує побачене Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank. 

Звичайно, зі всіх полів дорогою, мабуть, це було найгіршим. Аналогічні посіви ми бачили та в Татарбунарському р-ні Одеської обл.

Щоб підтвердити або спростувати критичність на полях, ми поговорили з Михайлом Черниченко, регіональним менеджером з маркетингу BASF в Одеській, Миколаївській та Херсонській обл. Він розповідає, що в південній частині регіону, наближеному до моря, на цю мить на полях кукурудзи максимальна врожайність 3 т/га, оскільки більша частина посівів просто згоріла.

«Ті господарства, які мають тваринництво, косили кукурудзу на силос, поки вона ще була жива. А є така, що стоїть, але врожаю зовсім немає. З соняшником ситуація трішки краще. Постраждали ті поля, які були засіяні раніше. Спершу на них негативно вплинули приморозки, а потім на додачу в період цвітіння і запилення припали аномально високі температури», — пояснює менеджер BASF.

Спека вплинула на роботу гербіцидів на соняшнику, оскільки був порушений температурний режим при застосуванні препаратів і вони не проявили свою звичайну ефективність, що стало приводом до появи нових бурʼянів. Останні також негативно вплинули на розвиток рослин.

«По сої, то те що ще не згоріло, то догорає. Опади були дуже локальні й зовсім не в тих об'ємах, які очікували. Якщо взяти ультраранні сорти сої, то вони виглядають значно краще і вони сформували більш-менш пристойний врожай. Середньостиглі сорти, через температуру, не встигли сформувати врожай», — каже Михайлом Черниченко.

Єдиний позитивний момент, що високі температури не дали змогу розвиватися грибам та шкідники. Помічено було шкодочинність совки, також на початку літа було велике заселення павутинного кліща на соняшнику.

«Кліщ на соняшнику, саме в південній частині, негативно вплинув, особливо на більш пізні посіви. Шкідники просто випивали всі соки з рослин», — додав фахівець.

Завдяки технології соя зелена при аномальній спеці — досвід ФГ «Аннушка»  

Але поряд з сухими посівами ми побачили й зелені. Якась частка їх на поливі, але є й такі господарства, які врятували свої посіви правильно підібраними технологіями обробітку ґрунту. Так склалось в ФГ «Аннушка» в Первомайському р-ні на Миколаївщині. Вже 6 років тут використовують нульовий обробіток, практикують verty-till, а на віддалених полях — як виняток, оранку.

Зембанк господарства 3 тис. га землі, з яких 1 тис. га —  під озимими пшеницею та ячменем, 500 га — високоолеїновий соняшник, 500 га —  кукурудза та 500 га —  соя. Зріз за 5 років показав, що на підприємстві найрентабельнішими культурами є кукурудза, соняшник і ячмінь, а от пшениця і ріпак —  найзбитковіші.

Жнива озимої групи в господарстві завершили з таким заліком: врожайність ячменю — 6 т/га, пшениці —  5 т/га (протеїн — 10,5-11%, натура — 830-840), ріпаку — від 1,8 до 3,6 т/га. До війни в компанії вносила в середньому до 0,5 т добрив на 1 га. Потім побачили, що дія добрив напряму залежить від вологи, тому скоротили до 0,25-0,3 т/га.

Читайте також: АгроЕкспедиція 2024: Спека, град і вітер — чи будуть аграрії південного заходу з врожаєм

Компанія одна з небагатьох, хто вже 2 рік поспіль вирощує сою на Миколаївщині без поливу. Не зважаючи на кліматичні зміни в цілому, і недавній температурний максимум за повної відсутності дощу, соя знаходиться в активній стадії вегетації. Бачимо зелені рослини, які не абортувались, всі яруси в наявності. Агроном каже, що це завдяки правильній технології ґрунтообробки no-till і verti-till. Ну і напевно вплинули, то що посіяли вчасно.

«В цьому році через те, що рано прийшло тепло, всі кинулися сіяти раніше. Але ми не піддалися цій спокусі. Почали сіяти в кінці квітня і були напевно останніми в районі. При технології No-Till ґрунт довше прогрівається і тримає вологу, тому поспішати не варто», — розповів агроном господарства Євген Гортовенко.

Представник Credit Agricole Ігор Гуржій звернув увагу, що нижній ярус бобів знаходиться на відстані близько 15 см від поверхні ґрунту. Це комфортна висота для збору врожаю.

«Цей рік надзвичайний в плані погодних умов. Здавалось би, культури, які потрапили в приморозки в травні, але раніше посіяні, гарно себе показували. А коли прийшло цвітіння, то краще себе показали пізні посіви», — додав співвласник ФГ «Аннушка» Максим Максименко.

Також добре себе почуває соняшник. Попри високі температури в червні-липні культура витримала спеку, тому зниження врожайності не очікується. А от менша врожайність буде в кукурудзи — орієнтовно — 5 т/га. Нижні яруси підгоріли, хоча основний лист збережений.

«Думаю вийдемо на 5 т/га в середньому по компанії. Вихід в нуль, орієнтовано при 4 т/га», — зазначає Максим Максименко.

