Команда Latifundist media перебувала у агроекспедиції у восьми областях України, щоб оцінити стан справ у сільському господарстві. Мета поїздки — на власні очі побачити, як аграрії справляються з наслідками нетипової весни 2024 року, яка запам'яталася як період аномальної спеки на початку сезону, а потім несподіваних заморозків. Агроекспедитори досліджували, які проблеми виникли у фермерів, які рішення вони знайшли та як адаптували свої технології до мінливих кліматичних умов.

У наших соціальних мережах коротко ми вже висвітлювали тур, а тепер пропонуємо більш детальний аналіз результатів #АгроЕкспедиція2024, яка стала можливою завдяки підтримці BASF та Міжнародного банку Credit Agricole. Після Хмельниччини та Тернопільщини наступними областями для агроекспедиторів стали Івано-Франківська та Львівська області.

На Івано-Франківщині зменшилась врожайність ріпаку та пшениці

Збирання ранніх зернових тут завершили вже на початку серпня. Ярі зернові та зернобобові культури тут сіяли на площі 87,4 тис. га, у тому числі кукурудзи — 59,5 тис. га. Технічні культури займають трохи понад 100 тис. гектарів, під картоплею та овочами — майже 73 тис. га, що практично на рівні показника 2023 року.

Загалом, з урахуванням кормових культур, вся посівна площа складає 376 тис. га.

Погодні умови цьогорічної весни загалом були сприятливими для проведення посіву ярих культур, попри те, що недостатні запаси вологи в ґрунті дещо сповільнили появу сходів сої та кукурудзи.

Разом з тим, помірні опади у більшості районів області наприкінці травня та на початку червня значно покращили ситуацію з вегетацією рослин.

Ігор Гриник, регіональний менеджер компанії BASF в Івано-Франківській та Чернівецькій областях, відмічає зниження врожайності порівняно з минулим роком — посуха і заморозки негативно вплинули на ріпак та пшеницю.

«Погодні умови цього року негативно вплинули на врожайність сільськогосподарських культур. Після рясних весняних опадів настала тривала посуха, а високі температури посилили ситуацію. Особливо постраждала пшениця, яка не встигла повністю відновитися після зими. Найбільш руйнівними стали кількаденні заморозки під час цвітіння ріпаку, коли температура повітря опускалася до — 1-3 градусів. У результаті низьких температур ріпак частково втратив квітки, що призвело до зменшення кількості стручків та, відповідно, урожаю. Недоотримали ріпаку в середньому від 0,3 до 0,5 т/га», — зазначив Ігор Гриник, регіональний менеджер компанії BASF в Івано-Франківській та Чернівецькій областях.

ПА «Бовшівська»: високі температури чергувалися з дощовими днями

Приватна агрофірма «Бовшівська», що в Івано-Франківській області, це землі колишнього Бовшівського радгоспу. На 1250 га землі тут вирощують озиму пшеницю, озимий ячмінь, кукурудзу на зерно та 50 га на силос, 300 га озимого ріпаку та 320 га сої та 20 га багаторічних трав. Сівозміну на користь більш рентабельних культур змінювати тут не поспішають. Мають свою сушку. Раніше сушили на пальному, дизпаливі, тепер будуть переобладнувати під соняшникові пелети. Прорахували, що окупність нового обладнання становитиме 3 роки. Будують склади для зберігання зерна, купили потужний генератор для підстрахування.

Технікою господарство майже забезпечене повністю. Мають власний комбайн, але у сезон жнив орендують комбайни Lexion, які в рази швидше справляються із задачею і обсягами роботи.

Ранні культури в господарстві вже зібрано, урожайність пшениці склала 7 т/га (якість — переважно 3 клас), ячменю — 8 т/га, ріпаку — 4-4,2 т/га.

«Зараз по кукурудзі наслідків спеки ще не знаємо, результат буде пізніше. По ріпаку весняний приморозок прийшовся якраз на період цвітіння. Ми мали б зібрати ріпаку мінімум 5 т з га. По пшениці мали б зібрати 8-9 т/га, але буде 7 т/га. Якість пшениці в основному третій клас. А от минулого року ми мали багато другого класу. До другого зараз трошки не дотягує, там є і трошки фуражної. Але фуражна нам якраз і треба, бо маємо свиноферму», — розповів Григорій Івасишин, директор ПА «Бовшівська».

