«Нема що говорити» — саме така відповідь чекала нас на запитання до фермерів про ціни на пшеницю. До того, що на початку жнив ціна на ранню групу завжди низька, готові всі. Але цього року ситуація більш критична, адже наразі портова логістика не працює. А через море експортувалося до 90% агропродукції. 

Відтак фермери зараз опинилися віч-на-віч із обставинами, на які не можуть вплинути ні рішеннями, ні контрактами. І, як виявилося у розмовах з ними, дають цьому раду так, як дві тисячі років тому радили античні стоїки: не витрачають сили на боротьбу з тим, що тобі не підвладне, а зосереджуються на тому, що таки у твоїй владі. 

Чи зможемо ми без моря — чому це не 2022 рік 

Найбільше української агропродукції завжди експортувалось морем, а за роки повномасштабної війни ця залежність тільки зросла. Якщо в 2022-му на морський транспорт припадало 75% експорту АПК, то за перші 10 місяців 2025-го — вже 91%. 

Наразі експорт через море фактично зупинено. За даними Spike Brokers, на початку серпня відвантаження зернових залізницею в напрямку портів Великої Одеси фактично зупинилося. 

Загальний обсяг зернового експорту через порти скоротився до 40,8 тис. т або на 84,3% проти аналогічного періоду липня. На питання про аналогію з 2022 роком більшість співрозмовників реагує заперечно.

«Ситуація складніша, ніж у 2022-му. Тоді всі нам хотіли допомогти. Європа з нами відкривала логістичні коридори — ми могли проїхати. Зараз ситуація змінилася в гіршу сторону: великої води немає, по Дунаю ми експортувати теж не можемо, Європа завантажена своєю продукцією. Ми проїхати можемо, а розвантажитися — ні», — поділився думками Анатолій Березовський, директор ПСП «Новоселиця».

Фермер Дмитро Соломаха — власник молочної ферми. Він розповів, що «навесні всі щиро вірили, що перетерплять збитки з молока до жнив ранніх зернових, а вже восени грошей буде більше, ніж можемо витратити…». А зараз він зазначає, що аграрії готуються до повторення 2022 року і рахують логістику залізницею, коли половину ціни за зерно доведеться віддати перевізникам. При цьому грошей за зерно потрібно буде чекати 2–3 місяці.

За даними аналітиків компанії «Barva Invest», торгівельна активність продовжує страждати від атак рф як по глибоководних, так і по дунайських портах. Жнива нарощують пропозицію на ринку, а попит або відсутній, або тримається на незадовільному рівні; додатково фермерам бракує потужностей для зберігання. Ринок пшениці залишається розбалансованим, а ціни — заниженими для більшості виробників, тому ті, хто має можливість, закладають зерно на зберігання. У дунайських портах попит є, але ціни малопривабливі.

Скільки зараз коштує пшениця?

За індексом SPIKE CPT Одеса, пшениця класу 11,5% тримається на позначці $195/т, фуражна — $185/т, і обидва показники за 2 тижні не зрушили з місця. На CBOT вересневий контракт — $235/т , грудневий — $238,25/т, на MATIF вересень — €223,5/т.

Але це біржові орієнтири. Закупівельні ціни виглядають інакше. Заступник директора ТОВ «Красногірське» Микола Макаренко описує ситуацію так: 

«Зараз пропонують 4 тис. грн/т. Хтось взагалі 3800 грн дає. Ціни взагалі неприйнятні». 

Схожі цифри чула й фермерка Тетяна Ляшенко.

«Нам нічого не пропонували, бо ми не продаємо. Але те, що  я чую — це 4,5 тис. грн/т ячменю і 5 тис. грн пшениці», — зазначає вона.

Керівник ТОВ «Скіф» Олексій Бовдир пригадує, що минулий сезон розпочинався з ціни 9–9,5 тис. грн/т і впродовж року така ціна трималася. Зараз за продовольчу пшеницю з показником 18% клейковини можна вторгувати за 6,2 тис. грн/т. З фуражною різниця не дуже велика, її закуповують по 6 тис. грн/т. 

За його словами, для господарства з вищою врожайністю 6 тис. грн/т ще не є межею собівартості, а от для тих, хто отримав 4,5–5 т/га — це ледве вихід в нуль. 

Він додає, що обвал торкнувся не лише пшениці: «Соняшник, по якому ще зараз далеко не збиральний сезон, за одну ніч обвалився з 28 тис. грн/т до 20 тис. грн/т. На чому ґрунтується такий спад — ніхто не пояснює».

За розрахунками заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, на сьогодні витратна частина складає близько $1000/га, тоді як тонна пшениці зараз коштує в межах 5000 грн/т. Тобто господарства фактично несуть збитки.

«Ми не продаємо зерно»

Фермерка Тетяна Ляшенко зерно наразі не продає. Головною причиною називає собівартість, яка, за її словами, вища за запропоновану ціну.

