Яйця та м'ясо птиці — рідкісний приклад українського агроекспорту, який у 2025–2026 роках б'є багаторічні рекорди попри війну і повернення мит з боку ЄС. У цьому огляді — чинні технічні регламенти галузі, актуальна статистика виробництва й експорту, огляд ключових виробників (включно з тими, що постраждали від російських обстрілів), розподіл квот ЄС станом на липень 2026 року та європейська цінова кон'юнктура, яка й пояснює високий попит на українську продукцію.

Українські стандарти й вимоги ЄС

Українська продукція птахівництва сьогодні проходить на ринок ЄС не завдяки винятковим пільгам, а тому, що національні стандарти якості й безпечності вже роками наближені до профільних регламентів Євросоюзу.

Основний документ для яєць — ДСТУ 5028:2008 «Яйця курячі харчові. Технічні умови», який класифікує яйця за якістю (дієтичні, столові) та категоріями маси (extra, А, В) і узгоджений із підходом маркетингових стандартів ЄС до яєць.

Для м'яса птиці у 2025 році оновлено ДСТУ 3143:2025 «М'ясо птиці. Загальні технічні умови» — документ, що враховує вимоги Commission Regulation (EC) № 543/2008 щодо маркетингових стандартів для м'яса птиці та стандарт UNECE для курячого м'яса.

Окремо діє наказ Мінагрополітики №625 від 27.03.2023 («Вимоги до окремих показників якості для м'яса свійської птиці»), що визначає параметри охолодженого й замороженого м'яса, допустимі відхилення маси та правила маркування для країни-імпортера.

Документ	Що регулює	Аналог у праві ЄС
ДСТУ 5028:2008	Класифікація яєць за якістю та масою, вимоги до безпечності	Маркетингові стандарти ЄС на яйця
ДСТУ 3143:2025	Вимоги до тушок і частин птиці, маркування, пакування	Regulation (EC) № 543/2008 + UNECE Standard
Наказ № 625 від 27.03.2023	Якість охолодженого/замороженого м'яса птиці, маркування на експорт	Гармонізація за Угодою про асоціацію
Regulation (EC) № 2073/2005	Мікробіологічні критерії харчових продуктів	Пряма гармонізація
Regulation (EU) 2023/915	Максимальні рівні забруднювачів, зокрема ПФАС	Замінив Regulation № 1881/2006

Практичний висновок: технічна відповідність — не бар'єр для експорту. Головні обмежувачі сьогодні — торговельно-політичні: квоти, мита й ветеринарна сертифікація підприємств для конкретних ринків (детальніше — у розділі 5).

2025 проти 2026

За даними Зернової біржі України, у 2025 році валове виробництво яєць в Україні становило 11 434 млн штук — на 0,5% менше, ніж у 2024-му, і на 13% нижче за середній показник за останні п'ять років.

Водночас структура виробництва змінюється на користь промислового сектору: частка підприємств зросла до 54% (6 085 млн шт.), тоді як господарства населення скоротили випуск до 5 349 млн шт. (46%).

Показник	2024 рік	2025 рік	Динаміка
Валове виробництво яєць, млн шт.	≈11 490	11 434	-0,5%
Промислові підприємства, млн шт. (частка)	≈5 960 (52%)	6 085 (54%)	зростання частки
Господарства населення, млн шт. (частка)	5 531 (48%)	5 349 (46%)	-3,3%

Лідери і втрати від обстрілів

Ринок м'яса птиці в Україні залишається висококонцентрованим, а ринок яєць представлений кількома великими гравцями, що формують левову частку експортної виручки.

М'ясо птиці

Лідер галузі — агрохолдинг МХП (бренд «Наша Ряба»), який, за оцінками галузевих експертів, контролює 53% українського ринку курятини. За оцінками галузевих джерел, на компанію припадає й переважна більшість (за різними оцінками — до 90%) українського експорту курятини та поставок цього виду продукції до ЄС, хоча точна частка залежить від методики підрахунку.

За підсумками 2025 року МХП виробив 926,3 тис. т м'яса птиці загалом по групі (+8% р/р), але виробництво саме в Україні скоротилося на 5%, до 677,1 тис. т, тоді як європейський сегмент компанії (Perutnina Ptuj, іспанська UVESA, придбана в липні 2025 року) зріс на 70% — до 249,2 тис. т. Середня ціна реалізації курятини МХП в Україні зросла на 17% — до $2,35/кг.

Серед інших помітних гравців — компанія «Улар» (близько 3% ринку, подвоює потужності), «Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата»), «Агро-Овен» (ТМ «Золотко») та Avesterra Group (колишня Володимир-Волинська птахофабрика), яка реалізує проєкт модернізації вартістю $69 млн.