Загалом Григорій Івасишин говорить, що особливих втрат не відчуває —  все більш менш стабільно. Хоча, звісно, через війну, є нестабільність, яка додає проблем.

«Цього року ціни на азотні добрива трохи зросли, а от ціни на кукурудзу дуже знизилися. Хоча в цілому робота господарства йде стабільно. Ми більше думаємо про стан ґрунту. Ми трохи економили, коли технології були дорогі, і намагалися уникати зайвих обробітків ґрунту. Під зернові ми застосовуємо дискування, а під ріпак — глибоке рихлення. На зиму під кукурудзу ми використовуємо тільки оранку. Залежно від типу ґрунту та наявності бур'янів, ми оремо від 350 до 500 га», — додав Григорій Івасишин.

Агроекспедитори оглянули поле кукурудзи із гібридом Аншлаг селекції Маїс рослини в гарному стані, качани добре наповнені та розвинені.

«На запиленні спека не позначилася, оскільки високі температури чергувалися з похмурими дощовими днями. У якості гербіциду тут застосовували  ґрунтовий  Акріс® і страховий Стеллар Плюс®», — каже Григорій Івасишин.

Наступним було поле сої сорту ЕС Ментор. Тут висіяна перша репродукція насіння. Рослини знаходяться у фазі формування бобів. Яруси добре сформовані. Коренева система сформована рівномірно. Тут використовували протруйник Стандак Топ®  та інокулянт Хай Кот Супер Соя®. У якості ґрунтового гербіциду — Акріс®, а страховий — Корум®.Проти павутинного кліща профілактичну обробку препаратом Абакус® проводили двічі — на початку бутонізації і потім вже по молодих бобах.

Десикацію посівів сої перед збиранням в господарстві не проводять, оскільки вважають цей метод застарілим.

«Я вважаю, якщо можеш, то краще утримуватися від цього старого методу. Десикація має резон тоді, коли площа забур’янена. А у нас чисто. Та й достигати вона має природним шляхом. Крім того, якщо ви проводите десикацію, то однозначно  б'єте по урожайності, по якості насіння», — переконаний Григорій Івасишин.

Наступного року тут мають намір спробувати висів з міжряддям 35 см. На переконання Григорія Івасишина, так соя буде мати більшу площу живлення, вона ще краще буде розвиватися.

«Цього року на сої спостерігаємо хвороби. Профілактика – запорука здоров’я посівів. Застосування фунгіциду Абакус® та протруйника Стандак Топ® дозволяє аграріям уникнути масового ураження сої хворобами та забезпечити високу продуктивність культури», — розповів Ігор Гриник, регіональний менеджер компанії BASF в Івано-Франківській та Чернівецькій областях.

Завдяки власному тваринництву щороку на 600-700 га вносять органічні добрива.

СФГ «Ігора Валька»: на no-till зекономили близько 350 тис. грн

СФГ «Ігора Валька» засноване у 2004 році. Господарство фактично сімейне, адже тут працюють засновник Ігор Валько, його дружина, брат, племінник та два сини. Починалося все з техніки, якою фермер надавав послуги в районі. Згодом СФГ розширилося з 50 га  до 800 га землі. У сівозміні господарства соя, озимий ріпак, озима пшениця, а на розліснених землях сіють гречку. Розлісненням займаються власними силами і власною технікою. Наразі тут тривають роботи на 150 га.

Але нову якісну техніку тут продовжують купувати, надають нею послуги сусіднім господарствам. Разом з тим і навчають на своїй техніці спеціалістів. Брат Ігоря Валька має теплу обладнану необхідним інструментом майстерню, тому сервісним обслуговуванням на господарстві майже не користуються. Перевагу тут надають техніці Horsh та John Deer.

«Мої сини вже настільки добре знають техніку, мають сервісні програми, що самі сервіс проводять тракторам. Нещодавно трактор John Deer самі розібрали, як конструктор, і зібрали. Запчастини, правда, дорогі до John Deer, але це надійна техніка. Я просто навіть не розглядаю жоден інший варіант», — розповів Ігор Валько.

