Колонка редактора

Про ціну газу та подорожчання мінеральних добрив вже встиг почути і відчути перший вплив кожен. Багато хто зайняв вичікувальну позицію «поживемо — побачимо», в надії що якось воно до нового року саме вирішиться, а хтось вдарився у паніку та вимагає в уряду підтримати аграріїв, бо «ми всі помремо голодною смертю». Звісно, що вистачає розумних людей, які аналізують та прораховують ситуацію і складають стратегії роботи у наступному році. Я вирішив провести власне дослідження ситуації та розібрати для вас усі фактори впливу та майбутні ризики ситуації. Думаю, уважний читач зможе знайти інформацію для роздумів та вирішить сам, як діяти далі.

Микола Сирота, головний редактор Kurkul.com

---

Чотири «вершники» енергетичного колапсу: Китай, коронавірус, клімат і Росія

Ось основні причини росту цін на газ, вугілля, нафту та інші енергоносії. В першу чергу — це необдумана політика Китаю, який посварився з основним постачальником вугілля Австралією та вирішив вийти із хорошою міною при поганій грі — почав прискорене реформування власної економіки задля зменшення впливу на клімат. 

В наказовому порядку електростанціям було введено квоти на викиди CO₂, які мали змусити електростанції перейти з вугільної генерації до газової. Але заходи виявились настільки жорсткими і необдуманими, що виник різкий дефіцит газу й електроенергії в усьому регіоні.

Читати також: Зерно, дизель і валюта — ціни

Дійшло навіть до «віялових відключень» електроенергії у столиці та інших містах. Багато фабрик перейшли на чотириденний робочий тиждень, скоротили зміни, або взагалі закрились. Проблеми виникли навіть у китайських заводів Apple, Tesla та інших техногігантів.

Тепер Китай «вижирає» на ринку усі доступні запаси газу. Конкуренція за енергоносії змушує піднімати ціну інших імпортерів, таких, як Японія чи Малайзія, що робить азійський ринок надзвичайно вигідним для постачальників. Всі експортери газу вважають поставки до Азії пріоритетними, тому виник дефіцит і у Європі.

«Старий світ» у цей час також оговтується від пандемії. Вакциновані співробітники повертаються до нормального режиму роботи на заводах, економіки пожвавлюються і потребують більше газу, ніж це було потрібно досі. 

Третій чинник — зміни клімату, які підвищують інтерес до газу не лише в Китаї. Наприклад у США споживання викопного палива скоротили загалом на 9%, у порівнянні з попередніми роками, але це за рахунок нафти і вугілля, а от споживання газу різко виросло і становить уже 36% від усієї генерації енергії в Штатах.

Читати за темою: Труба Медведчука — що буде з цінами на дизпаливо після націоналізації трубопроводу «Самара – Західний напрямок»

На додачу Північну півкулю накрило різке похолодання у вересні, що підвищило попит на газ, якого у сховищах Європи поки що недостатньо.

І четвертим регіональним фактором у Європі є Росія. Скориставшись світовими тенденціями та потребою у швидкому запуску «Північного потоку — 2», росіяни планомірно скорочують помпування газу до мінімально можливого, «стимулюючи» процес сертифікації нового газогону. Мотивація до дій через «затискання пальців у дверях» росіянам добре знайома історично і вони її використовують на повну.

---

Агросектор в ауті — які галузі найбільше залежні від газу

Наслідки подорожчання газу зачіпають аграрне виробництво одразу по кількох дотичних. На жаль, Україна постраждає сильніше, ніж багато інших країн, адже залежність від газу у нас критично висока у найважливіших галузях сільського господарства. А багато суміжних напрямків постраждають опосередковано, адже енергетична криза впливає на економіку комплексно.

Читати ще: Як держава підтримувала агросектор з 2015 року

Рослинництво

Тут вплив подорожчання газу відчувається вже сьогодні у цінах на сушку зерна, вартості міндобрив. Але з часом вплив кризи може поширюватись та поглиблюватись, переконують експерти, адже зупинка заводів, відкладений попит на добрива і ЗЗР через високі ціни, перегляд технологій вирощування аграріями, можуть значно змінити розклади на ринку уже взимку-навесні.

Добрива

Азотні добрива і так значно зросли в ціні за цей рік, але нинішня ціна у 21-25 тис. грн за тонну карбаміду далеко не є піковою, прогнозують фахівці. По-перше, невідомо де зупиниться ціна на газ. Ще недавно показник у $900/тис. кубів вважали піковим, але ось ми уже побачили ціну і у $1950/тис. кубів. Враховуючи те, що в Україні частка газу у собівартості добрив становить до 80%, цілком можна очікувати подальшого зростання.

