Можна виростити ідеальний органічний горіх, зібрати його вчасно, висушити до потрібної вологості — і втратити партію через один рядок на етикетці. З 12 серпня 2026 року в ЄС почне діяти новий регламент щодо упаковки  і це лише одна з причин, чому українським експортерам варто переглянути свої етикетки вже зараз. Маркування стабільно входить до топу причин відмов українській агропродукції на кордонах.

Як виглядає обов'язковий мінімум етикетки, чим відрізняються вимоги ЄС, США та Японії читайте у нашому матеріалі.

Як органічний горіх з Полтавщини доїхав до Берліна й Нюрнберга?

Компанія «Їжа для роздумів» була створена 10 років тому. Тоді Ігор Рибалко, Юля Радченко та Олексій Кособоков вирішили закласти сад волоського горіха на Полтавщині. Наприкінці 2016 року висадили перші гектари, обравши сорти української селекції, адаптовані до Лісостепу.

Також обрали для себе органічний напрям вирощування. Навіть від крапельного зрошення відмовилися на користь природнім опадам. У 2020 році «Їжа для роздумів» отримали сертифікат Organic Standard, який підтвердив, що зібраний врожай горіхів є органічним.

«Ми використовуємо такі техніки обробітку ґрунту як чизелювання для збереження дощової води під землею. Класична посадка дерев (10 х 10 та 10 х 8 м) з відмовою від інтенсивного вирощування, адже ми хочемо, щоб наші дерева прожили повноцінне життя без ознак виснаження», — заявляють засновники компанії.

Сьогодні на 38 га росте 3797 дерев п'яти сортів горіхів. Компанія забезпечує повний виробничий ланцюжок — від збору врожаю комбайном до миття, сушіння, калібрування, розколу і фасування в пакети на власній лінії з обладнанням французького виробника AMB Rousset.

Продукція компанії — ядро волоського горіху в різних пакуваннях, реалізовується через мережі Сільпо, Ашан, Goodwine, WINETIME. Минулого року в асортименті зʼявилась новинка — олія волоського горіха.

До виходу на міжнародні майданчики компанія готувалася системно — пройшла індивідуальну консультацію з маркування в рамках швейцарської програми якості.

«Що стосується етикетки — були корективи від експертки, які внесли без зайвих труднощів. З друкованою упаковкою було складніше, але і там знайшли що вдосконалити», — розповіла Юлія Радченко.

Цього року компанія вперше вийшла на міжнародні майданчики — Grüne Woche у Берліні, який цьогоріч святкував сторічний ювілей, та Biofach у Нюрнберзі в рамках тритижневої програми GIZ. На Biofach партнер компанії Олексій Кособоков виступив на конференції і представив Україну. Реакція на сам продукт була однозначною. Окрім того, іноземний ринок сприймає українських виробників переважно як сировинну базу.

«Всі відрізняють український горіх. Він такий більш ароматний, насичений — не тому, що наш, а тому, що справді найкращий. Але всі хочуть великими кількостями. Тому ми як крафтовий виробник можемо запропонувати упаковку», — каже Юлія Радченко. 

Що зупиняє українську продукцію на кордоні?

Компанії «Їжі для роздумів» пощастило розібратися з етикеткою ще до виходу на міжнародні майданчики — на консультації, а не на кордоні. Статистика показує, що буває з тими, хто цей крок пропускає. 

Інструмент аналітики відповідності стандартам (SCA) ЮНІДО дослідив найпоширеніші причини відмов українській агропродовольчій продукції на кордонах п'яти ключових ринків — Австралії, Китаю, ЄС, Японії та США. Маркування було серед ТОП-3 причин для відмов на ринках ЄС, США і Китаю протягом 2010–2020 років. 

«37% від всіх відмов на кордоні стосуються саме маркування та пакування», — зазначила модераторка круглого столу, посилаючись на цей звіт.

Особливо показова ситуація на ринку США: там із 1093 відмов 590 пов'язані саме з маркуванням.

На ринку ЄС картина інша — там найбільше відмов через інші забруднювачі (38%) та бактеріальне забруднення (14%), але маркування також присутнє серед причин. У Китаї домінує фальсифікація і відсутність документів — 57% від усіх відмов. Але якщо дивитися на загальну тенденцію, саме маркування виявляється найбільш системною і водночас найбільш недооціненою проблемою.

