6 серпня Всеукраїнський конгрес фермерів провів круглий стіл щодо проблем бізнесу, який постраждав від війни. На запитання фермерів і бізнес-асоціацій відповідав Баграт Ахіджанов, директор департаменту аграрного ринку, фінансових інструментів та бюджетної політики Міністерства аграрної політики та продовольства України.

1000 грн/га за пошкоджену техніку й майно: коли чекати виплат

Загальний зареєстрований, але ще не виплачений обсяг компенсацій за програмою «1000 грн на гектар» для аграріїв на території можливих бойових дій — приблизно 1,7 млрд грн.

Гроші на виплати беруть з 10% експортного мита на сою та ріпак. Через уповільнення експорту в портах Одещини надходження поки що менші за потрібну суму — не вистачає приблизно 500 млн грн. У Мінагрополітики розраховують, що кошти від мита накопичаться до жовтня.

Міністерство щомісяця відстежує, скільки коштів зібрано. Якщо сума сягне понад 50% від потреби — почнуть часткові виплати. Платити символічні суми на кшталт 300 грн на господарство немає сенсу. Мета — виплатити всі 1,7 млрд грн до жовтня.

Компенсація за брак вологи в ґрунті

Держава відшкодовує й природні збитки — коли в ґрунті бракує вологи. Рішення обласних комісій уже є від трьох областей: Запорізької, Херсонської та Миколаївської. Критерій простий: вміст продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту менше 80% від норми.

Зараз перевіряють кадастрові номери ділянок, які підтвердили обласні комісії. Після перевірки видадуть наказ про виплату.

Компенсація за спорудження фортифікацій на землях фермерів

Механізм компенсації за землі під оборонними спорудами ще розробляють. Уже провели кілька нарад з обласними адміністраціями, ОВА та бізнес-асоціаціями — узгоджували, хто визначатиме підстави для виплат.

Орієнтовний таймінг:

• 2026 рік — збір інформації;
• 2027 рік — подання заявок за визначеними критеріями;
• відбір ділянок під офіційною забудовою (обласним адміністраціям знадобиться близько двох місяців);
• рішення про включення цих земель до реєстру Мінагрополітики —  у другій половині 2027 року.

Кадастрові номери ділянок під фортифікаціями залишаться закритими — з міркувань безпеки. Але власники землі компенсацію все одно отримають.

За словами Баграта Ахіджанова, механізм готуватимуть найближчим часом — до кінця місяця. Потім про нього розкажуть фермерам, зокрема через обласні держінспекції та аграрні асоціації.

Незібраний або спалений урожай у зоні бойових дій

Тут поки складніше: робочого механізму виплат немає. Причина — брак бюджетного фінансування. Наявні кошти йдуть насамперед на компенсацію дефіциту вологи та на підтверджений документально втрачений урожай.

Страхування врожаю замість прямих виплат з бюджету

Прямі бюджетні виплати за принципом «гривня витрачена — гривня компенсована» бюджет не витримає. Тому Мінагрополітики робить ставку на страхування як на основний інструмент захисту від майбутніх втрат.

«Приблизно в такий спосіб має відбуватися і страхування врожаю, щоби аграрії мали можливість застрахувати ризики. Страховики беруть на себе ризик відшкодування, є певні тарифи», — пояснив Баграт Ахіджанов і порівняв це з автострахуванням: «Ми вже звикли до ситуації, коли ми маємо автівку, страхуємо її і радіємо, що з нами за один рік не сталися форс-мажорні обставини».

У бюджеті на це вперше передбачили 60 млн грн. Держава компенсує частину страхової премії:

• 60% — для господарств на прифронтових територіях;
• 45% — для решти територій.
• Решту сплачує сам аграрій.

Учасниця круглого столу зауважила: поки не виплатять компенсацію 1000 грн/га, довіри до нових програм — зокрема й страхування — не буде. Хоча технічно це різні, не пов'язані одна з одною програми.

Підтримка релокованого бізнесу

Формується нова програма для бізнесів, які релокувалися на підконтрольну Україні територію. Поки це лише концепція — алгоритм ще розробляють, і до обговорення залучать профільні бізнес-асоціації. За даними Мінекономіки, серед питань — спрощений доступ релокованих господарств до землі (без аукціонів у визначених випадках) і гнучкіші умови оренди.

Зернові інтервенції передбачають підтримку експорту й кредитування

Через ситуацію в портах Одещини та падіння закупівельних цін уряд і Нацбанк готують кілька заходів.

Зниження коефіцієнта мінімальної експортної ціни до 0,714 (рішення уряду вже ухвалене). Це дозволяє продавати зерно за нижчими, ніж раніше, цінами — якщо виробник цього хоче. За словами Ахіджанова, це право, а не обов'язок.

Повернення функції кредитування обігового капіталу в програму «5-7-9%». Раніше її прибрали, залишивши фокус тільки на інвестиційному кредитуванні.

Підготовка нового кредиту під заставу врожаю зерна — під приблизно 10% річних. Умови й терміни ще уточнюють, орієнтуючись на параметри «5–7–9%».

Підвищення коефіцієнта застави зерна в Нацбанку з 0,44 до 0,8 — щоб компенсувати падіння цін і зберегти обсяг доступного кредитного ресурсу. Приклад: за ціни $200/т банк приймав зерно в заставу за коефіцієнтом 0,44 (тобто $88/т). Якщо ціна впаде до $120/т, за новим коефіцієнтом 0,8 застава становитиме $96/т — обсяг кредиту залишається зіставним навіть за нижчої ціни.

У Мінагрополітики переконані: у виробника буде вибір. Продати зерно трейдерам чи самому експортувати за поточною ціною — або взяти кредит під заставу зерна й почекати, поки ціна відновиться.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 року