У третій частині блогу з АгроЕкспедиції — три холдинги, які показують, наскільки по-різному можна відповідати на одну й ту саму кризу. «Агропродсервіс» і «Гадз-Агро» на Тернопільщині входять до «клубу 40+» і роками інвестують у комфорт утримання та автоматизацію. А от «Галекс-Агро» на Житомирщині — єдине органічне господарство з нашого списку, де криза б'є ще сильніше, бо органічні корми коштують дорожче.

Агромандрівка відбулася за підтримки партнерів — КВС-УКРАЇНА та Credit Agricole Bank.

Ферма для голштинів з 5-зірковими умовами — досвід ТОВ «Агропродсервіс» 

Для «Агропродсервісу» напрям тваринництва один із ключових. Загальне поголівʼя компанії — понад 18 тис. корів. Ми ж відвідали ферму у Денисові, де утримується 2000 голів голштинської породи, з них 1650 дійних корів. На фермі встановлена доїльна зала типу «паралель» на 32 місця. 

Розпочинається знайомство з корівника для новотільних корів. Усе автоматизовано: вентиляція, датчики температури й вологості вмикаються самостійно, гноєвидалення, чесалки, поїлки. Звичайно, налагоджена й система моніторингу благополуччя тварин. На частині стада вже 3 роки стоять датчики відтворення й виявлення охоти.

«Цей датчик показує як виявлення охоти, так і тварину, яка перебуває в стані якоїсь хвороби чи на підході до неї. Ми бачимо, коли в неї відсутні румінація і активність. Для ефективного скотарства це вже обов'язкова система — не обговорюється, чи треба її ставити. Ну і ця інвестиція вже окупилася», — пояснює керуючий фермою Іван Михайлишин.

Ще один цікавий факт: ферма була спроєктована конкретно під голштинську породу — від розміру стійломісця до доїльної зали. Також її будували під європейський стандарт благополуччя тварин, не наздоганяючи вимоги заднім числом, а закладаючи їх у проєкт одразу. Та сама логіка «на випередження» — і в підстилці. Сьогодні це матраци, але керуючий уже дивиться і в сторону сепарованого гною.

Мух на фермі майже немає — навколо телят обробку препаратами проводять що 2 тижні, решту території — навесні й восени. За словами Івана Михайлишина, ветеринарних проблем на фермі мінімум. Окрім штатних ветеринарів, для розчистки копит і своєчасного виявлення кульгавості на ферму регулярно приїжджає провідний ортопед України. Також для економії часу ветеринари господарства рухаються територією ферми на електросамокатах.

До речі, кожне з рішень щодо комфорту тварин впливає на рішення банків щодо фінансування. 

«Рішення, які підприємство приймає для забезпечення здоров’я та благополуччя тварин, важливі не лише для ефективності самої ферми. Це також частина сталого розвитку бізнесу, і такі практики ми враховуємо під час ухвалення рішень щодо фінансування. Для підприємства це, своєю чергою, створює більше можливостей для розвитку, впровадження сучасних технологій та виходу на ширші ринки, зокрема експортні. Ці принципи актуальні для господарств різного масштабу. Водночас великі підприємства часто мають більше можливостей інвестувати в сучасні технології та сталі практики, стаючи прикладом для всієї галузі», — коментує Марта Лях, керівниця ESG-напрямку Credit Agricole Bank.

 

Про молочну кризу та економіку молока

Щоб залишатися рентабельною за нинішніх цін, корова сьогодні має давати щонайменше 30 кг молока на добу — це та межа, нижче якої тварина вже не окупає себе. Тварин із показником 15–20 кг на фермі не тримають: продають або на м'ясокомбінат, або меншим господарствам з нижчою продуктивністю, для яких навіть 20 кг — цілком прийнятний рівень. За словами Івана Михайлишина, це теж джерело доходу, особливо коли покупець одразу забирає партію у 20–50 голів.

Головну лінію економії тут бачать не в масштабі, а в оптимізації годівлі. Виручають і власне виробництво комбікормів і добре налагоджений збут. Немає жодного сенсу економити на самому раціоні продуктивного стада, адже це б одразу вдарило по надоях.

