Колонка редактора

---

У чому полягає проблема

Насправді ситуацію викликала не одна причина, а кілька. В першу чергу — це посуха в Україні протягом 2020 року, яка почалася ще взимку. Втрати урожаю пшениці, кукурудзи, соняшнику у деяких регіонах були значними, а подекуди — катастрофічними. Зрозуміло, що виконати контракт неможливо, якщо ти фізично не маєш зерна, яке зобов’язувався поставити трейдеру.

Причина друга — величезний розрив між ціною зерна у форвардних контрактах і спотовою ціною на ринку зараз. Аграрії, які уклали у березні-квітні форварди за актуальною на той час ціною, зрозуміли що втрачають на кожній тонні до $30 і навіть більше, адже ринкові ціни восени виявились значно вищими.

У квітні 2020 року за пшеницю у портах України давали майже $200/т, а за кукурудзу — близько $160/т. І це вважалось хорошою ціною, адже всі пам’ятали минулий сезон, коли аграрії нарікали на дуже низьку вартість зерна. Росту цін на продовольство посприяла епідемія коронавірусу, через яку створились перепони у постачанні зерна, збільшення попиту на зерно з боку головних імпортерів та наступні панічні настрої на ринку. Відштовхуючись від такої ціни формувались і умови форвардних контрактів.

Наступне рекордне падіння цін на нафту, «заспокійливі» звіти USDA та інші фактори призвели до «просадки» цін, і фермери, що законтрактувались по хорошій ціні, раділи своїй далекоглядності і тільки надіялись на погоду. Але вже у серпні котирування не лише відіграли своє, а й поповзли вище. 

Ціни на зерно стимулювались великим зростанням попиту з боку Китаю, неврожаєм зернових не тільки у всій Північній півкулі, а й у Аргентині та інших країнах Південної, та ще й несподіваним переглядом запасів кукурудзи у США, які були рекордно зменшені, так би мовити, «заднім числом».

Небажання фермерів закривати контракти за ціною, нижчою від ринкової, можна зрозуміти. Тим більше, що дефіцит коштів був майже в усіх і цього, і минулого року — втрати від посухи, заморозків, буревіїв, несприятлива цінова кон’юктура 2019 року та інші фактори виснажили запаси аграріїв. Проте невиконання угод також обернеться значними збитками і штрафами. 

«Ці законтрактували більше, ніж виростили, вони недооцінили ризики. Але ми теж постраждали, ось по кукурудзі замість 9 т/га я збираю по 4. Це значний збиток. А стара ціна форварду не відіграє мінуси щодо врожаю», — говорить один з фермерів у Київській області.

---

Що роблять трейдери і фермери

Уже зараз трейдери сигналізують про те, що із виконанням контрактів є проблеми — хтось із контрагентів просто посилається на посуху і відмовляється надати зерно, а хтось приходить торгуватись або просить переглянути строки постачання.

До останніх є більш лояльне ставлення — трейдер може зважити на реально скрутне становище господарства і перенести строки виконання контракту на наступний рік із відповідною знижкою, або підвищити ціну закупки на кілька доларів. А от до «відмовників», які не надають підтвердження того, що виконання контракту реально неможливе, буде зовсім інший алгоритм дій.

У разі невиконання контракту трейдер зобов’язаний подати до суду на свого контрагента, щоб повернути передоплату за контрактом, стягнути суму завданих збитків та штрафи, передбачені договором. 

Іноді фермер розуміє, що гарантовано програє у суді та матиме більші збитки, сплачуючи судові витрати і штрафи за контрактом, тому погоджується вирішити суперечку у досудовому порядку — повертає отриману передоплату та виплачує трейдеру так званий вошаут — різницю між взаємними вимогами сторін, яка б звела до нуля зобов’язання за контрактом.

Тих контрагентів, які не йдуть на діалог, трейдери заносять у «чорні списки», відмовляючись від співпраці з ними у майбутньому. Про створення таких списків уже інформують аграрні асоціації. При цьому відмова у співпраці стосуватиметься і тих, посередників, які продовжать працювати з недобросовісними продавцями.

Щоб не потрапити у цей список, фермер повинен обґрунтувати причини зриву контрактних поставок. По-хорошому, це означає погодитись на проведення аудиту, щоб встановити реальні масштаби збитків та підтвердити неможливість виконання договору. Якщо фермерське господарство повністю розміщене у регіоні, який цьогоріч зазнав значних збитків, як от Бессарабія, трейдер може поставитись із розумінням до ситуації та провести перегляд контрактів навіть без аудиту, якщо фермер звертається із відповідним проханням.

Але якщо господарство має землі у різних регіонах, в тому числі і тих, що не зазнали збитків від природних катаклізмів, аудит може встановити, що контракт був можливим до виконання, а відмова контрагента постачати зерно — необґрунтована. 

«Якби я потрапив в таку ситуацію, як сьогодні мої колеги, то пробував би домовлятися. Якщо не вдалося б домовитися, виконував би все одно. Тому що, якщо я уклав контракт, то повинен його виконати. Тому прагну до того, щоб кредитна історія і договірні зобов'язання були чистими», — говорить  директор агрофірми «Ольгопіль» Павло Каленич.

