15 січня 2025 року президент України підписав закон, який запускає процес гармонізації українського законодавства щодо пестицидів із вимогами ЄС. З 2028 року ці вимоги мають починати діяти в Україні. Зараз в Україні дозволено 251 діючу речовину пестицидів. Якщо порівняти з вимогами ЄС — 101 діючу речовину треба заборонити — залишиться близько 60%.

Що це означає для фермера на практиці і як до цього готуватися — обговорювали на Дискусійному соєвому клубі, який організувала Асоціація «Дунайська соя».

Соняшник, кукурудза чи горох — яка культура найбільше постраждає?

Микола Косолап, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП Україн  детально проаналізував 13 основних діючих речовин гербіцидів, які підпадають під заборону. Серед них — добре знайомі виробникам пропізохлор, С-метолахлор, нікосульфурон, феноксапроп, бромоксиніл, фенмедіфам, десмедіфам та інші. За його словами, тільки препаратів з нікосульфуроном на ринку 88.

Відтак науковець доходить висновку, що найбільше заборона впливатиме на вирощування соняшнику. Адже 1/3 соняшнику в Україні вирощується за технологією, де певні діючі речовини нічим замінити. Якщо прибираєш речовину — треба міняти весь сортовий склад.

«Якщо ми відмовимося від цих речовин, у нас виникнуть проблеми з тим, що нам прийдеться змінити сортовий склад соняшника на наших полях. Якщо вважати, що соняшник у нас є однією з стратегічних культур і в фінансовому, і в господарському плані, то це може нам дуже дорого обійтися. Практично це приводить до висновку, що ми можемо втратити врожайність цієї культури», — говорить Микола Косолап.

Щодо інших культур, то без фенмедіфаму і десмедіфаму післясходовий контроль бур'янів на цукровому буряку дуже складний. Однак, як зазначив Микола Косолап, в ЄС буряк вирощують і без цих речовин. Досвід є, просто треба його перейняти і перебудувати технологію.

«Нікосульфурон присутній у 88 препаратах для захисту кукурудзи. Його обмеження різко знизить ефективність після сходового контролю бур'янів. При цьому саме по кукурудзі альтернативи є — і тут ситуація краща, ніж по соняшнику», — зазначив науковець. 

А от для гороху та ріпаку реального набору гербіцидів, що залишиться після заборон, може не вистачити для отримання врожайності. Для цих культур найбільше питань без чітких відповідей.

«Деякі діючі речовини, навіть якщо їх зовсім небагато на ринку, можуть стати критично важливими для конкретних культур. Наприклад, бромоксиніл — це тільки один препарат, але по спектру дії він унікальний. І його відсутність буде відчутною», — підсумував Микола Косолап.

Виняток з правил

Ще один важливий момент, про який мало говорять: в ЄС є практика регіональних виключень. Якщо в якомусь регіоні дозволеного набору пестицидів не вистачає і відмова від певної речовини призведе до великих соціальних і економічних збитків — регіон може звернутися до Єврокомісії з проханням про тимчасовий дозвіл.

«ЄС дозволяє. Вони захищають регіональних виробників, якщо того переліку пестицидів, який дозволений, не вистачає. Тому не думайте, що там стовідсотково застосовують лише ті, які дозволені препарати. Вони захищають своїх виробників», — зазначив Микола Косолап.

Тобто «заборонено» — не завжди означає «назавжди і скрізь». Це важливо розуміти при плануванні стратегії, особливо для тих культур і регіонів, де заміна є справді проблематичною.

ЄС вимагає обґрунтування кожної обробки

Зміни стосуються не лише списку дозволених речовин, а й самої парадигми роботи. Роман Дубінін, провідний агроном-консультант ПП «Західний Буг» пояснив, що ЄС вимагає інтегрованого захисту рослин — ІРМ (Integrated Pest Management). І якщо Україна повністю прийме цю модель, звична схема захисту посівів зникне.