«Ми залишили основні культури: суміш кормових трав на основі костриці м'яколистої і кукурудзу на силос. Але підійшли інакше до продовження терміну збирання врожаю. Ми розподілили гібриди кукурудзи від меншого ФАО до більшого, щоб термін збирання трошки подовжився. Ми збираємо культуру в оптимальній фазі вегетації, щоб отримати якісний корм», — пояснює Іван Михайлишин.

На фермі експериментують і з сінажем. Пробували сіяти різні варіанти різнотрав'я, але вже 2 роки поспіль сіють суданську траву (сорго трав'янисте).

Щодо самих гібридів кукурудзи на силос, менеджер з продукту кукурудза КВС-УКРАЇНА Ігор Давидюк, розповів, що сьогодні майже всі господарства перейшли на спеціалізовані гібриди.

«В силосі качан має складати половину ваги, він має бути високоенергетичним та має містити високу кількість крохмалю. Зараз у тренді індикатор перетравності клітковини», — додає він.

До речі, щоб не допустити перевитрат малопродуктивних і сухостійних корів, на фермі їх тримають окремо й годують простим недорогим кормом. У планах — окремий невеликий доїльний зал для цієї групи, щоб вона не перетиналася з високопродуктивним стадом.

 

Надої ще не впали, а система вже знає — система здоровʼя ВРХ в «Гадз-Агро»

Друге підприємство, яке #АгроЕкспедиція Молоко2026 відвідала на Тернопільщині — це  «Гадз-Агро». Загальне поголівʼя холдингу — понад 12 тис. голів. Ми ж відвідали ферму одного з підрозділів, де утримується 2 300 фуражних корів, з яких 2 000 — дійне стадо.

Ферма — високотехнологічна. Останнє велике впровадження — це система моніторингу здоров'я й виявлення охоти, якою повністю покрите все поголів'я. Ветеринар щоранку відкриває програму й бачить список тварин у терміновому стані. Зазвичай це 4–5 голів. На огляд корови йде від 2 до 6 хвилин за уніфікованим чек-листом, після чого система сама пропонує протокол лікування. 

«Раніше ранню діагностику ми робили після зниження надою. Умовно, корова давала 45 кг, надої впали до 30, і ти тільки тоді розумів, що щось не так. А датчик показує проблему одразу, ще до зниження надоїв», — пояснює Богдан Бабʼяр цінність інвестиції.

Вентиляція теж під повним контролем: автоматика піднімає штори й додає обертів вентиляторам залежно від температури. Без неї господарство щоліта втрачало б 5–8 кг молока на корову. За словами керівника напрямку тваринництва, така інвестиція окупиться за 1,5–2 сезони.

Доїння корів відбувається на установці карусельного типу на 60 місць, практично безперервно. Середня кількість лактацій — 3,5, хоча в господарстві прагнуть вийти на 4–5.

 

«Нинішня ціна на молоко — це поправка на подорожчання пального» 

Богдан Бабʼяр називає аномалією не поточне падіння цін, а, навпаки, високу ціну кінця 2024 року: «Якби не було тієї ціни, ми б не говорили про кризу — від того піку молоко тільки падає, воно жодного разу відтоді не зростало». Нинішні 15 грн/кг він вважає простою поправкою на інфляцію й дорожче паливо, а не відновленням ринку.

«Зараз нуль. Слава Богу, нуль, не мінус. Місяць тому ще був мінус», — так він описує поточний стан рентабельності.

З січня 2026-го господарство працювало в мінус і, на його думку, нинішні 15 грн/кг —  це просто поправка на зростання собівартості, на пальне та інфляцію. Закупівельна ціна напряму впливає на можливості інвестувати.

«Чим краще рік закриває господарство, тим краща сума на інвестицію в майбутній рік. Якщо ти в нуль працюєш, важко відкласти щось в інвестицію — ти або тягнеш з іншого бізнесу, або кредитуєшся, або стоїш на місці», — каже Богдан Бабʼяр.

