АгроЕкспедиція 2024 позаду. В підсумку ми відвідали 18 господарств в 12 областях України. 2 екіпажі журналістів Latifundist Media разом з партнерами BASF та Credit Agricole тиждень моніторили поля, для того, щоб зрозуміти, яким цей рік був для аграріїв та скільки зерна ми маємо на наступний сезон. Ми опублікували 5 блогів, де ми детально розповідаємо про кожне господарство та регіон. Сьогодні ж підбиваємо підсумки нашої подорожі.

Тенденції агросезону 2024

• Сезон з погодними сюрпризами. Як заведено казати, що кожен сезон в українських аграріїв аномальний, але 2024-й вирізнявся насамперед заморозками у травні, після яких пішла довга затяжна спека. Дощі випадали тільки локально, а температура ґрунту сягала понад +60℃. Відтак деякі поля просто згоріли, особливо на Півдні, але не став виключенням і Центр країни. Щодо Заходу, який традиційно більш вологий, то сонце було не настільки безжальним, але град та шквальні дощі пошкоджували посіви. 
• Соєвий рік. Як зі статистики, так і з розмов з аграріями побачили тенденцію, що збільшились посіви сої. Навіть на посушливій Кіровоградщині та Миколаївщині, де ця культура не властива, фермери почали культивувати соєві боби.

«Цей рік справді можна назвати соєвим, оскільки багато господарств, які раніше не вирощували її, почали сіяти або суттєво збільшили площі. На жаль, соя страждає від посухи та шкідників. Майбутні врожаї напряму залежать від погоди, оскільки на полях бачимо тріщини і досить невелику вегетативну масу», — розповідає регіональний менеджер BASF Юрій Чадай.

Тому підсумок по дохідності можна буде побачити тільки в кінці сезону.

• Фермери відмовляються від оранки. Посуха, яка з кожним сезоном стає все помітнішою, змушує фермерів відмовлятись від класичної технології обробітку ґрунтів. Звичайно, все відносно і нові технології вводять насамперед там, де це дозволяє ґрунт. А проте тенденцію неможливо не помітити.

Олександр Бондар, експерт департаменту підтримки агробізнесу та ESG напрямку Credit Agricole Bank відзначив, що господарства адаптуються до викликів і приймають рішення про зміни в технології, аби зберегти вологу, впроваджуючи мінімальний обробіток ґрунту та експериментуючи з технологією strip-till.

«Ми від оранки практично відмовилися, виконується вона лише там, де треба приорати внесений гній. Розпушування дозволяє краще зберігати вологу, що в останні роки особливо актуально, оскільки ситуація з вологою часто критична. Крім того, це економія пального, особливо при одночасному внесенні добрив», — пояснює вибір головний агроном ТОВ «Козацька Долина 2006» Андрій Ороховський на Хмельниччині.

З аналогічним підходом ми зустрічались в господарствах, як на Півдні, так і на Півночі України.

• Сівозміна — наше все. Якщо раніше фермери нерідко грішили посівами кукурудзи по кукурудзі чи навіть соняшнику по соняшнику, то тепер, коли маржинальність культур невисока, аграрії все більше зважають на сівозміну. По-перше, правильна сівозміна дозволяє уникнути накопичення шкідників та зайвих витрат на захист від них. А, по друге, чергування культур впливає на стан ґрунту та врожайність.

«Без довгострокового планування сівозміни складно побудувати стійку виробничу модель. Багатопільна сівозміна сприяє накопиченню вологи для культур, які мають різні кореневі системи. Так, чергування сільськогосподарських. культур зі стрижневою та мичкуватою кореневими системами дозволяє сформувати запас вологи для пізніх ярих культур (соняшнику)», — зазначив Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank.

• Хто не диверсифікує — той не виграє. Бачимо, що господарства починають нові напрямки для того, щоб збільшити можливість прибутку. Так в господарстві ПАП «Агроінвест» цього року започаткували новий напрямок —  овочівництво. Нині це 35 га. Наступного року планують розширити до 200 га. Зараз овочесховища орендують, але поступово планують побудувати свої. Крім того, тут не виключають встановлення сортувальної та пакувальної ліній для оптимізації процесів зберігання та реалізації продукції. Нерідко фермери започатковують напрям тваринництва або нарощують його обʼєми. Також йдуть в переробку зерна.
• Серед великої проблеми цих жнив — нестача кадрів. Проблема, про яку фермери говорять несміливо, але вона є. Ще до війни знайти надійного тракториста чи механізатора було важко, а зараз проблема загострилась у рази й з кожним місяцем війни зростає.

Посівна озимих на врожай 2025 в умовах спеки

Не менш цікаве питання, яке нас цікавило під час АгроЕкспедиції 2024, це те, що ж будуть сіяти аграрії в наступному сезоні. Оскільки більшість слідкують за сівозміною, то ніхто не виключає озиму групу. Єдине — фермери відмовляються від озимого ячменю, який вже кілька років неприбутковий.

