Другий тиждень поспіль головний агроном Сергій Шипов спостерігає на полях ПСП «Дмитрівське» картину, яка змушує нервувати: крижана кірка товщиною 2 см тримає в полоні 300 га озимого гороху. За 650 кілометрів звідти, на Івано-Франківщині, його колега Григорій Івасишин, керівник ПП «Бовшівська», навіть не може оцінити стан посівів — вони під 25-сантиметровим шаром снігу, який надійно захищає від морозу -22 °C. А ще далі на схід, на Полтавщині, Олег Віташ, агроном господарства «Батьківщина-Нива», спостерігає за озимими в більш стабільних умовах — посіви під сніговим покривом, морози не перевищували -19°C. 

Аграрії готуються до весняної вегетації з визначеними схемами підживлення, де ключову роль відіграють КАС та аміачна селітра. Одна зима — чотири різні світи. Kurkul.com з'ясував, як відрізняється ситуація на полях та які стратегії обирають аграрії для весняного старту.

У Агрофірмі «Київська» є ризик для озимих

У господарстві на Київщині посіяно близько 1 тис. га озимої пшениці та 600 га ріпаку. На даний момент всі посіви перебувають під сніговим покривом, верхній шар ґрунту замерз. Мінімальна температура сягала −27 °C.

«Є ризик не дуже гарного перезимовування, але що є, то є. Будемо бачити, коли розтане сніг. За результатами відбору моноліту є відростання, однак ризик перед весною надто великий, оскільки над посівами знаходиться крижана кірка, а над нею вже сніговий покрив», — зазначає Володимир Новохацький, директор Агрофірми «Київська». 

Миколаївщина — крижана кірка та боротьба за виживання озимого гороху

Сергій Шипов, головний агроном ПСП «Дмитрівське» на Миколаївщині, зіткнувся з найскладнішою ситуацією цього сезону. Господарство, де озимі культури займають 80% площі (1,4 тис. га озимої пшениці, 850 га ріпаку, 400 га ячменю та 300 га озимого гороху), переживає другу хвилю утворення крижаної кірки.

Перший епізод обледеніння тривав з 20 по 28 січня, другий розпочався 30–31 січня. Крижана кірка досягає товщини до 2 см при мінімальних температурах до −18 °C. 

«Сніговий покрив нерівномірний через сильні вітри — господарство розташоване лише за 50 км від моря. У нас море дихає, температура зазвичай вища, іде дощ, потім дме вітер і при мінусовій температурі намерзає», — пояснює механізм утворення льодової кірки в регіоні Сергій Шипов.

Морози тут почалися з 7-10 січня на голу землю, підсушивши верхній шар ґрунту на 2 см. Потім пішов дощ, який поступово перетворився на лід. Стихія була настільки сильною, що повалила стовпи електромереж, обірвалися лінії — з 26 січня у господарстві відсутній дротовий інтернет.

Найбільше занепокоєння викликає озимий горох, посіяний у три етапи за фазами розвитку. Рослини, які мають два справжніх листочки, ймовірно, доведеться пересівати. 

«Горох у фазі початку сходів і пророслого зерна має шанси вижити. Завтра приїдуть спеціалісти, які хочуть закласти досліди щодо фізіології розвитку озимого гороху — за строками сівби, за перезимівлею, як він себе веде в різних вегетаційних фазах», — розповідає агроном.

Подібні проблеми з озимим горохом спостерігаються і в інших господарствах Миколаївщини. У господарстві «Авангард» тримають запас ярого гороху на випадок необхідності пересіву.

«Та частина рослин, яку не вкрило снігом, вимерзла. Поки передчасно стверджувати, що горох загинув повністю, але те, що він підмерз — це безперечно. Якщо впродовж 3–4 днів середньодобова температура триматиметься на рівні −16 °C, тоді за відсутності снігового покриву вся пшениця може у нас вимерзнути. Ячмінь ще більш чутливий до таких умов», — ділиться Людмила Голуб, керівниця сільськогосподарського підприємства «Авангард». 

Озимий ячмінь, який традиційно сіється першим після соняшнику, тут увійшов у зиму розкущеним і поки що почувається нормально. У господарстві випробовуються різні селекції з різним коефіцієнтом кущення: одеська показує 7 продуктивних пагонів, чеська — 14, німецька — до 20. Проводяться демонстраційні випробування до 60 гібридів від восьми світових виробників.

На посівах ячменю в господарстві Людмили Голуб також місцями спостерігалося обледеніння рослин. Їхні верхівки пожовкли, але для ячменю це не критична ситуація. До того ж обледеніння було короткотривалим. Рослини мали доступ до повітря. Головне — щоб не було ушкодження вузлів кущення, чого наразі не фіксується.

В господарстві Сергія Шипова озима пшениця загалом у нормі, хоча є питання до однієї з іноземних селекцій — рослини виглядають темнувато і скинули багато листової поверхні. Озимий ріпак розвинутий нормально, навіть ті посіви, що зійшли в середині осені у фазі 5 листків.