«Не буде лінійного календарного використання ЗЗР. В сухий рік немає розвитку хвороби, будь ласка, не вносьте першу фунгіцидну. Пішла засуха на BBCH 37-39, немає хвороби — тут не вносьте. ІРМ або інтегрований захист — він по факту налаштований на скорочення пестицидного навантаження на біоценоз», — пояснює Роман Дубінін.

ІРМ передбачає чітку послідовність:

• Обов'язковий моніторинг шкідників і хвороб із фіксацією в пастках і журналах;
• Підрахунок економічного порогу шкодочинності: тільки якщо він перевищений, можна вносити препарат;
• Обов'язкове обґрунтування кожного внесення — проти якого саме об'єкта, коли і на якій підставі;
• Пріоритет біологічних, агротехнічних і організаційних методів перед хімічними;
• Фіксація всього в стандартизованих електронних журналах, доступних для аудитора.

«Приїде умовний аудитор і скаже: для чого і з якою ціллю було внесено наступну діючу речовину? Ви маєте обґрунтувати для чого, коли і з фіксацією в журналах. Без виконання цих вимог — обмежений доступ до фінансування, кредитів і дотацій», — моделює Роман Дубінін.

Микола Косолап додав ще один важливий контекст, що ця зміна має реальну агрономічну логіку.

«Ми 30 років вчили, що завжди «бери оце і профілактично внось», навіть якщо немає потреби. Така схема пов'язана з ситуацією, яка сформувалась з 2000-х років. Коли я запитав одного колегу, яка повинна бути стратегія — він сказав: «Моніторинг». Тобто ми бачимо, що потрібно розробляти нову систему моніторингу», — зазначає науковець.

Механізатори, журнали, знання — де Україна не готова

І Роман Дубінін, і Микола Косолап сходяться на тому, що технічно знайти альтернативу препаратам можна. Набагато складніше змінити підхід і побудувати інфраструктуру.

Механізатори без сертифікатів. В ЄС оператор, який вносить пестициди, зобов'язаний мати посвідчення. Видається воно після проходження курсів, де людина підтверджує знання основ роботи з пестицидами, порядку змішування, безпеку використання.

«Приїхали механізатори, якщо ми підемо в Європу, а вони не сертифіковані — що далі робимо? Треба цілу інституцію робити або курси підвищення кваліфікації механізаторів на базі навчальних закладів. Цієї інституції в Україні на даний момент немає», — констатував Роман Дубінін.

Журнали обліку. ЄС вимагає уніфікованих стандартизованих форм — в ідеалі електронних, з єдиним сервером зберігання, доступних для аудитора в будь-який момент. 

Агрономічні знання. Микола Косолап зазначив, що 90% агровиробничників знають не більше 20 видів бур'янів. Не питаючи вже про хвороби, про комах. 

«А зараз від нас вимагають обґрунтування внесень. А для того, щоб обґрунтувати треба знати проблему», — додає науковець.

Що фермерам варто зробити вже зараз?

Учасники Дискусійного соєвого клубу попри різні акценти в доповідях сформулювали схожі рекомендації для фермерів, які допоможуть полегшити прийняття вимог ЄС в напрямку пестецидів:

• Будувати резервні системи захисту. Вже зараз варто моделювати схеми захисту, коли частина діючих речовин зникне з ринку. Особливо це актуально для соняшнику і гороху.
• Вивчати FRAC-групи і свідомо ротувати діючі речовини. Не для галочки, а щоб уникнути проблем резистентні.
• Розвивати агротехнічні методи. Сівозміна, підтримання чистоти лісосмуг і країв поля — в умовах обмеженої хімії це не архаїка, а один із ключових інструментів.
• Починати вести облік вже зараз. Хоча б наближений до того, що вимагатиме ЄС. Це спростить перехід і дасть матеріал для аудиторів.
• Інтегрувати біологічні методи захисту — не як заміну хімії, а як частину єдиної системи. Роман Дубін чітко позначив: біологічний метод окремо від загального інтегрованого захисту — це шлях у нікуди.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.