«Собівартість висока, не скажу остаточну цифру, але вона, однозначно, більша, ніж ціна», — зазначає вона.

Вона каже, що з врожаями також проблеми. Пшениці в регіоні не пощастило двічі. На Черкащині в травні пройшли приморозки, які пошкодили колоски.

«Після зими пшениця дуже гарна вийшла, добре розкущилася, мали бути гарні врожаї. Дощів було достатньо, але той травневий мороз і ще часткова засуха вплинули на врожай. Загальний залік по регіону у всіх невтішний», — додає фермерка.

У фермерів тільки одна надія, що щось покращиться. Навіть звична схема розрахунків тепер під питанням, адже раніше частину пшениці господарства віддавали натурою за послуги, а зараз незрозуміло, чи це взагалі спрацює.

Керівник господарства ТОВ «Агрорось» Петро Євич тримає озиму пшеницю на складі свідомо, попри ризики з портами.

«Пристойний вигляд пшениці — вона буде реалізована. Краще вона буде у коморі, ніж стоятиме в порту під таким ризиком, який є на сьогоднішній день», — зазначає він.

З колегами погоджується й Олексій Бовдир. Він теж вичікує: «Ми ще остаточно економіку не порахували. Але поки урожай продавати не будемо. Подивимось все-таки, що буде далі».

Віктор Слободян, директор ТОВ «Агровіт», дотримується тієї самої логіки — продає лише мінімально необхідне, а форвардні контракти, які фіксують ціну наперед, зараз свідомо обмежує. Зерно тримають в очікуванні кращої ціни.

Зерно дешевшає — тваринництво виграє, але це не точно

Пшениця — це водночас і товар, який фермери намагаються продати, і сировина для годівлі тварин. Коли ціна на зерно падає, продавати стає невигідно, зате годувати худобу — дешевше. 

Тому, здавалося б, у господарствах, де є і рослинництво, і тваринництво, обвал цін на зерно частково компенсується, адже те, що втрачається на продажу, частково повертається через здешевлення раціону. Таким чином, пшениця набуває своєї доданої вартості.

Минулого тижня команда Latifundist Media вирушила в АгроЕкспедицію Молоко 2026 разом із партнерами КВС-УКРАЇНА та Credit Agricole Bank. Відвідавши десяток молочних підприємств, ми дізналися, чи справді вищенаведена логіка працює.

Анатолій Березовський, директор ПСП «Новоселиця», описує цей момент як точку перелому для власного господарства. За його словами, саме здешевлення корму перевело господарство з нуля в плюс.

«Шроти сьогодні зменшилися в ціні, кукурудза та пшениця — все сьогодні попадало. Відповідно, якраз це і момент для того, щоб максимально продукцію рослинництва перепустити через тваринництво і отримати додаткову вартість».

Карен Дарчинян, заступник директора з тваринництва СТОВ «Перемога», підтверджує цю ж логіку: «В даній ситуації, коли рослинництво в такому мінусі, є шанси, що тваринництво в цей період виграє за рахунок зменшення вартості зернових груп».

Але виграш нерівномірний і залежить від того, який саме корм дешевшає. Тетяна Ляшенко звертає увагу, що не все падає в ціні синхронно: ріпаковий шрот суттєво подешевшав, а соняшниковий — ні, тож драматичної зміни в економіці господарство для себе не бачить. А влітку частину виграшу з'їдає спека — доводиться докуповувати додаткові кормові добавки для травлення, тож дешевше зерно не означає автоматично дешевший раціон.

Є й господарства, для яких це не стільки вигода, скільки єдиний доступний вихід. Іван Михайлишин, керівник ферми ТОВ «Агропродсервіс» в с. Денисів, каже, що продавати зерно зараз нема кому й нема за скільки, тож лишається переробляти його самим. При цьому він підкреслює, що корми в господарстві все одно рахують за ринковими цінами, а не занижують штучно. 

Богдан Бабʼяр, заступник директора з тваринництва ТОВ «Гадз-Агро», ілюструє це саме цифрами. Тобто, навіть маючи змогу переоцінити власне зерно заднім числом і показати штучний плюс, господарство цього не робить.

«У нас є комбікормовий завод, на який ми ще зимою завезли зерно пшениці. Рослинництво могло його продати, наприклад, по 10 тис. грн/т. А ми сьогодні мали б можливість купити по 6 тис. грн/т. Але ми поклали його на склад, тому воно нам рахується по тій первісній дорогій ціні» — розповідає Богдан Бабʼяр.

Проте виграш тваринництва — це водночас чийсь програш. За його словами, можливо, на якийсь період стане легше для молочного напрямку, але точно не стане легше для рослинництва, адже у вирощування того зерна вже вкладені вагомі кошти. З одного боку, є можливість знизити вартість власних раціонів, а з другого — хтось на цьому має збиток, тож радіти цьому, на його думку, не варто.