В ПСП «Плешкані», що на Черкащині, утримують корів голштинської породи. Господарство має статус племінного і планує розвивати цей напрямок, можливо й запровадити інші напрямки тваринництва. ПСП «Плешкані» працює у замкненому циклі, і це дозволяє ефективно керувати стадом. Тому нетелей не продають через плани на розширення та реконструкцію ферм.

Плануючи розвиток на господарстві вирішили, що одним із ключових компонентів мають бути якісні корми. Тож пів року тому тут побудували виробничий комплекс із виготовлення комбікорму.

«Наше комбікормове виробництво було запущено з нуля. Раніше на місці цеху стояв старий ангар, який знесли, і побудували новий завод. Ідея з'явилася після поїздок на різні господарства. Наш директор, Антон Лисун, розглядав кілька варіантів різних компаній. Та в результаті було прийнято рішення інвестувати в Buschhoff, оскільки німецьке обладнання відоме своєю якістю», — розповів Роман Любченко, головний зоотехнік.

Створення комбікормового виробництва: Від ідеї до реалізації

Процес вибору та монтажу тривав близько пів року. Найбільше часу пішло на визначення необхідного обладнання та потужностей, оскільки тут враховували як поточні показники поголів'я, так і майбутні плани.

Будівництво системи пройшло кілька етапів. Спочатку встановили усі основні конструкції, зокрема, засіки і ємності. Потім провели електромонтажні роботи, і вже після цього почали збирати обладнання та налаштовувати системи управління. У лютому запустили виробництво, а згодом почали тестувати комбікорм.

«Ми прорахували перспективу на 5-10 років, щоб мати можливість модернізувати виробництво в разі розширення. Наприклад, наразі потужність виробництва становить 6 т/год, але з додатковим обладнанням ми можемо підвищити її до 12  т/год», — розповів Роман Любченко.

Господарство спеціалізується на голштинській породі, яка є високоефективною з погляду конверсії корму в молоко. Середня норма споживання корму на одну корову становить 24,5-25 кг на день, що забезпечує надої на рівні 30 л. Але тут мають на меті підвищити ці показники до 35 л. Так само наростити й кількість самого поголів’я.

Читайте також: Щоб не рахувати втрати, треба самостійно виготовляти комбікорм, — досвід фермера

Тож на початковому етапі тісно співпрацювали з компанією-постачальником обладнання «Сій Добро», надаючи їм розрахунки та запити щодо поточних і майбутніх потреб.

«Ми розраховували всі параметри перед запуском, і ключовими факторами для нас були об'єм виробництва та час, за який можна виготовити комбікорм. Щодня ми виробляємо від 20 до 30 т комбікорму, і це займає близько 6-7 годин роботи. Якщо з’явиться необхідність збільшити виробництво до 50 т, тоді доведеться підсилювати всі агрегати і додавати нові ємності та налагоджувати логістику, тобто, закупити потужний комбікормовоз», — розповів зоотехнік господарства.

Так компанія «Сій Добро» допомогла господарству створити динамічний і гнучкий план розвитку комбікормового виробництва. Під час планування комбікормового виробництва брали до уваги потребу у кормі на тиждень, місяць, а потім прорахували, як збільшити обсяги на перспективу на кілька років. Для цього необхідно буде просто додати деякі компоненти на базі вже робочого заводу, адже система працює як модульний конструктор, де можна додавати нові елементи та розширювати функціонал.

«Збільшити потужності вдвічі можна, додавши  ще одну дробарку. Основна задача тут — пришвидшити процес подрібнення, який займає найбільше часу. Якщо встановити ще один дробильний агрегат, це значно прискорить наповнення ємностей, і продуктивність зросте», — зазначив Роман.

Коли в ПСП «Плешкані» обирали компанію для співпраці, ключовим аргументом стало те, що саме компанія «Сій Добро» пропонує повний цикл послуг — від розробки проєкту до його реалізації та технічної підтримки. Це спрощує процес управління, адже немає потреби окремо шукати постачальників обладнання та займатися інтеграцією систем.

Щодо повернення капіталовкладень, то на господарстві кажуть, що попередні оцінки показують окупність інвестицій в комбікормове виробництво від 1,5 до 2 років.

За перший місяць продуктивність корів зросла на 15%

Значних дуже швидких змін від нового корму тут не очікували, адже зрозуміло, що зміни в тваринництві не відбуваються миттєво. Важливо, що тварини почали отримувати корм більш рівномірно. У результаті, вже протягом першого місяця продуктивність корів зросла на 15%.

«Окрім покращення стану тварин, зменшився відсоток вибуття — тепер маємо лише 3-5 голів на місяць, тоді як раніше цей показник був дещо вищим. Загалом, тварини почуваються краще, і показники здоров’я покращилися. Навіть влітку, коли спостерігаються певні труднощі через спеку, здоров'я тварин зберігається на належному рівні», — додав зоотехнік.

На ПСП «Плешкані» постійно займаються профілактикою хвороб у транзитний період, особливо під час отелу. Додаючи до корму премікси, сорбенти для виведення токсинів, а також буфери для підтримки здоров’я рубця. Після отелення додають вітаміни та мінерали, щоб покращити продуктивність молока, а потім переходять до відновлення, де додаткових добавок вже не потрібно.

Лінія гранулювання дозволить налагодити продаж комбікормів

Гранулювати корми на господарстві планували на самому початку монтажу заводу. Навіть місце для цього окремо залишили. Але встановлення цієї лінійки потребує значних інвестицій. Тому —  все поступово. Паралельно мають намір додати буферні ємності для зберігання готової гранули, залежно від потреби.