«Зараз ми підходимо до сезону посіву ріпаків, озимої пшениці, ячменю. А волога відсутня. Ми маємо місцями до 20 см сухого ґрунту. І це не дасть отримати сходи. Аграрії уже до таких погодних умов пристосувалися, і озимі зернові сіяти будуть навіть в сухий ґрунт. Але ситуація виглядає страшною», —  розповідає Юрій Чадай, регіональний менеджер BASF у Кіровоградській та Миколаївській обл.

Він рекомендує аграріям з інших регіонів брати приклад з колег з Півдня, оскільки останні до аномальних погодних умов звикли.

«Аграрії Миколаївщини досить таки ювелірно використовують всі свої інструменти для того, щоб збільшити свій врожай. Зокрема, це дробне внесення добрив. Тобто випадає 5 мм опадів, от вони на ці 5 мм дають добрива. Також помітна тенденція, коли більше аграріїв переходить на точне землеробство, щоб кожен ресурс, як добрива чи ЗЗР, давав прибуток і користь для рослин. Тому аграріям Центру варто переймати досвід, бо посуха йде до них», — додає він.

Що планують сіяти аграрії в році 2025?

В ТОВ «Вега Агро» на Житомирщині в цьому році посіяли 250 га кукурудзи на противагу звичним 600-700 га. Але в наступному сезоні ще будуть скорочувати площі під культурою у 2 рази. Також в наступному році планують скорочувати площі під соняшником.

«Соняшник добре рахувався. Зараз ситуація змінюється. В цьому році засіяли рекордні для себе площі сої — 700 га», — розповідає агроном компанії Віктор Петрашенко.

Скорочують площу кукурудзи й на полях ПП Климчук.

«Позаминулого року у нас 500 га займала кукурудза. Зараз скорочуємо до мінімуму площі, бо через відключення світла не зрозуміло, як її сушити. А до того кукурудза була флагманом, навіть сіяли її 2 роки поспіль. Але зʼявилась діабротика, а за нею фузаріоз», — розповідає головний агроном господарства Іван Дмитришин.

Як ми вже писали вище, багато господарств цьогоріч почали сіяти сою. Чи будуть сіяти в наступному році — питання складне, оскільки все буде залежати від ціни.

«Я давно в сільському господарстві й памʼятаю, коли соя коштувала і 300, і 700 доларів за тонну. Це дуже волатильна культура. Подивимось, що буде з ціною. Так, минулого року вона була висока, ніколи такого не було, щоб вона коштувала вище ріпаку. Це нонсенс, але минулого року так сталося. Так тривати довго не може»,  — вважає генеральний директор ЗК «ХОРС»Валерій Ласьков.

Перспективи для нішевих культур

Нішеві в пріоритеті у тих фермерів, які вміють вирощувати і продавати ці культури. Запамʼятався кейс компанії ВВІ-Агро, де вирощують гірчицю, горох, нут, коріандр, дайкон, льон та сорго. За допомогою нішевих культур господарство диверсифікує цінові ризики.

Андрій Чечета, власник компанії наводить приклад з гірчицею, ціна якої у 2022 р. сягнула 70 тис. грн/т, хоча зазвичай її продавали по $500-700/т. До слова, культура допомогла вижити компанії в перший рік великої війни. Ще один позитивний момент: якщо навіть гірчиця виходить в нуль — це теж хороший результат, оскільки вона є хорошим попередником для наступних культур. Третій плюс — можна почекати, коли ринок запропонує прийнятну ціну.

«Якщо не буде ціни в цьому році, я її залишу на наступний. Якщо не буде на наступний —  залишу зберігатися ще на один рік. Вона зберігається в рукавах. Я дочекаюся на неї ціну. Зараз за білу гірчицю пропонують 25 тис. грн/т, а за жовту — 37-40 тис. грн/т», —  розповідає власник господарства.

Проте, на думку агроексперта Credit Agricole Bank Ігоря Гуржія, при вирощуванні нішевих культур варто враховувати волатильність цін, яка напряму залежить від об’ємів виробництва.

«Фактичний рівень прибутковості нішевих культур буде значно нижчим від планових розрахунків. Найімовірніше, що зі стабільною роботою зернового коридору та відновленням цін на основні зернові та олійні культури перехід на нішеві культури буде призупинено», — вважає він.

---

Тож, як бачимо, цей рік знову був особливим для аграріїв, хоча ще не всі культури зібрані з полів. Окрім погодних умов та економічних викликів варто памʼятати, що це вже третій сезон в умовах воєнного стану. З усім тим запал до роботи та бажання сіяти чи то в посуху, чи в ракетні «опади» в українських аграріїв не зникає.

Для тих аграріїв, які не потрапили до переліку господарств АгроЕкспедиції 2024, але хотіли б розповісти про власні досягнення чи проблеми в поточному сезоні, нагадаємо, що ви постійно можете сконтактувати з нами і ми завітаємо і на ваше господарство.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.