Яйця

Топ-4 виробників яєць — «Ясенсвіт» (входить до Ovostar Union), «Авангард» (Avangardco), «Інтер-Запоріжжя» та «Птахофабрика Тернопільська» — сукупно заробили 13,77 млрд грн доходу у 2025 році проти 7,32 млрд грн роком раніше (+88%). Найбільший внесок у зростання дав «Авангард», чия виручка збільшилася майже на 4 млрд грн.

«Ясенсвіт» активно працює на експорт: у 2025 році компанія заробила на закордонних поставках близько 1,5 млрд грн, постачаючи яйця та яєчні продукти, зокрема, до ОАЕ та Латвії.

Птахофабрика «Чорнобаївська»

4 липня 2026 року російські війська завдали удару керованими авіабомбами по птахофабриці «Чорнобаївська» на Херсонщині, яка входить до групи компаній “Укрлендфармінг”. Внаслідок влучань спалахнула масштабна пожежа, яка знищила значну частину виробничого комплексу; попередня оцінка збитків — сотні мільйонів доларів.

До повномасштабного вторгнення «Чорнобаївська» була одним із найбільших об'єктів птахівництва в Європі — потужністю до 6 млн голів птиці (інвестиції в комплекс перевищували $400 млн) та забезпечувала до 30% ринку курячих яєць в Україні. Нажаль, підприємство вже зазнавало руйнувань під час окупації Херсонщини у 2022 році, коли через відключення електропостачання й неможливість підвезення кормів загинуло 4,7 млн голів птиці, а обладнання й техніку окупанти вивезли.

Наслідки удару липня 2026 року ще оцінюються, але з огляду на історичну роль підприємства для внутрішнього ринку яєць, повторна втрата його потужностей — це додатковий фактор, який підтримуватиме високі внутрішні ціни та, ймовірно, ще сильніше зміщуватиме галузь у бік кількох великих гравців, здатних нарощувати експорт.

Обсяги, географія, виручка

У 2025 році Україна наростила експорт курячих яєць на 77% — до 137,5 тис. тонн, попри скорочення внутрішнього виробництва (дані УКАБ у вазі). За іншим підрахунком — у штуках — Україна поставила за кордон 2,05 млрд яєць (+65,6% р/р); різниця у відсотках динаміки пояснюється різними методиками підрахунку (вага проти кількості) та джерелами даних.

За перші вісім місяців 2025 року виручка від експорту яєць становила $119,5 млн — у 2,6 раза більше, ніж торік. У 2026 році темпи зростання не сповільнилися: за січень–квітень експортовано 785,2 млн шт,  а березень 2026-го встановив 5-річний рекорд — +25% до березня 2025-го.

Головні покупці українських яєць у 2026 році — Іспанія (27,4%), Велика Британія (14,2%), Польща (10,6%) та Ізраїль (7,7%). Показовий приклад — Британія: за даними The Economist, торік більшість імпортних яєць до країни надійшла саме з України, і поставки досягли рекордного рівня, що вже викликає невдоволення місцевих фермерів.

Помірніше зростання, складніша ціна

У травні 2026 року Україна експортувала 43635 тис грн  — рекордний місячний обсяг за 5 років, на 7% більше квітня.

Період 2026 р.	Обсяг, тис. т	Динаміка р/р	Виручка
Січень–квітень	163,6	+4,3%	—
Січень–травень	207,1	+6,1%	$437,1 млн (-4,3%)
Січень–червень	248,4	+9,7%	—

Ключова відмінність від яєчного сегмента: у грошовому вимірі виручка від м'яса птиці за 5 місяців 2026-го скоротилася на 4,3%, попри зростання обсягів — середня ціна за цей період становила приблизно $2,11/кг (розрахунково: $437,1 млн виручки на 207,1 тис. т), а в червні окремо ціна становила $2,16/кг і залишалася стабільною. Зростання відбувається переважно за рахунок обсягів, а не ціни: світовий ринок м'яса птиці менш дефіцитний, ніж ринок яєць, де в ЄС триває структурний дефіцит через пташиний грип (див. розділ 6).

Основні покупці м'яса птиці — Нідерланди (17,9–23,3% залежно від періоду), Велика Британія (11,8–17,9%), Словаччина (10,2–11,7%) та ОАЕ (6,9%). На країни ЄС за перше півріччя припало 36,3% фізичного обсягу (86,8 тис. т), але майже половина (46%) валютної виручки — ЄС історично платить вищу ціну за українську курятину, ніж ринки Близького Сходу чи Азії.

Торговельний режим з ЄС 

З червня 2022-го до 5 червня 2025-го діяли Автономні торговельні заходи (ATM) — повне скасування мит і квот на українську агропродукцію в ЄС. Режим завершився, і з 6 червня 2025-го торгівля повернулася до умов DCFTA, яка передбачає квоти на близько 30 товарних груп, включно з яйцями, м'ясом птиці та цукром.

Восени 2025 року ЄС та Україна узгодили квоти на чутливі товари помірно збільшено порівняно з довоєнними, але вони залишаються нижчими за фактичні обсяги торгівлі воєнного часу. Україна також відкриває свій ринок для продукції ЄС — зокрема, збільшує квоти на свинину, м'ясо птиці та цукор з Євросоюзу.