«Неправильне або неповне маркування стало однією з найбільш недооцінених, але реальних перешкод для успіху експорту. Відсутність обов'язкового елемента, неточне твердження або неналежне використання органічного маркування можуть підірвати місяці виробничих зусиль та поставити під загрозу комерційні партнерства», — йдеться у звіті ЮНІДО.

9 обов'язкових елементів етикетки для експорту

Етикетка — це не просто папірець із назвою. За законодавством України та ЄС уся інформація на упаковці фасованого харчового продукту ділиться на обов'язкову і добровільну. І якщо з добровільною виробник має свободу вибору, то обов'язкова — це мінімум, без якого продукт просто не може вийти на ринок. Що повинно бути на етикетці:

• Назва продукту. Будь-який фасований продукт повинен містити назву. Фантазійні назви та торговельні марки не вважаються назвою з точки зору законодавства. Якщо продукт заморожений, а продається розмороженим — слово «розморожений» є обов'язковим. Якщо ягоди сушені, заморожені або консервовані — це теж має бути зазначено в назві.
• Склад. Перелік інгредієнтів наводиться під заголовком «Склад» або «Інгредієнти» у порядку зменшення їх маси. Якщо продукт складається з одного інгредієнта — наприклад, волоський горіх — перелік інгредієнтів не є обов'язковим. Але якщо це суміш горіхів або ягід, або горіхи входять до складу іншого продукту — склад треба вказувати обов'язково.
• Алергени. Виробник зобов'язаний виділити алергени серед інших інгредієнтів — шрифтом, кольоровим фоном або стилем. Важливо: перелік алергенів відрізняється залежно від ринку. В Японії волоський горіх є обов'язковим до зазначення алергеном, а з квітня 2026 р. до обов'язкового переліку там додали також кеш'ю. У США у 2025 р. FDA переглянула перелік «деревних горіхів» — зокрема, кокос виключено з переліку алергенів. Тому перед виходом на конкретний ринок перелік алергенів треба перевіряти окремо.
• Поживна цінність. Обов'язково декларуються: енергетична цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі. Інформація подається на 100 г або 100 мл продукту у формі таблиці. Для ринку США таблиця поживної цінності формується інакше — лише з урахуванням даних на порцію споживання, і стандартна порція для горіхів становить 30 г. 
• Термін придатності. «Мінімальний термін придатності» і дата «Вжити до» — це два різних поняття. Для швидкопсувних продуктів, які потребують зберігання в холодильнику, вказується дата «Вжити до» — після неї продукт стає небезпечним мікробіологічно. Для всіх інших — «Краще спожити до». Формат дати також відрізняється: в Україні та ЄС це ДД.ММ.РРРР, у США — ММ/ДД/РРРР, у Японії — РРРР.ММ.ДД, причому нерідко використовується імператорський календар.
• Умови зберігання. Для заморожених ягід обов'язково вказується температура зберігання -18°С. Для горіхів — умови зберігання, що знижують ризик окислення: герметична упаковка, вакуумне пакування, оптимальна вологість.
• Оператор ринку. У маркуванні має бути зазначено найменування та адреса оператора ринку. Але для реалізації на ринках ЄС, Великої Британії та Японії цього недостатньо — обов'язково треба вказати імпортера, який несе відповідальність за ввезену продукцію. Для ринку США імпортера можна не вказувати, але виробник зобов'язаний пройти реєстрацію в FDA.
• Країна походження. З 1 січня 2025 року в ЄС набули чинності нові вимоги: зокрема для очищеного мигдалю, фундука і волоських горіхів, а також сушених абрикосів, родзинок та сушених яблук і слив країна походження на етикетці є обов'язковою.
• Позначення партії. Кожен фасований продукт має містити позначення партії — для простежуваності. Позначенню передує велика літера «L»: наприклад, L1234 або L2024-01. Літера «L» не є обов'язковою, якщо позначення чітко вирізняється серед інших написів на етикетці.

Це базовий перелік обов'язкових елементів. Але кожен із них має свою специфіку залежно від ринку, виду продукту та способу його обробки.

«Часто виробники думають, що головне — це якість продукту, але на практиці дуже багато партій, на жаль, зупиняються на кордоні саме через невідповідність пакування або маркування», — зазначила Лариса Циган, віцепрезидентка Чернігівської торгово-промислової палати.