Тут восени під ріпак під культивацію вносився полісульфат, але його не вистачило на всю площу. Під прямий посів використовували сульфат амонію. Наприкінці жовтня по ріпаку додатково внесли КАС у нормі 50 кг д.р./га для нарощування вегетативної маси, оскільки волога з початку жовтня була присутня і культура активно росла.

На ПСП «Дмитрівське» озимі зернові восени не підживлювалися — їм вистачило азоту з моменту сівби для формування продуктивного стеблостою. Зараз рослини перебувають у діапаузі (глибокому спокої), тому немає сенсу вносити азотні добрива.

На сьогоднішній день доступної вологи в ґрунті — 130 мм. З початку жовтня випало 188 мм опадів, що більше, ніж торік.

Весняне підживлення на ПСП «Дмитрівське» заплановане у два етапи:

• КАС-32 (кінець лютого — початок березня):80-90 кг д.р./га на озимі зернових;
• 130-150 кг діючої речовини на гектар на ріпаку;
• спосіб внесення — обприскувачами з крупною краплею, щоб добриво стікало з рослин на ґрунт;
• за потреби додається інгібітор уреази, коли температура зростає, а до опадів залишається 5-7 днів.

«Задача КАСу — зробити крупну краплю, щоб вона упала на землю, закрила суцільним шаром і потім з вологою увібралася в ґрунт, пішла до кореневої системи», — пояснює технологію Шипов.

Аміачна селітра (середина квітня, фаза BBCH 32-35 — початок виходу в трубку):

• спосіб внесення — розкидачами під локальні опади;
• якщо не буде дощів, селітру не вноситимуть.

Важливий нюанс — КАС не змішується з біостимуляторами чи гербіцидами через специфіку великої краплі.

У господарстві почали закуповувати добрива ще з середини літа. На той момент ціни становили:

• аміачна селітра — 21 тис. грн/т;
• КАС-32 — трохи менше 21 тис. грн/т.

За оцінкою Сергія Шипова, зараз ці добрива подорожчали на 2 тис. грн/т, подекуди й більше. Господарство працює з внесенням КАС уже 15 років, використовуючи як класичну технологію обробітку ґрунту, так і прямий посів.

В Агрофірмі «Київська» відмовились від КАС

Господарство планує використовувати класичні азотні добрива, відмовившись від КАС.

По озимій пшениці тут планують робити два внесення. Перше підживлення по мерзлоталому ґрунту:

• аміачна селітра — 100 кг/га;
• вапнякова селітра — 100 кг/га;
• на окремих полях — карбамід.

Друге підживлення — залежно від погодних умов. На ріпаку по мерзлоталому ґрунту тут планують внести:

• сульфат амонію — 100 кг/га;
• карбамід — 300 кг/га.

Чому не КАС? Володимир Новохацький пояснює відмову специфікою господарства та технологічними обмеженнями.

«У кожного своя технологія, у кожного своє бачення. У нас ґрунти більш піщані. На момент, коли треба буде вносити КАС, я його не зможу фізично внести. Це не те, що КАС гірше чи краще — просто я з ним не зможу працювати», — каже директор.

Ключові аргументи проти КАС він наводить наступні:

• продуктивність: розкидачем можна закрити 400-500 га за зміну, тоді як обприскувачем — значно менше;
• вікно можливостей: між відлигами може бути лише 2-3 дні, за які потрібно обробити всі площі;
• ризик застрягання: обприскувач з КАСом може застрягнути в полі.

На Полтавщині озимі стабільно зимують під сніговим покривом

Олег Віташ, агроном господарства «Батьківщина-Нива» на Полтавщині, де озимі культури займають 450 га (400 га озимої пшениці та 50 га озимого ячменю), розповідає про відносно комфортну зимівлю.

Посіви перебувають під сніговим покривом, максимальна мінусова температура в регіоні сягала -19°C (хоча в окремих місцевостях фіксували до -24°C). 

«Озимі культури зараз на фазі кущення та почуваються непогано. Суттєвих пошкоджень від морозів поки не виявлено.Однак я їздив у бік Полтави — там за 100–120 км від нас ситуація складніша. Під час відлиги там йшов дощ замість снігу, поля вкриті кригою. Як воно поведе себе — не знаю», — каже Олег Віташ.

Перший етап підживлення Олег Віташ планує на кінець лютого – початок березня. 

«Внесення аміачної селітри по мерзлоталому ґрунту в нормі 100 кг/га. Це гранульоване добриво, яке можна вносити до повного відтавання ґрунту. У другий та третій етапи буду застосувати КАС у два прийоми, коли стане тепліше» , — коментує він.

Господарство поступово запасається добривами. Дефіциту на ринку немає — пропозиція є як від європейських, так і від турецьких постачальників. 

Михайло Кобченко, співвласник агрогрупи «Докучаївські чорноземи» на Полтавщині, очікує формування крижаної кірки на полях через чергування відлиг та повторних заморозків. За його словами, механічно боротися з крижаною кіркою практично неможливо, тому залишається лише сподіватися на її природне розтанення під час потепління.