При цьому є вже запущені процеси, які зупинити неможливо, телята ростуть, і на завершення технологічних програм ресурс треба знайти попри все.

Одна з основних інвестицій, без яких зараз неможливо працювати на молочній фермі — це енергоефективність. Взимку 2025-го генератор на фермі одного разу пропрацював 36 годин поспіль без зупинки і зрештою вдруге не запустився. Зараз на фермі монтують сонячні панелі загальною потужністю 2,5 МВт.

Експерт департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Олександр Бондар зазначає, що господарства вже не орієнтуються виключно на «зелений тариф» — сьогодні головний фокус зміщується на енергонезалежність. Тому сонячні електростанції дедалі частіше встановлюють у комплексі з накопичувачами. Узимку ефективність панелей падає до 15%, тож основне навантаження все одно лягає на генератори, а для забезпечення стабільного енергопостачання частина господарств використовує газопоршневі установки. 

«Останні три роки попит стабільно зосереджений на інвестиційних проєктах, але їхній фокус змінюється. Якщо ще торік серед пріоритетів було «сонце», а роком раніше — генератори, то зараз дедалі більше господарств інвестують в автоматизацію. Це дозволяє модернізувати виробництво та підвищувати продуктивність, що особливо важливо в умовах дефіциту персоналу. Сьогодні ефективність господарства значною мірою визначається тим, наскільки воно здатне автоматизувати свої процеси», — каже Олександр Бондар. 

Водночас інвестиції в енергетичну незалежність нікуди не зникли — змінився підхід до них: дедалі частіше це частина комплексної модернізації господарства.

 

Раціон: конвеєр із трьох ФАО і жито, яке звільняє землю

Основа кормової бази «Гадз-Агро» — це багаторічні злакові трави, гібридне озиме жито і кукурудза на силос. Але цього року структуру перебудували з розрахунком на подовження терміну збирання — гібриди розподілили від меншого ФАО до більшого, щоб брати кожну культуру в найкращій фазі вегетації.

Менеджер з продукту кукурудза КВС-УКРАЇНА Ігор Давидюк каже, що рекомендований коридор для цього господарства — гібриди з ФАО від 290 до 380, щоб побудувати повноцінний конвеєр збирання залежно від суми ефективних температур для кожного гібрида. 

Житу тут віддають перевагу перед люцерною. В господарстві сіють два спеціалізовані силосні гібриди жита — КВС ПРОГАС і КВС ПРОПАУЕР. Урожайність цього року — 18 т/га.

«Люцерна складна в силосуванні — це ціле літо косіння, 4–5 укосів, залежно від сезону. А жито ти зібрав весною і забув до наступного силосу. При цьому звільнена площа йде під інший посів — кукурудзу, соняшник чи сою», — пояснює Богдан Бабʼяр. 

Про виробництва органічного молока — досвід «Галекс-Агро»

Третій холдинг, який відвідала команда АгроЕкспедиції — це «Галекс-Агро». Це єдине з усіх відвіданих господарств, яке виробляє органічне молоко. Сировину переробляють на власному заводі та реалізують під ТМ «Органік Мілк». 

Повернімося до ферми. Цікавий факт, що з усіх відвіданих підприємств тільки тут утримують симентальську м'ясо-молочну породу. На підприємстві пояснюють, що голштинська корова може давати до 45 кг/добу, тоді як симентальська — 25–27 кг. Але порода дозволяє балансувати між м'ясним і молочним напрямами. Середній показник білка в молоці зараз тримається на рівні 3,2%, жиру — 3,7–3,9%, і ці цифри поступово покращуються в міру проходження сезону.

Усі три ферми господарства завантажені повністю. Останній корівник для нетелей і телят запустили в березні цього року й одразу заповнили. Вибраковка мінімальна для галузі — на рівні 15–20% на рік, що частково пояснюється молодістю самого стада. Подальшого розширення тваринництва не планують.