Син Ігоря Валька прийняв рішення спробувати технологію no-till, оскільки вона обіцяла суттєву економію коштів. Дійсно, за попередніми підрахунками, вдалося зекономити близько 350 тис. грн. Однак, експеримент з ріпаком виявився невдалим, що змусило аграріїв відмовитися від no-till для цієї культури.

Майже на всіх полях сіють сидеральні суміші. Пробують висів покривних культур.

«Незважаючи на розташування господарства в зоні достатнього вологозабезпечення, підприємство активно впроваджує нетипову в цьому регіоні технологію no-till на частині своїх площ. Це рішення обумовлене складним рельєфом полів та необхідністю боротьби з водною ерозією ґрунту. Додатково господарство використовує сидерати, що свідчить про комплексний підхід до збереження родючості ґрунтів. Особливу увагу підприємство приділяє оновленню технічного парку, слідкуючи за новинками сільськогосподарської техніки (ред. — цього року придбали культиватор DEFT). Правильний підхід до різних методів землеробства дозволяє господарству ефективно вирішувати локальні агрономічні виклики та підвищувати стійкість виробництва. В свою чергу, банк Credit Agricole завжди підтримує бажання клієнтів оновлювати парк техніки і пропонує партнерські програми з провідними виробниками сільськогосподарської техніки», — поділився враженнями від візиту Олександр Бондар, експерт департаменту підтримки агробізнесу та ESG Credit Agricole Bank.

Озимі культури вже зібрали: пшениця —  9,6 т/га (раніше —  7,5 т/га, по no-till —  8 т/га, якість зерна 2-3 клас), ріпак —  3 т/га. Сої у господарстві майже 70% усіх площ (цього року збільшили), адже працювати з нею легше, а прибуток останнім часом вищий.  Отримують урожайність сої в 4 т/га.

У планах мають птахоферму та розведення ВРХ і вівці. Але за словами фермера, на це потрібні чималі кошти, тож наразі це поки ідея.

На першому полі, яке відвідали агроекспедитори, була висіяна соя сорту Ментор. Поле було виоране, а також тут провели  передпосівну культивацію. Для протруювання застосовували Стандак Топ® та інокулянт ХайКот Супер Соя®. Як ґрунтовий гербіцид використовували Акріс®, а страховий —  Базагран®. На фазі бутонізації внесли Абакус®.

«Для нас головне — гарний врожай на сталій основі. Тому окрім захисту ще підживлюємо наші ґрунти молібденом і бором», — зазначає Ігор Валько.

Умови для землеробства в цьому регіоні складні з бідними ґрунтами Проте, як говорить Ігор Валько, завдяки застосуванню інноваційних рішень від радника Ігоря Гриника, регіонального менеджера компанії BASF в Івано-Франківській та Чернівецькій областях, господарство отримує вже три роки поспіль більші врожаї, ніж раніше.

Львівщина: бідні ґрунти, активні хвороби

Жнива на Львівщини стартували на 2 тижні раніше, ніж торік. Посівна площа ранніх зернових і зернобобових культур, а саме ярої пшениці, ярого ячменю, вівса та гороху становить 44,1 тис. га. Це 6% від загальної посівної площі Львівської області у 2024 році.

Цьогоріч посіви під озимими культурами на Львівщині збільшились на 2,9 %, насамперед внаслідок розширення площ під озимою пшеницею на 2,8 %, озимим ячменем на  8,2 % та озимим житом на 3,1 %. В структурі посівів ярих культур очікується насамперед збільшення площ під технічними культурами, тоді як рекордсменом за зменшенням посівних площ може стати кукурудза.

Львівщина за типом ґрунтів є різноманітною, з перехідними ґрунтами різних структур: від пісків і карбонатів до суглинків і трошки кращих земель, наближених до чорноземів.