По-друге, багато хто побоюється виникнення дефіциту добрив уже взимку-навесні. Адже через високу вартість газу та інші проблеми частина хімічних заводів просто зупиняють роботу. Цей процес іде як у Європі, так і в Україні, де зупинились уже 2 заводи з виробництва міндобрив. 

Якщо добрива вийдуть на ринок з цінником у понад 30 тис. грн/т навряд чи кожен аграрій зможе собі дозволити їх купити. Розуміючи це, заводи можуть свідомо не виробляти добрива, щоб не отримати повний склад та порожні кишені.

Читати за темою: Ринок міндобрив 2021 — виклики та прогнози

У Європі про плани скорочення виробництва добрив уже оголосили два хімічних гіганти – британський концерн CF Industries Holdings і норвезька Yara International, повідомляє biz.liga.net із посиланням на Financial Times.

У такій ситуації виникають побоювання, що навесні буде важливою не ціна добрив, а їх наявність. Як будуть змінюватись стратегії аграріїв та до яких наслідків слід готуватись — про це читайте нижче в іншому розділі.

Засоби захисту рослин

Через згадані уже проблеми із енергетикою у Китаї, заводи з виробництва діючих речовин та пестицидів теж працюють з перебоями. Хімічна галузь — одна із найбільш енергоємних і саме вона постраждає від дефіциту газу в першу чергу. Для українських аграріїв це може обернутись не лише ростом ціни на ЗЗР, а і відсутністю певних позицій на ринку навесні, переконують експерти.

Читати також: Український сульфат амонію: Коли своє — не значить гірше?

«На українському ринку попередні «хвилі» позначились не так сильно, у зв'язку із неспівпадінням агросезонів, відповідно, ми провели закупівлю в сегменті пестицидів раніше. Але потім першою подорожчала логістика, далі відбулося зміцнення юаня на 12-14%, а оскільки закупки відбуваються в доларовому еквіваленті, то це позначилось на ціні для нас. Потім скоротився видобуток жовтого фосфору. Він входить до багатьох продуктів, хоча переважно до добрив, але в деяких ЗЗР також міститься невеликий відсоток цієї речовини. Це спричинило третю хвилю здорожчання. І зрештою четверта хвиля — вереснева — спричинена підвищенням цін на енергоносії та скороченням виробництва в Китаї. От вона уже добре вдарила по нашому ринку», — пояснив у коментарі для SuperAgronom.com Сергій Борисов, керівник хімічного напряму LNZ Group і бренду DEFENDA.

Він зазначив, що через віялові відключення електроенергії деякі китайські заводи, які виробляють діючі речовини, останнім часом працюють в режимі одного дня на тиждень. Деякі взагалі зупинились. Тому більшість уже навіть укладених контрактів зараз під питанням щодо їх виконання з боку китайської сторони.

«Деяких поставок, можливо, уже не буде, навіть законтрактованих. Але ті поставки, які все-таки будуть, значно зростуть в ціні. При цьому певні продукти навіть задорого неможливо буде отримати, отже, утвориться дефіцит, схожий із ситуацією, яка була минулої осені по гліфосатній та дикватній групі», — зазначив Сергій Борисов.

Сушка зерна

Газова сушка зерна — один із найпоширеніших видів на українських елеваторах. Альтернативне паливо, як тріска, солома тощо застосовується значно рідше, адже дим від спалювання таких енергоносіїв може викликати невдоволення населення, переконані фермери.

Читати за темою: Металевий силос чи підлоговий склад — економіка зберігання для фермера

«Будемо вже цей рік якось допрацьовувати. Але розглядаємо зараз інші напрямки, альтернативні від природного газу, які можна було б прогарантувати при підписанні договорів. Наприклад це пропан-бутан. Твердопаливне ми нічого не розглядаємо, не хочемо тут палити, чадіти. І не вигідно. Цей рік вже ніхто нічого не встигне поміняти і дожнивує при тих цінах на газ, які є. Тому, що часу вже немає, щоб так оперативно перейти на інші носії, це нереально просто в такі строки», — зазначає Олександр Якуба, директор Малинського та Костопільського елеваторів.