Більше про правильне маркування ви можете знайти в Практичному посібнику з маркування, який розроблений Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) в межах Глобальної програми якості та стандартів в Україні (GQSP).

«Через піддони машина простояла на кордоні два додаткових дні»  

Пакування — як захисне, так і маркетингове — підпадає під вимоги ЄС. Постачальник пакування повинен надати Declaration of Compliance — документ, який підтверджує відповідність пакувального матеріалу вимогам законодавства ЄС. У ньому має бути зазначено виробника пакування, тип матеріалу, підтвердження відповідності європейським нормам, умови використання і технічні характеристики. На самому пакуванні має бути знак склянки і вилки — міжнародний символ того, що матеріал придатний для контакту з харчовими продуктами. 

«Якщо цього немає, ви просто не можете використовувати цю упаковку. І це ключове», — наголошують в ЮНІДО.

Окремо Лариса Циган зупинилася на дерев'яних піддонах — і навела реальний кейс. 

«Була така ситуація з партією заморожених ягід, яка їхала до Польщі. Не було ніяких там проблем. Все було: сертифікати, маркування, температурний режим, все правильно. Але під час перевірки на кордоні митники звернули увагу, що кілька піддонів не мали відповідного маркування IPPC».

Варіантів вирішення було кілька: перевантажити на сертифіковані піддони, відправити назад або провести додаткову фітосанітарну обробку. 

«Машина простояла на кордоні два додаткових дні, поки привезли піддони туди, поки перевантажили, поки з усім цим розібралися. Виробник трошки попав на гроші, заплатив за простій. І це ще добре, що так обійшлося і дозволили перевантажити», — зазначила представниця Чернігівської ТПП.

Якщо ви експортуєте на дерев'яних палетах — вони мають відповідати міжнародному стандарту ISPM 15, адже деревина проходить термообробку, на палеті є штамп IPPC.

Новий регламент ЄС щодо упаковки вступає в дію 12 серпня 2026 року

Регламент (ЄС) 2025/40 щодо упаковки та відходів упаковки PPWR (Packaging and Packaging Waste Regulation) змінює правила для всіх упаковок на ринку ЄС. Його ухвалили в грудні 2024 року, опублікували в січні 2025-го, і вже в лютому він набув чинності. Але для бізнесу ключова дата інша: 12 серпня 2026 року, коли більшість вимог почнуть застосовуватися в усіх країнах ЄС.

На відміну від директиви, яку PPWR замінює, регламент діє напряму — без перенесення в національне законодавство. Це означає єдині правила для всіх 27 країн: упаковка, яка відповідає вимогам для Польщі, відповідатиме їм і для Німеччини чи Франції.

З серпня 2026-го діють обмеження на шкідливі речовини, зокрема жорсткі ліміти на PFAS («вічні хімікати») в упаковці, що контактує з харчовими продуктами, та на важкі метали. Тоді ж на упаковці має з'явитися інформація про виробника й імпортера, а декларації відповідності та технічна документація мають бути готові. 

Гармонізовані піктограми для сортування ЄС запровадить пізніше — орієнтовно з 2028 року. А найамбітніші вимоги стартують з 2030-го: вся упаковка на ринку ЄС має бути придатною до переробки, пластикова — містити мінімальну частку переробленої сировини, а сама упаковка — бути мінімально необхідною.

«Забороняється надто велика упаковка, подвійні стінки, подвійні шари. З 2030 року також обмежується одноразовий пластик для маленьких упаковок свіжих фруктів та овочів — вагою до 1,5 кг», — пояснює Лариса Циган. 

Окремий фокус — онлайн-торгівля: «ЄС вирішив, що дуже давно вони мало уваги звертають саме на продукцію, яка продається онлайн. І тому цій сфері приділена максимальна увага».

Нові зобов'язання виникають і у виробників самої упаковки: вони мають провести оцінку відповідності, підготувати технічну документацію, видати декларацію і зберігати документи п'ять років для одноразового пакування і десять — для багаторазового. Що має бути зазначено безпосередньо на упаковці: інформація про виробника, тип пакування, матеріал, інструкція переробки, піктограми і в окремих випадках QR-код. 

Для українських експортерів це означає просте правило: невідповідна упаковка — це відмова на кордоні, незалежно від якості продукту всередині. Тож перевіряти варто вже зараз, до серпня 2026-го, а не після.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.