Реклама
Чи можна заробити на креветках, осетрах або сомах — пояснює Любомир Гайдамака

Чи можна заробити на креветках, осетрах або сомах — пояснює Любомир Гайдамака

28 січня 2025 800 0

Попри те, що Україна має одні з найбільших водних ресурсів у Європі, країна імпортує 93% риби. Про це говорить експерт в галузі аквакультури Любомир Гайдамака, керівник національної асоціації виробників продукції аквакультури «Риба України», який у сфері аквакультури вже більше ніж 20 років. 

«Наша компанія реалізувала понад десять проєктів за кордоном. Зараз ми активно працюємо в Норвегії, Пакистані, Шотландії та Азербайджані. На жаль, в Україні ця діяльність не викликає значного інтересу ні з боку держави, ні з боку уряду. Чимало залежить від тих, хто розробляє державну політику в цій сфері, а також від тих, хто її втілює. Ну, і від нас, от таких простих фермерів», —  розповів Любомир Гайдамака під час зустрічі з фермерами у рамках освітньої програми «Фермерство з нуля» від «Культиварію» та Superhumans.

В Україні використовують заборонені в Європі проточні системи 

В Україні досі переважає екстенсивний спосіб вирощування риби — в основному у ставках та рибних господарствах, успадкованих ще з радянських часів. Продуктивність таких господарств постійно знижується, що призводить до щорічного зменшення обсягів виробництва продукції аквакультури в країні.

Основними видами риб, що вирощуються в Україні, є:

  • Коропові (короп, білий амур, товстолоб) — лідери виробництва.
  • Форель (близько 2 тис. т на рік).
  • Осетрові види (приблизно 500 т на рік).

«Форель у нас в Україні частково тільки вирощується в рециркуляційних системах. В основному використовуються проточні системи, котрі вже давно в Європі заборонені», — пояснює експерт.

Але і з веденням ставкового господарства в Україні є деякі проблеми.

Любомир Гайдамака, співзасновник кооперативу "Сади Перемоги", експерт з аквакультури
Любомир Гайдамака, співзасновник кооперативу "Сади Перемоги", експерт з аквакультури

«Взяти ставок в оренду в нашій країні дуже непросто. Але навіть якщо вам і вдасться, то, якщо ви почнете там якусь господарську діяльність, я впевнений на 98%, що ви не будете успішними. Бізнес не стане прибутковим», —  каже Любомир Гайдамака.

Як доказ, він наводить показники продуктивності:

  • Українські ставкові господарства — 200-300 кг риби на гектар площі.
  • Європейські господарства — 7-8 т/га.
  • Прибутковість ставкового господарства — 20-40 грн за кг.
  • Мінімальна рентабельна площа — від 100 га.
  • Оренда 10 га водного плеса на рік — 10 тис. грн.

Читайте також: ТОП-10 племінних господарств України з розведення осетрових

«У нас ті, в кого є ставок, мають насправді більше елемент престижу, аніж бізнес. І зазвичай в нього є якийсь окремий бізнес, на якому він заробляє. А от ставок — це вже начебто для душі», —  пояснює Любомир Гайдамака.

Але перспективні напрямки розвитку аквакультури в Україні все ж є.

«В Україні є альтернатива ставковому господарству — йти в закрите вирощування, тобто закриті штучні умови. Рециркуляційні системи, кисень, біофільтрація — максимально інтенсифікувати виробництво для того, щоб отримувати нормальні прибутки», —  наголошує експерт.

Осетри
Осетри

Як приклад ефективності експерт наводить Нідерланди.

«От в Нідерландах мінімальна ферма — 300 т. Для розуміння, це фермер один з сім'єю вирощує 300 т риби на рік. Це в районі 1 тис. кв. м, як корівники колись у нас. І така ферма заробляє мінімум €0,5 на кг, тобто €150 тис. сім'я фермера заробляє з такої ферми», —  додає він.

Але Любомир Гайдамака наголошує на ключовому пріоритеті для старту в аквакультурі — це ринки збуту і ретельність користуючись з тих же об’ємів виробництва. Найкращим варіантом вважає вирощування сомів, адже вже за 6 міс. після запуску ферма стане прибутковою, оскільки сом росте 2 міс. 

Параметри ефективного виробництва сомів:

  • Мінімальна площа для сомової ферми — 300 м².
  • Продуктивність — 100 т на рік
  • Оптимальна площа — 1000 м².
  • Оптимальна продуктивність — 300 т на рік.

Щодо осетрів, то Любомир Гайдамака не вважає цей напрямок прибутковим, бо ж на старті він є дуже дорогим. А до товарного розміру риба росте близько двох років. Прибутковості можна досягти шляхом збільшення об’ємів вирощування, але знову ж таки — питання у ринку збуту для великих об’ємів.