Але проблема цього року ще й в тому, що холодна затяжна весна викликала затримку зі строками сівби кукурудзи і соняшнику. Відповідно строки достигання теж зсунулись на глибоку осінь. Тож фермери змушені зараз молотити зерно зі значно вищою вологістю, ніж зазвичай і витрати на сушку зростають ще більше з кожним «знятим» відсотком.

Читати також: Надія Кудлай: Сільське господарство страждає від половинчастих рішень влади

«Запізніла прохолодна весна внесла свої корективи і кукурудза матиме при збиранні на 7-8% більшу вологість. На сьогодні ще не сформована остаточна ціна на газ, а ми бачимо, що за один день сушіння елеватор використав газу на суму, рівну тижневій роботі минулого року. За газ беруть передоплату, а за послуги розраховуються згодом. Знімаючи більш як 10% вологості, елеваторам необхідні для роботи додаткові кошти. Ці гойдалки з цінами на газ змушують нас шукати альтернативні види тепла для опалювання тваринницьких приміщень, побутових та виробничих приміщень, але це теж вимагає чималих затрат і призводить до різкого підвищення собівартості продукції», — говорить Надія Кудлай, керівниця ТОВ «Еліта» на Київщині.

Враховуючи такі ціни на сушку і високу вологість, частина аграріїв обере стратегію вичікування і збиратиме кукурудзу після зниження вологості, навіть якщо це буде узимку по снігу. Досвід подібних жнив є у фермерів багатьох регіонів.

Читати ще: Віктор Золотько: Кожен фермер має розуміти — економія на сушці зерна матиме наслідки

«Кукурудзу будемо вночі молотити, взимку, як замерзне. Ви проїдьте Полтавську область подивіться — 75% кукурудзи стоїть, яка не сохне — 19-20% вологість. Вона вся замерзне там, я вам кажу. Вона не сохне, бо вона була запечена. Все — вона законсервована, крапка», — розповідає Валерій Капленко, гендиректор сільгосппідприємства «Воскобійники».

Тваринництво

У тваринництві також є напрямки, що залежать від газу напряму, а є і ті, що зазнають віддаленого впливу від супутніх впливів. Але тут ситуація однозначно буде важчою, ніж в рослинництві. По-перше, модернізація виробництва та перехід на альтернативну енергетику коштуватиме тут дорожче, по-друге, маржинальність бізнесу і так є надзвичайно низькою, а піднімати ціни не дає як низька купівельна спроможність населення, так і тиск імпортної продукції.

Читати за темою: Як заощаджувати на комбікормах до 20% — досвід ПАП «Аркадія»

«Свинину сьогодні треба продавати по собівартості, або навіть нижче собівартості. Стоїть питання або знищити зараз свиню зовсім, або перечекати. Можливо будуть кращі часи. Ми звикли жити так, що ціни в нас рухаються по синусоїді. І можливо ми зараз на найнижчій точці, яка далі буде підніматись. Але треба рахувати, що затрати на виробництво любої продукції в нас в рази зростають», — говорить Микола Пилипів, керівник ПАП «Аркадія».

Птахівництво

Опалення курників для виробництва бройлерів та яєць в Україні традиційно проводиться газом. Також ці тваринницькі напрямки споживають багато електроенергії, яка росте в ціні слідом за газом. Тому подорожчання найбільш ходових видів м’яса не просто можливе, а неминуче. 

Втім, тут є декілька «але». Частина виробників уже почали раніше перехід на опалення біогазом, отримуючи його з відходів власного виробництва. Це дасть їм конкурентну перевагу та стримає ріст цін до певної межі. 

Крім того, курятина є найбільш бюджетним м’ясом в Україні і входить до раціону менш заможних верств. Зростання її вартості просто вб’є попит. Населення почне просто споживати менше м’яса. А виробники курятини будуть поставлені перед вибором: продавати собі у збиток або скорочувати виробництво.

Кормовиробництво

З кормами для тварин теж не усе гладко. Безсумнівно, що зростання ціни на енергоносії підніме собівартість кукурудзи, сої, соняшнику та інших культур які можуть потребувати сушки цієї осені. Подальша переробка сировини, виробництво і сушка комбікормів також зростає в ціні. Адже ці процеси дуже енергозатратні.

Передовсім зросте вартість продукції олієекстракційних заводів: макухи, шротів, білкових концентратів. Через це білкова група кормів підніметься у ціні суттєво, а за нею зросте собівартість виробництва молока, яєць та м’яса.