«Особливістю сезону є те, що він дуже ранній, змістився приблизно на два тижні порівняно з минулим роком. Це стосується як збору, так і фаз достигання та розвитку рослин. Також можна відмітити, що соя цьогоріч дуже страждає від склеротинії. А також там, де посіви загущені, ми можемо відмічати враження кліщем. Ще в цьому році аграрії Львівщини стикалися з негативним впливом заморозків на ріпаку. Ранні гібриди ріпаку були пригнічені морозами, і ми втрачали врожайність. Але врожайність все ж на хорошому рівні —  від трьох тонн і вище. Те ж саме можна відмічати і по пшениці та загалом зерновій групі. Ячмінь озимий і пшениця досягли гарних показників. В більшості господарств урожайність не менше 7 т/га по пшениці і  8 т/ га по ячменю», — прокоментував Олександр Бірук, регіональний менеджер компанії BASF у Львівській області.

ТЗОВ «Жовківський Племптахорепродуктор»: майже щоденні дощі заважали проводити інсектицидну обробку

ТЗОВ «Жовківський ППР» успішно працює на Львівщині, обробляючи близько 3000 га землі, розкиданих по кількох населених пунктах регіону — в Чижикові, Жовкві, Бібрці, Дрогобичі, біля Буська. Компанія займається як рослинництвом, так і тваринництвом, зокрема вирощуванням свиней та великої рогатої худоби. Варто зазначити, що м'ясне скотарство є відносно новим напрямком для підприємства, яке було розпочато у 2024 році. Для забезпечення повного циклу виробництва господарство має власні бійні та виробляє комбікорми.

Господарство має сучасний парк техніки, який постійно оновлюється. По тракторах перевагу надають Fendt, по причіпній техніці — Bednar. Цього року придбали жатку для збору сої Claas, катки та ротаційну борону. Єдина орендована техніка —  це додаткова сівалка для кукурудзи, необхідна для своєчасного проведення посівної кампанії.

Донедавна господарство спеціалізувалося на вирощуванні кукурудзи. Однак цього року було прийнято рішення диверсифікувати виробництво, додавши до сівозміни 522 га сої та 285 га соняшника. Це дозволить не лише розширити асортимент кормів для власних потреб, а й ефективніше використовувати різноманітні типи ґрунтів, які є на території господарства.

Типи ґрунтів на усіх полях досить різноманітні: від пісків до торф'яників. Для ефективного використання кожної ділянки проводяться регулярні аналізи ґрунтів, особливо на нових полях, які були додані до земельного банку.

«Кукурудзу вирощують за двома технологіями. Сіють переважно Pioneer.  На частині полів вносимо виключно органіку у нормі 150-200 т/га, у нас її вистачає. Інші ж підживлюємо карбамідом у нормі 250 кг/га та NPK 5:15:30 у нормі 150 кг», —  розповів Володимир Матвіїшин, головний агроном «Жовківський ППР».

Проведені дослідження показали, що одні гібриди дають вищий врожай на органіці, інші — такий же, як і карбамідом. Хоча іноді підживлені карбамідом таки більш врожайні. Останні два роки тут сіяли кукурудзу з ФАО 260-310. Ці гібриди показали кращу врожайність порівняно з попередніми роками, коли ми використовували гібриди з ФАО 210-280.

Також на господарстві досліджували найкращий для себе обробіток ґрунту.

«Щоб визначити найкращий метод обробітку ґрунту під кукурудзу, ми порівняли ефективність дискування, глибокого розпушування та оранки. У наших умовах найкраще себе показала оранка», — зазначив агроном Володимир Матвіїшин.

Хоча літо було спекотним і посушливим періодами, загалом з вологою проблем не виникло. Єдине занепокоєння викликають посіви кукурудзи на піщаних ґрунтах, які найбільше постраждали від посухи. Хоча за словами Володимира Матвіїшина, сусідній район страждав від більш інтенсивної посухи.

«І хоча наше господарство загалом впоралося з дефіцитом вологи, кукурудза на піщаних ґрунтах, через їхню низьку вологомісткість, виявилася більш вразливою до посушливих умов. Однак, опади не завжди лише на користь, іноді вони заважають обробці. Цього року проводити захисні інсектицидні обробки сої та соняшника було складно через майже щоденні дощі», — додав агроном.