«Якщо зберу 2 т/га соняшнику — буду підстрибувати і аплодувати»

Друге господарство в яке завітала АгроЕкспедиція  — «ВВІ-Агро». В обробітку 2 000 га, де вирощують зернові, олійні, зернобобові, а також нішеві культури. У 2015 р. керівник господарства відмовився від класичного обробітку і перейшов на прямий посів.

«Якби я тоді не перейшов на no-till, то вже був би банкрутом. До цього в мене були соняшник, ячмінь, пшениця інколи коли дозволяла погода, — ріпак. А коли перейшов на прямий посів, так не виходить. На прямому посіві має бути сівозміна», —  розповідає Андрій Чечета, власник компанії «ВВІ-Агро».

Відтак цьогорічна сівозміна виглядає наступним чином: 170 га соняшнику, 350 га пшениці, 40 га ячменю, 350 га гірчиці, 400 га гороху, 200 га нуту, 110 га коріандру, 50 га дайкону, 145 га льону, 120 га сорго. Всього — 12 культур.

Як видно велика частка земель під нішевими культурами. Фермер пояснює, що так він диверсифікує цінові ризики. Часто, коли якась культура різко зростає в ціні, наступного року всі кидаються її вирощувати й таким чином збивають ціну. Натомість велика кількість ніші дає впевненість, що все ж хоча б на одну, але буде ціна.

Наприклад, гірчиця, ціна на яку через війну у 2022 р. сягнула 70 тис. грн за т, хоча зазвичай вона була на рівні $500-700/т. До слова, культура допомогла вижити компанії в перший рік великої війни. Ще один позитивний момент: якщо навіть гірчиця виходить в нуль — це теж хороший результат. Вона хороший попередник для наступних культур. Третій плюс — можна почекати, коли ринок запропонує прийнятну ціну.

«В мене насіннєве господарство і я повинен тримати весь спектр. І далі дивлюсь — якщо не буде ціни в цьому році, я її залишу на наступний. Якщо не буде на наступний —  залишу зберігатися ще на один рік. Вона зберігається в рукавах. Я дочекаюся на неї ціну», — каже Андрій Чечета.

Разом з керівником господарства ми приїхали на поле з соняшником, посів якого проводили 5-6 травня. Попередник — озимий ячмінь, тому на полі бачимо чималу кількість пожнивних решток. Та навіть, попри обрану технологію, бачимо в ґрунті тріщини від посухи.

«70% врожаю ми отримуємо за рахунок агрофону, який створюємо, ще трохи — за рахунок добрив. На озимих це якось працює, на ярих ми цього не помічаємо. Як бачите, на полі тріщини. Ну дам я сюди добрив — за тиждень воно висохне на глибині 10 см і всі добрива лишаться в сухому шарі. Вони не спрацюють, підуть лише під наступну культуру. Який сенс на пів року чи рік заморожувати гроші? Це безглуздо. Краще під озимі дати складних добрив», —  пояснює він.

 

Останній дощ в регіоні пройшов з 10 по 15 червня і приніс 30-50 мм опадів. З того часу опадів не було, а минулого тижня випало 8 мм. Попри такі погодні умови, соняшник в непоганому стані, особливо на тлі полів сусідів в районі.

«Зустрічався з колегою з Кривого Рогу, в них стартувала збиральна, бо соняшник згорів, не дозрівши. Збирають 0,5 т/га, максимум — 1,5 т/га. Це люди, які минулого року мали врожайність 3 т/га», — поділився керівник.

Фермер вважає, що на такий позитивний стан його рослин вплинув прямий посів, солома і норма висіву всього 35 тис.

«Якщо зберемо 1,5 т/га, то буду радий, як вийде 2 т/га — буду підстрибувати і аплодувати», — додає фермер.

Справді аграрії Півдня за роки аномально високих температур почали пристосовуватись: хтось шукає вихід в ґрунтообробних техніках, хтось — у строках і нормах висіву, хтось — сіє під зрошенням. І вже давно зрозуміло, що агробізнес на Півдні — це справжня грав в рулетку.

---

Підсумовуючи візити Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank виділив наступні тенденції, які будуть впливати на агробізнес в регіоні:

• Без довгострокової сівозміни складно побудувати стійку виробничу модель. Багатопільна сівозміна сприяє накопиченню вологи для культур, які мають різні кореневі системи. Так, чергування культур із стрижневою та мичкуватою кореневими системами дозволяє сформувати запас вологи для пізніх ярих.
• Збільшується частка виробників, які планують переходити на енерго/вологозберігаючі технології обробітку ґрунту, як no-till, verti-till, strip-till.
• Диверсифікація у виробництві відбувається через введення до сівозміни вирощування нішевих культур – гірчиці, нуту, проса тощо.

«Чи варто робити ставку на нішеві культури? З врахуванням значної волатильності ціни, яка залежить від об’ємів виробництв), фактичний рівень прибутковості нішевих культур буде значно нижчим від планових розрахунків. Найбільш вірогідніше, що із стабільною роботою зернового коридору та відновленням цін на основні зернові та олійні культури перехід на нішеві культури буде призупинено», — міркує Ігор Гуржій.

 © Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.