Дивитись також: Силосний університет LNZ Group

Переробка

Затратними у споживанні газу є практично всі галузі аграрної переробки: виробництво цукру, олії, м’ясопродуктів, молочних продуктів, борошна тощо. Окрім того, ці галузі зазнають значного впливу споживчої інфляції, яка росте слідом за цінами на газ, а відповідно зростає навантаження на зарплатний бюджет, закупку ресурсів виробництва, обладнання тощо. 

Цукор

Як розповів сайту Latifundist.com комерційний директор одного з великих цукрових заводів України, таке підвищення ціни на газ — убивче для галузі. Тому що ціна у 24-25 тис. грн за 1000 м³ газу спричинить серйозні касові розриви і проблеми із собівартістю. Адже 60-70% в собівартості продукту — це енергетична складова. І, попри те, що завод законтрактував газ наперед, компанія-постачальник відмовляється від контракту і продає газ за новою, вже набагато вищою, ціною.

За словами Олександра Коротинського, директора «Науково-практичного центру бурякоцукрового виробництва», частина цукрових заводів змогла закупити деякі обсяги газу влітку за відносно «низькими цінами».

Читати ще: ТОП країн за експортом цукру

Водночас така угода вимиває оборотні кошти підприємств або вимагає додаткового кредитування бізнесу. Фахівці «Науково-практичного центру бурякоцукрового виробництва» оцінюють, що обсяг газу, закупленого заздалегідь, — не більше 15% від загальної потреби цукрових заводів. Тому говорити, що ці запаси будуть значно впливати на вартість переробки цукрових буряків і собівартість цукру в сезоні 2021, недоцільно.

«Тільки зростання ціни на газ збільшить собівартість виробництва цукру в порівнянні з минулим роком більш ніж на 30%. У більш тривалому проміжку часу, а це посівна 2022 року, ми побачимо значне збільшення цін на мінеральні добрива, металопрокат, будівельні матеріали та інші, що зрештою буде наступним інфляційним витком і знову ляже на собівартість вирощування цукрових буряків і виробництво цукру», — говорить Олександр Коротинський.

Федерація роботодавців спільно з іншими національними об'єднаннями бізнесу також звернулась до Уряду і Парламенту з пропозиціями передбачити у державному бюджеті кошти для державної підтримки цукрової галузі, щоб зменшити негативний вплив на промисловість від зростання цін на енергоносії.

За даними федерації, забезпечення переробки цукрових буряків та виробництво цукру у поточному році потребує закупівлі цукровими заводами щонайменше 300 млн м³ природного газу.

«Стрімке зростання ціни на природний газ для промислових споживачів у поточному році, яке відбулося і продовжується, змусить виробників значно підвищити гуртові відпускні ціни на цукор білий, вироблений із цукрових буряків. Частина цукрових заводів взагалі не зможуть здійснювати переробку цукрових буряків. Сільгоспвиробники зазнають збитків, адже частина врожаю не буде реалізована і  перероблена», — зазначається у повідомленні роботодавців.

Читати за темою: АгроЕкспедиція Переробка 2018: на всьому готовому

За наведеними ними даними, витрати на вирощування буряку сьогодні складають понад 42 тис. грн без ПДВ на 1 га. За середньої урожайності 37 т/га,  собівартість тонни цукрових буряків складає 1200 грн, а виробництво стає нерентабельним.

Олія

Зростання вартості сушки на елеваторах підвищує вартість соняшнику, який теж збирається із високою вологістю через пізню сівбу. Також є тимчасовий ефект зростання ціни соняшнику через затримку зі збиранням. 

Відповідно, висока собівартість як сировини, так і енергоносіїв може обумовити зростання вартості виробництва олії. Щоправда, ціна буде більше залежати від світової кон’юктури, оскільки ринок соняшникової олії в Україні орієнтований на експорт і залежить від цін на інші види олії, передусім соєвої та пальмової. 

---

Хто готувався — молодець, або якими будуть наслідки у 2022 році

Поки що більшість фермерів відзначають, що ситуація з добривами є болючою, але не катастрофічною. Висока ціна на продукцію цього сезону дозволяє закупити добрива для наступного сезону. Втім, якщо вартість азотних добрив зросте ще вище, то виникнуть серйозні проблеми. Також зростає вага погодних ризиків для наступного сезону.

Читати також: Українське тваринництво: географія продажів, імпортери, обсяг експорту та виробництва

«Я вам не скажу, що ціна на карбамід у 25 тис. грн/т є кризовою. Вона ще підйомна, це можна прорахувати. Так, будуть прибутки менші, але ж якщо ми добрив не покладемо, отримаємо меншу врожайність. Якщо погодні умови будуть важкі, то врожайність буде дуже мала, там збитки будуть шалені. Але все одно краще його покласти, ніж ні», — говорить Ігор Вощенко, керівник ТОВ «Рябушківський бекон».