Під час виробничого процесу комбікорм спочатку готується і завантажується в буферну ємність об'ємом 15-20 т. Після цього починається грануляція, і важливо, аби ці два етапи виробництва були розділені. Це дозволяє працювати одночасно з іншими компонентами, що значно підвищує ефективність.

«Для більш ефективної роботи вже зараз, проєктуючи грануляційну систему, розуміємо, що важливо забезпечити безперервний процес виробництва. Тобто поки відбувається гранулювання, дробарка вже починає виготовляти наступну партію», — додав Роман.

Наразі комбікорми на господарстві виробляють виключно для власних потреб, але із запуском лінії грануляції не виключають можливості виробляти комбікорм для продажу. Це можуть бути корми для свиней, птиці, кролів тощо.

«Частина сировини для виробництва комбікорму є власною: горох, кукурудза, пшениця. Іншу частину, таку як соняшниковий шрот, соя, премікси, сіль, сода та крейда, ми закуповуємо. Загалом, близько 60% сировини для комбікорму ми виробляємо самі», — розповів Роман Любченко.

Коли на господарстві починали проєктувати систему виготовлення корму, враховували всі аспекти виробництва, зокрема періоди, коли логістика може не працювати на повну потужність, наприклад, під час свят, таких як Великдень чи Новий рік. Це важливі моменти, оскільки в такі періоди нам часто не вистачає обсягів постачання. Тому для безперебійної роботи тут вирішили створити буферні ємності для зберігання компонентів, зокрема для покупних інгредієнтів. Таким чином, зберігання і перероблення стали більш ефективними.

Читайте також: Комбікормовий цех — не мрія, а необхідність для ферми — досвід ФГ Озон

«У нас є кілька засіків для різних компонентів. Наприклад, ріпаковий шрот зберігається в окремому засіку, після чого його завантажують за допомогою навантажувача до завальної ями, де починається процес перероблення. Те саме стосується і спиртової барди — це супутній продукт із високим вмістом протеїну (29-30%), який також є частиною раціону. Та соняшниковий шрот, як  джерело додаткового протеїну. Усі ці компоненти використовуються в точних пропорціях», — зазначив зоотехнік.

17 видів комбікормів — власна розробка зоотехніка

Рецептурою комбікормів на господарстві займається зоотехнік. На сьогодні тут встановлено п'ять ємностей і виробляють 10-12 видів комбікормів, хоча розроблено вже 17 рецептур. Виробництво комбікорму здійснюється відповідно до місячного графіка, де визначено, що виготовляти та коли. Наприклад, комбікорм для однієї з ферм готується наперед, щоб перевізники могли забрати його зранку.

«Деякі корми, як от для телят, виготовляються рідше — два рази на місяць. Окремо корми виготовляємо для новотільних корів, корів різних стадій лактації, молодняку й ін. Таким чином, кожен комбікорм буде пристосований до конкретних потреб тварин на різних етапах», — додав зоотехнік.

Оскільки Роман Любченко займається і тваринництвом, і програмуванням, то йому вдалося написати власну програму для автоматизації обліку даних з Buschhoff. Це дозволяє ефективно вести бухгалтерський облік і аналіз виробництва.

«Я витрачаю 4-5 годин на місяць для підготовки звітів, які включають інформацію про кількість виробленого комбікорму, його види, місця призначення тощо. Завдяки автоматизації процесів я знімаю навантаження і легко контролюю всі аспекти виробництва», — зазначив фахівець.

Ефективність роботи обладнання — це психологічний комфорт

Серед переваг роботи комбікормового заводу Buschhoff Роман Любченко називає високу точність, зрозумілість, безперебійність — робота з обладнанням не викликає стресу чи роздратування.  

«Все функціонує стабільно і необхідні налаштування фахівці компанії «Сій Добро» виконали. Це важливо, адже під час виробництва не виникає жодних питань чи проблемних ситуацій. Від цього робота злагоджена, все якісно і спокійно», — додав технолог.

Автоматизований процес виробництва комбікорму передбачає задавання параметрів для кожного інгредієнта: кукурудза, соняшниковий шрот, інші компоненти дозуються автоматично. Все це дозволяє досягти високої якості змішування.

«Після впровадження нового комбікорму ми побачили значні зміни у точності дозування — система показує вагу до 10 грам, що дає можливість контролювати навіть дрібні відхилення на 0,1%, що є дуже хорошим показником для нашого виробництва», — додав Іван Довгошея, начальник комбікормового відділення.

Молочне тваринництво сьогодні прибуткове

Молоко господарство здає на кілька заводів, зокрема на Яготинський, Золотоніський маслоробний комбінат та Danon. У зимовий період жирність молока складає близько 4%, а в літній знижується до 3,6%. Щоденний об'єм молока від однієї ферми становить близько 40 т. Ціна на молоко коливається, але зараз вона близько 17 грн/л.

«Молочний — наш основний напрямок. М'ясне виробництво для нас як додаткове джерело заробітку. Хоча конверсія корму в ньому не така ефективна. Але будемо дивитися на ринок, залежно від цього директор прийматиме рішення», — розповів Роман Любченко.

Паралельно господарство працює над вдосконаленням технології, аби покращити умови для тварин. Наразі тут планують реконструкцію старих корпусів. Особливо важливо оновити вентиляцію та системи охолодження тварин, оскільки літня спека сильно впливає на продуктивність. На фермах вже застосовують систему обприскування водою під час спеки, але говорять, що цього замало для максимального комфорту тварин.

«Ми працюємо над покращенням умов для тварин, що має бути наступним етапом у  підвищенні продуктивності. Усі основні інгредієнти для успіху — корми та обладнання — вже є, залишилося лише вдосконалити наш менеджмент і організаційні процеси», — зазначив зоотехнік.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.