Щодо самої ферми, то тут встановлена система вентиляції, гноєвидалення автоматизоване — дельта-скрепер зганяє гній у яму, звідки він через систему ковшів іде на сепаратор. Останній віджимає рідку фракцію від твердої. Тверду фракцію вантажать у причіп і вивозять на поля, рідку — теж на внесення. 

Для господарства є важливою тема внесення органічних добрив на поля для вирощування органічної продукції. Із проєктів на найближче майбутнє — сонячні панелі, які дозволять частково зменшити витрати саме на переробному виробництві. Системи накопичення енергії поки відкладають — це суттєво дорожче, і господарство хоче спершу подивитися, як розвиватиметься сам ринок обладнання.

«Молочна криза бʼє по органічних фермах значно більше» 

«На звичайній фермі комбікорми складають десь 60–65% в структурі вартості раціону. У нас цей показник буде вищим, бо врожайність органічного зерна набагато нижча. А щоб отримати якісний силос, доводиться залучати більше техніки. Гербіциди недоступні, паливо здорожчало, тож собівартість вирощеного силосу в рази дорожча», — пояснює менеджер ферми Ігор Любарець.

Він наголошує, що криза б'є по органічному господарству ще сильніше, ніж по звичайних. Адже закупівельна ціна на молоко низька, тоді як витрати на органічні корми — суттєво вищі. Рятує ситуацію власна переробка. Господарство переробляє близько 60% власного молока на своєму заводі органічної продукції, продаючи через національні мережі рітейлу. Решту молока здають на сторонні заводи. При цьому й український ринок органіки останніми роками звужується — люди з вищим достатком, які раніше були основними покупцями органічної продукції, масово виїжджають за кордон.

«Ми б дуже хотіли, щоб українські споживачі мали змогу купувати більше органічних товарів. Ми свідомо орієнтуємося на внутрішній ринок, а не женемося за експортом», — каже провідний агроном господарства Олександр Карпишин. 

Водночас скорочення поголів'я, попри складну економічну ситуацію в господарстві, не розглядається.Тут прагнуть оптимізувати операційні витрати, а не зменшувати виробництво.

Кукурудза: КВС на 100% площі

«Якістю самого комбікорму ми жертвувати не будемо — це принципова позиція. Ми шукаємо резерви в іншому — у логістиці, енергетиці, точності годівлі. Комбікормового заводу власного у нас немає, окрема рецептура є лише для телят, решта раціону — власні пшениця, ячмінь, овес», — розповідає Ігор Любарець.

Кормова база для поголівʼя формується на власновирощених кукурудзі на силос, люцерні та соняшнику. Є досвід використання силосу з гібридного жита. Восени на полях висівають сидерати, а після їх збирання на цьому ж полі сіють кукурудзу на силос. Із гібридів кукурудзи в господарстві сіють КВС® АМАРОС ФАО 230 і КВС®БІГБІТ ФАО 290, відмовившись цього року від інших гібридів.

«КВС® АМАРОС швидше дозріває, і це дає нам можливість заходити в силосування раніше. Обсяги заготівлі в нас традиційно дуже великі, тож рання заготівля дозволяє в стислі терміни отримати найкращу якість силосу — з високим вмістом сухої речовини», — пояснив провідний агроном «Галекс Агро».

Цікаво, що всі силосні гібриди кукурудзи покриває компанія КВС-УКРАЇНА, з якою господарство співпрацює вже понад 5 років.

«Ми дійшли до цього поступово, шляхом випробувань. Тестували різні варіанти, дивилися на результат, порівнювали показники дозрівання. Зрештою, зрозуміли, що саме ці гібриди найкраще підходять під наші технологічні процеси. Сьогодні ми фактично побудували повноцінний силосний конвеєр у співпраці з КВС-УКРАЇНА», — підсумував Олександр Карпишин.

Нагадаємо, що у першій частині ми розповідали про господарства, де ставку зробили на комфорт і отримали вдвічі більше молока тими самими коровами. У другій — про середню ланку ринку, де кожен будує власну модель: хтось інвестував у модернізацію, хтось свідомо тримав комфорт корови на другому місці після прибутку на голову. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.