Зберігається механізм «екстреного гальмування»: якщо експорт яєць, курятини чи цукру перевищить середній показник 2022–2023 років, ЄС може достроково відновити повні захисні мита.

Категорія товару	Річна квота (орієнтовно)	Використано на 01.07.2026	% використання
Свіже/заморожене м'ясо птиці (основна квота)	≈93,2 тис. т	70,0 тис. т	75%
Заморожене м'ясо птиці (окрема квота)	≈26,7 тис. т	3,74 тис. т	14%
Яйця та яйцепродукти	≈9,0 тис. т	6,75 тис. т	75%
Яйця у шкаралупі (окрема квота)	≈9,0 тис. т	6,75 тис. т	75%

Показово, що за основними квотами на м'ясо птиці та яйця попит уже в червні перевищив квартальний ліміт — заявок від експортерів було в кілька разів більше, ніж доступних обсягів, тож ліцензії розподілили лише частково. Водночас окрема квота на заморожене м'ясо птиці використана лише на 14% — тут ще є вільний простір для нарощування поставок.

Коли квоту вичерпано, торгівля не зупиняється повністю — включається захисне мито. Для яєць воно становить 30 євроцентів за кілограм, тоді як ставка в межах СОТ, на яку наполягає Україна, — 15,2 євро за 100 кг (майже вдвічі нижча в перерахунку на кілограм).

Зростання експорту курятини в ЄС із приблизно 90 тис. т до війни до понад 200 тис. т стало предметом гострої політичної дискусії у Франції, Польщі, Румунії та Болгарії — фермерські асоціації скаржаться на цінову конкуренцію, хоча галузеві об'єднання України ці твердження спростовують. Для виробників це означає: торговельний режим із ЄС і надалі залишатиметься предметом щорічних переговорів.

Пташиний грип, дефіцит і рекордні ціни на яйця

Високий попит на українські яйця в ЄС — наслідок структурного дефіциту через пташиний грип. За даними дашборду Європейської Комісії, у 2024 році загальне поголів'я курей-несучок в ЄС становило 392,3 млн голів: 38,2% — у збагачених клітках, 38,9% — у підлоговому утриманні, 16,2% — на вільному вигулі, 6,7% — в органічному виробництві.

Країна	Виробництво яєць, тис. т (2024)
Франція	1 008
Німеччина	970
Іспанія	962
Італія	804
Польща	670
Нідерланди	573

Упродовж 2025–2026 років масові спалахи пташиного грипу у ключових виробничих регіонах ЄС (зокрема в Нідерландах) призвели до вибракування значної частини поголів'я та запровадження карантинних обмежень. Особливо постраждали сегменти вільного вигулу й органічних яєць.

Наслідок — стрімке зростання цін: середня ціна класу A на пакувальних станціях ЄС у березні 2026 року становила €301,06 за 100 кг (+7,1% р/р), а в лютому 2026-го оптові ціни зросли на 18,4% р/р. Найбільше подорожчання — в Іспанії (+33,7%), Франції (+22,2%), Нідерландах (+21,3%) та Чехії (+20%). До червня 2026-го ціни дещо скоригувалися вниз (€273,85 за 100 кг), але залишаються вищими за середній показник 2021–2025 років.

Саме поєднання дефіциту пропозиції в ЄС і високих цін пояснює, чому українські яйця, попри повернення мит і квот, залишаються конкурентоспроможними та швидко розкуповуються в межах виділених лімітів.

Для виробників і трейдерів

• Технічна відповідність продукції стандартам ЄС в Україні вже забезпечена на рівні ДСТУ — це не вузьке місце галузі. Реальний обмежувач — торговельно-політичний.
• Квоти на яйця та свіже/заморожене м'ясо птиці вичерпуються задовго до кінця кварталу — плановий заявник, який подає документи на ліцензію із запізненням, ризикує не отримати обсяг узагалі.
• Квота на заморожене м'ясо птиці використана лише на 14% — це реальний, ще не вичерпаний канал для нарощування постачань.
• Структурний дефіцит яєць у ЄС через пташиний грип — це сезонний ризик, що повторюється кілька років поспіль. Для українських виробників це стійкий попит, але й нагадування про необхідність власного біозахисту поголів'я.
• Руйнування на кшталт удару по «Чорнобаївській» показують: концентрація потужностей і виробнича інфраструктура біля лінії фронту чи в прифронтових областях залишаються критичним ризиком для стабільності пропозиції на внутрішньому ринку.
• Диверсифікація ринків збуту (Іспанія, Британія, Ізраїль — для яєць; Нідерланди, Британія, Словаччина, ОАЕ — для м'яса) знижує залежність від активації механізму «екстреного гальмування» ЄС.

 © Ірина Рибчук, Kurkul.com, 2026 р.