«Якщо це буде звичайний промерзлий ґрунт — нічого критичного. Проте якщо температура спочатку піднімається до +5…+6°C, а потім різко падає — це реальна небезпека. Такі різкі коливання можуть спровокувати пшеницю до передчасного відновлення вегетації, і тоді чергове похолодання завдасть посівам значно більшої шкоди» , — пояснює фермер.

Він також зауважує, що морози цієї зими навіть тішать. На його думку, холод «перемістився» з весняного періоду на зимовий. Відповідно, є підстави сподіватися на теплішу весну та не таке спекотне літо, як у попередні роки. Це саме те, чого нам так бракувало останніми роками.

На Івано-Франківщині сніговий покрив як захист

Зовсім інша картина склалася на Івано-Франківщині. Григорій Івасишин, директор Приватної агрофірми «Бовшівська», розповідає про зовсім комфортні умови зимівлі.

«Усі посіви озимої пшениці та озимого ячменю перебувають під стабільним сніговим покривом. Максимальні морози сягали −22 °C, але завдяки снігу рослини надійно захищені від вимерзання. Сніговий покрив був, так що воно не має де мерзнути», — коментує директор.

Розвиток рослин неоднорідний: є добре розкущені посіви, є трохи розкущені, а є й слабо розкущені. Точно оцінити стан поки що неможливо через суцільне снігове покриття.

Григорій Івасишин планує провести три-чотири підживлення озимих культур. Загальна доза становитиме близько 500 кг/га аміачної селітри на гектар плюс КАС у першому підживленні.

Схема внесення:

• перше підживлення — КАС по мерзлоталому ґрунту;
• друге підживлення — аміачна селітра у фазу виходу в трубку;
• третє підживлення — аміачна селітра під колосіння;
• четверте підживлення — аміачна селітра по колосу.

Для внесення Григорій Івасишин використовує розкидач. Конкретні строки поки не встановлює — усі рішення прийматимуться залежно від погодних умов та фактичного стану посівів.

На Волині мають позитивні прогнози попри рекордні морози

Незважаючи на рекордні морози, які охопили Волинь на початку року, місцеві фермери налаштовані позитивно щодо майбутнього врожаю та вже готуються до весняної посівної кампанії. Паралельно з плануванням весняної посівної спеціалісти уважно стежать за станом озимих культур, які зараз займають 161,5 тис. га.

«Попри екстремально низькі температури січня та початку лютого, умови для зимівлі озимини виявилися сприятливими. Сніговий покрив висотою 11-19 см захистив посіви: на глибині розташування вузла кущіння температура становила лише 0–2°С нижче нуля, тоді як критичними для пшениці вважаються показники від -5°С до -16°С», — йдеться у повідомленні.

Що кажуть експерти?

Через несприятливі погодні умови поточної зими — екстремальні морози, обледеніння та крижану кірку на полях — українські аграрії ризикують втратити до 1 млн га посівів озимих культур. Про це попередив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

«Найбільші втрати очікуються в центральній та східній частинах України. Під ударом опинилися Полтавська область, частина Черкаської, Луганська, Донецька та частково Харківська область. У тих регіонах, де відсутнє снігове покривало, а на поверхні утворилася крижана кірка на тлі низьких температур, там і будуть найсерйозніші втрати», —  констатував експерт.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький наголосив, що об'єктивно оцінити стан озимих вдасться лише після потепління.

«Ситуація досить індивідуальна для кожного регіону. Реальну картину побачимо вже навесні, в окремих областях наприкінці лютого, коли відновиться вегетація. Ми постійно моніторимо ситуацію та збираємо дані, сподіваючись, що комплекс погодних чинників не матиме катастрофічних наслідків», — зазначив чиновник.

Чи треба боротися з крижаною кіркою?

Доктор сільськогосподарських наук Сергій Авраменко, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва, пояснює різницю між типами льодової кірки та способи боротьби з нею.

Підвішена кірка (шар льоду над снігом) менш небезпечна — рослини можуть витримувати її до двох місяців. Таку кірку можна зруйнувати механічними знаряддями, котками, які здатні подолати товщину до 5 см.

Притерта кірка (безпосередньо над ґрунтом) найнебезпечніша — рослини вмерзають у лід. Озимі культури без шкоди витримують її до двох тижнів, після трьох тижнів можлива масова загибель через задуху від нестачі повітря.

Механічно зруйнувати притерту кірку неможливо. Натомість потрібно забезпечити рослинам хоча б частковий доступ повітря шляхом розсипання попелу, тирси, дрібно посіченої соломи або торфу.

«Для великих масивів ефективний спосіб — розкидування мінеральних добрив (аміачна селітра, сульфат амонію) у дозі 90–100 кг діючої речовини/га. Для Півдня та Сходу України оптимальна доза — 60–70 кг діючої речовини. Чим темніші добрива, тим краще — гранули, проникаючи в кірку, роблять отвори для повітря. Але цей метод працює лише при товщині кірки до 2 см», — коментує експерт.

Тож зима 2025/26 року виявилася неоднорідною для різних регіонів України. Найбільш небезпечний період попереду — це березень-квітень, коли рослини відновлюють вегетацію і можуть потрапити під весняні заморозки. 

© Ірина Кошкіна Kurkul.com, 2026 р.