По сої перевагу віддають раннім сортам Командор, Сірелія і Абеліна. Як протруйник використовували Мерівон Про® та ХіСтік Соя®. Тут відмічають, що у порівнянні з конкурентами препарати спрацювали на високому рівні. Фунгіцидна обробка препаратом Абакус®. Поля, на яких була проблема з бур'янами, використовували гербіцид Корум®.

ФГ «Кушпіт»: немає у природи поганої погоди

У діяльності ФГ «Кушпіт», що на Львівщині, залучена вся родина. За словами засновника, Бориса Кушпіта — так склалося, що у процесі розвитку та розширення  господарства інтерес до справи проявили сини фермера, а згодом і їхні дружини та вже й онуки. Загальний зембанк  складає 5 тис. га, переважна більшість з яких — орендовані землі. Сини фермера займаються роботою з пайовиками, підбором та ремонтом техніки, навчанням спеціалістів, самостійно модернізовують сушарки.

Зембанк збільшують в основному шляхом розліснення територій сільськогосподарських земель, а також оренди. Розлісненню заважають бобри, яких тут останнім часом розвелося чимало. Вони гризуть пеньки, які робляться гострими і техніка пробиває колеса.

Мають свої три сушарки. Використовують газ, щепу і дрова. Для сушарок мають генератор на 300 кВт.

Для зберігання зерна два роки тому побудували 3 силоси по 9 тис. м³. Проте їх не завжди вистачає, особливо коли зерно треба тримати до кращої ціни. Тому мають і склади, де практикують підлогове зберігання. А також використовують рукави, які, за словами Бориса Кушпіта, добре виручають, якщо термін  зберігання нетривалий.

Погодним умовам тут не надають значення, бо, як каже фермер, у природи поганої погоди нема.

«Кожного року погода непередбачувана, тож треба підлаштовуватися, каже фермер. Цьогоріч була спека, але не критично. У кукурудзи добре запилення, гарно виповнені качани, тож очікують отримати запланований врожай», — говорить Борис Кушпіт.

Ґрунти на полях ФГ всюди різні — чорноземи, карбонати, піщані. Основна технологія обробітку ґрунту в господарстві — оранка. Пробували інші технології, але вирішили, що оранка для цих ґрунтів є найкращим варіантом. З минулого року структуру посівних площ майже не змінювали. На 2,5 тис. га тут вирощують  кукурудзу, на 1,8 тис. га — сою, і по 500 га мають під ярою та озимою пшеницею і  соняшником.

«Цього року посіяли трохи більше сої та кукурудзи, оскільки ціни на ринку більш привабливі. Сівозміна то важлива, але ж ми маємо працювати не в мінус, тому тримаємо руку на пульсі тенденцій ринку», — додав Борис Кушпіт.

Минулого року кукурудзу збирали з вологістю 30%. Частину лишали на зиму в полі, але від того вологість не змінилася, каже фермер.

Щодо урожайності культур, то у 2023 році мали наступні показники: кукурудза — 14 т/га, соя — 3,8 т/га, пшениця — 6 т/га. Цьогоріч сподіваються отримати не менше. Оскільки посіви у досить гарному стані і спека їм практично не зашкодила.

«Завершуючи наш кроп-тур, ми відвідали ФГ «Кушпіт», де побачили результати ефективного управління та стратегічного підходу до агровиробництва. Посіви кукурудзи в доброму стані. Незважаючи на виклики високих температур під час критичного періоду цвітіння, можна стверджувати, що запилення качанів пройшло добре. Також варто відмітити, що ФГ «Кушпіт» надає перевагу використанню якісних добрив та засобів захисту рослин. Цей підхід, у поєднанні з достатньою кількістю опадів у регіоні, може забезпечити відмінний розвиток посівів кукурудзи. Господарство демонструє, як правильний баланс між інвестиціями в якісні ресурси та уважним управлінням може додати гарні результати. Ця АгроЕкспедиція ще раз підкреслила важливість обміну досвідом та знаннями в аграрному секторі», — підсумував  Олександр Бондар, експерт департаменту підтримки агробізнесу та ESG Credit Agricole Bank.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.