За його словами, раніше в «Ольгополі» близько 30% урожаю продавали за форвардами, але цього року ціна не влаштувала, тому від укладання форвардних контрактів відмовились.

Чим обернеться ця ситуація

Невиконання контрактів фермерами автоматично призводить до затримок чи зриву постачання зерна трейдерами, експортерами і далі за ланцюжком. Як правило, контракти трейдерів є застрахованими від форс-мажорів, а суди стануть на їх бік у суперечках із постачальниками, проте це не скасовує необхідності виконання експортних контрактів. А отже трейдерам доведеться вийти на ринок і купити непоставлені обсяги зерна, що додатково підігріє внутрішні ціни і ще більше поглибить проблему. 

Хоча не виключено, що наступний звіт USDA здивує усіх хорошими прогнозами і результатами початку збиральної кампанії у Північній півкулі, відповідно, графіки цін розвернуться донизу, що частково знівелює розрив між форвардними і реальними цінами. А отже проблема небажання контрагентів продавати зерно «розсмокчеться» сама собою. Але, як кажуть, «осад» залишиться.

В першу чергу ця ситуація обернеться втратою репутації конкретних аграріїв — потенційно «токсичних» виробників трейдери обходитимуть десятою дорогою. Другим наслідком буде падіння репутації України в світі, як надійного постачальника продовольства, а отже знизиться і кількість виданих аграрним компаніям закордонних кредитів, і умови їх надання, і взагалі умови співпраці на світовому ринку. 

Зрозуміло, що окремого фермера напряму не зачіпають проблеми трейдерів на міжнародних ринках, але йому доведеться змиритись із тим, що надалі трейдери будуть змушені страхуватись від подібних ризиків, а отже умови співпраці у майбутньому можуть змінюватись не в кращий бік.

І ще один дуже важливий наслідок для ринку загалом — зниження довіри до такого ринкового інструменту, як форвардні контракти. Пам’ятаючи про ситуацію цього року, коли восени замість тривалого поступового зниження цін в момент збору врожаю, відбулось їх зростання, фермери у майбутньому менш охоче укладатимуть форвардні угоди, остерігаючись повторення ситуації.

Які висновки слід зробити фермеру

Ми не будемо говорити про репутаційні ризики, коли бажання заробити сьогодні обертається втратами або ускладненням продажів у наступні роки. Адже коли іде мова про серйозний недобір урожаю і додаткові втрати $40 на кожній тонні зерна — для більшості фермерів ситуація стає однозначною. Ми в жодному разі не закликаємо до цілеспрямованих дефолтів по контрактах, але у таких обставинах дефолти будуть, адже на карту часто поставлене виживання господарства. Тому радимо дослухатись до наступних порад і перш ніж категорично відмовлятись від виконання форварду, спробуйте пройти всі етапи переговорів щодо контракту із своїм трейдером, порахуйте свої збитки в усіх варіантах розвитку подій і прийміть зважене рішення.

1. Уважно вивчайте форвардний контракт, зокрема розділи, присвячені умовам розірвання контракту, перегляду умов, штрафним санкціям за невиконання угоди тощо.
2. Ваш контрагент-трейдер зацікавлений у виконанні контракту і так само залежить від прописаних у ньому умов. Тому почніть діалог з ним, обґрунтуйте свою точку зору, пропонуйте перегляд умов контракту і шукайте компромісне рішення. 
3. Запропонуйте трейдеру компромісне рішення: зменшення законтрактованого об'єму зерна, перенесення виконання частини контракту на наступний рік або перегляд розміру вошауту при розірванні контракту. Щось втратити доведеться, але можна вийти із ситуації з меншими збитками, ніж через судову тяганину.
4. Розгляньте у майбутньому можливість страхування посівів від посухи та інших стихійних лих. В Україні є компанії, що пропонують агрострахування з реалістичними умовами, є приклади отримання страхових виплат. Якби більшість посівів у зоні посухи були застрахованими, то проблем із виконанням контрактів можна було б уникнути.
5. Не кладіть всі яйця в один кошик. Передбачливі аграрії ніколи не контрактують по форварду весь урожай і так само ніколи не сподіваються повністю на спотові ціни. Зазвичай частину зерна продають по форварду, частину — по спотових цінах, а ще частину — закладають на зберігання. Співвідношення цих кошиків може бути різним від року до року і від господарства до господарства, але в будь-якому випадку цей принцип мінімізує ваші можливі втрати.

Як приклад цивілізованого розв'язання проблеми наведемо лише один реальний випадок компромісного рішення. 

Господарство законтрактувало урожай кукурудзи за ціною $150/т, а спотова ціна на сьогодні вже складає близько $200/т. Фермер домовився з трейдером про повернення авансу і виплату штрафу у розмірі 20%, згідно з умовами контракту. Реалізація зерна за спотовими цінами все одно дозволила перекрити збитки і заробити більше, ніж при продажі за форвардом. Це той варіант, коли і фермер отримав кращу ціну, і умови контракту порушені не були.

А наразі бажаємо всім зібрати гарний урожай і не мати проблем із його збутом. А актуальні ціни на зерно, огляди ринків та прогнози погоди читайте на сайті Kurkul.com.

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2020 р.