Сом. Фото vismar-aqua
Сом. Фото vismar-aqua

Параметри ефективного виробництва осетрів:

  • Необхідні інвестиції для осетрової ферми на 500 т — близько 15 млн євро.

«Я нікому не раджу займатися їх розведенням через специфічність цього виду риби. Головна проблема — реалізація продукції. Наприклад, якщо виростити 200-300 чи навіть 500 т риби, постає питання збуту. Також слід враховувати, що при створенні виробництва такого масштабу, вартість кг осетра складатиме близько €25», —  розказав Любомир Гайдамака. 

Якщо креветки, то Vannamei

Як стверджує фахівець, вирощування прісноводної креветки Macrobrachium rosenbergii, яку активно рекламують продавці технології, не має економічної доцільності. 

«В Україні мені невідомі успішні господарства чи люди, які б заробили на цьому бізнесі. Цей вид не підходить для інтенсивного вирощування в умовах закритої аквакультури через їх агресивну поведінку. Переважно її вирощують у країнах Південно-Східної Азії екстенсивним способом: молодняк запускають у озера з густотою посадки 3-5 особин на кв.м як додаток до інших неxижих видів риб», —  розказав Любомир Гайдамака.

Креветкова ферма. Фото vismar-aqua
Креветкова ферма. Фото vismar-aqua

Таким чином отримують близько 2-3 креветок з кв. м вагою приблизно 200 г кожна. В Україні, на його переконання, така схема не працює через холодний клімат. 

До вирощування раків експерт також ставиться скептично. Серед причин — та ж агресивність.

«Щодо австралійського червоноклешневого рака — він має ті ж проблеми, що й креветка. У цього виду є п'ять типів самців з різними соціальними ролями (альфа та інші). Вони територіальні, борються за простір і знищують один одного. Через цю агресивність результати вирощування невтішні — як приклад, один фермер придбав 1 тис. мальків, а виростив лише 50 дорослих особин», — розказав фермер.

Тож економічно це невигідно. Єдиний можливий варіант використання — як атракціон чи своєрідний зоопарк, де люди могли б подивитися на них і заплатити за екскурсію, переконаний експерт.

Натомість компанія Любомира Гайдамаки ТОВ «Вісмар Аква» займається морською креветкою Vannamei. Серед перспектив вирощування морської креветки Vannamei він називає максимальну продуктивність: 8 кг з м куб. води. 

«Креветка Vannamei є технологічною і перебуває в аквакультурі з 1946 року. За цей час повністю налагоджено весь технологічний цикл, включаючи генетичні лінії. Вона повністю адаптована до розведення в неволі та не проявляє агресії», — пояснює експерт.

Читайте також: Загадка загибелі осетрів на Вінниччині: новий поворот у справі за участі МХП та ДТЕК

Єдиний важливий нюанс — це морське середовище існування для креветки. Тобто вона потребує солоної води з концентрацією солі від 5 проміле (5 кг солі на м куб. води) до 40 проміле. 

«Важливо не просто забезпечити необхідну солоність води, а й підтримувати правильний баланс солей, оскільки без цього креветки почуваються погано», — додав він.

Устриці в Україні вирощувати фактично неможливо

Щодо вирощування устриць в Україні — то така інформація іноді трапляється в мережі, але вона не відповідає дійсності, оскільки немає відповідних місць для їх вирощування, каже експерт. 

«Потенційно придатні місця для вирощування устриць — це закриті внутрішні лимани. Але вони переважно є об'єктами природно-заповідного фонду. На цей час не існує законного механізму отримання частини такої водойми в користування. Хоча за статутом цих об'єктів господарська діяльність дозволена», —  додав  він.

Нещодавно на нараді в Міністерстві екології та міграційної політики було порушено питання про можливість надання таких територій хоча б у користування, якщо не в оренду. Це могло б створити нові робочі місця (близько 10 на підприємство) і забезпечити надходження податків. Для порівняння Любомир Гайдамака навів приклад — оренда 10 га водного плеса для вирощування продукції аквакультури коштує всього 10 тис. грн на рік.

Любомир Гайдамака біля акварезервуарів з рибами
Любомир Гайдамака біля акварезервуарів з рибами

Майбутнє аквакультури України — за кооперативами

Саме об’єднання фермерів може дати поштовх до розвитку аквакультури в Україні. Адже для створення серйозного підприємства потрібні значні інвестиції — наприклад, 10 млн грн дозволять створити потужне виробництво, здатне давати велику кількість риби. 

«Ми наразі плануємо зробити сільськогосподарський кооператив, котрий дає можливість фермерам об'єднатись. Залучити разом грантові кошти. Оцей механізм є дуже цікавим, і він може злетіти. В цілому розвиток сучасної аквакультури в Україні хоч і потребує значних інвестицій, але при правильному підході та використанні новітніх технологій може стати високоприбутковим бізнесом», — переконаний експерт.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2025 р.

Виконано за допомогою Disqus
Реклама