Скажемо наперед, що розрив між потужними, заможними господарствами і дрібним низькотехнологічним бізнесом зросте ще більше, адже можливість інвестувати у більш економічні рішення для виробництва може виявитись вирішальною найближчим часом.

«Ніх@ра-till» чи розумна економія?

Сезон 2022 змусить багатьох переглянути свій підхід у бізнесі. Через збільшення витрат на добрива, засоби захисту, оренду землі і пальне, яке повторює динаміку цін на газ, фермери будуть змушені економити на технологіях та насінні. 

Є навіть радикальні висловлювання фермерів щодо скорочення посівних площ, відмову від мінерального живлення на наступний рік, витрати лише на рівні, необхідному для отримання мінімального врожаю, здатного перекрити вартість оренди та інші статті витрат. У соцмережах такий підхід уже охрестили назвою «ніх@ра-till».

З іншого боку, багато хто прогнозує також  перехід до більш ощадних технологій обробітку ґрунту, живлення тощо. У вигідному становищі опиняться ті, хто вже встиг здійснити перехід до точного землеробства, впровадити у себе альтернативну генерацію енергії із соломи, тріски, біогазу. Роль азотних добрив для виробництва залишається високою тому відмовлятись від них більшість фермерів не планує, а от економити — так.

«Ситуація з карбамідною групою вражає — 25 тис. грн за тонну. Кажуть, що може буде ще більше, то це треба міняти підходи. Тобто вносити іншим шляхом. Не в сухому вигляді, а в рідкому. Тобто розчиняти і вносити. Тут питання полягає в тому, що азот — це основа годівлі будь-якої культури. Якщо ми кажемо про карбамідну групу, то кукурудзу, соняшник без неї майже не виростиш нормальним врожаєм. Тим паче сьогодні орендна плата дуже висока і гратися ми не можемо», — каже Ігор Вощенко.

На думку Івана Чайківського, секретаря Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, високі ціни на газ можуть мати два цікавих для агросектору наслідки: це підвищення інтересу до генерації біогазу та внесення органічних добрив.

«Сьогодні органіка стає серйозною альтернативою хімічним добривам. А для цього уряду та аграріям слід обличчям повернутися до тваринництва. Колись в кожному господарстві була велика рогата худоба. Це дозволяло агрокомпаніям удобрювати щороку близько 25% всього земельного фонду органікою від ВРХ, тобто кожен гектар у господарстві раз на 4 роки був під органікою», – сказав Чайківський.

Як ніколи зростає вага сортовипробування та демополігонів — виробники мають тепер шанс виправдати ці інвестиції, обравши для сівби менш дорогі і достатньо урожайні сорти та гібриди. Стратегія «Максимальна якість за будь-яку ціну» точно не буде в тренді.

Читати ще: Як запобігти втратам азоту — рішення від Koch Agronomic Services та Iva Rove Inc

Питання «технологічного ривка» стосується і переробників. При такій ціні газу від банкрутства підприємства рятує тільки глибока модернізація, яку вони провели за останній час (починаючи з «газової» кризи 2008 року).

«Ще десять років тому нормою споживання блакитного палива було 35-40м3 на 1 т переробки цукрових буряків, зараз цей показник становить 25-30 м3. Головного болю переробникам в цьому році додає і досить низька цукристість буряка, а це вимагає додаткової кількості палива при переробці (необхідно буде переробити більше сировини, щоб отримати 1 т цукру)», — говорить Олександр Коротинський.

Курсові валютні ризики

Слід зважати також на курс гривні, який перейшов до серйозного зміцнення внаслідок подорожчання цін на газ. Чому так відбувається? Річ у тому, що підприємства, які імпортували газ з-за кордону, скоротили виробництво і зменшили обсяги закупівель газу. Як приклад — той же Одеський припортовий завод. Імпортно-експортний баланс зазнає серйозних змін і ми вчергове опиняємось у ситуації, коли сировину для вирощування купуємо навесні за високим курсом долара, а продаємо продукцію восени на його падінні.

Таким чином рентабельність бізнесу фермерів знижується ще більше і вони змушені закладати зерно на зберігання в очікуванні росту цін та курсу долара. Але ж гроші для виробництва треба уже зараз. 

Читати також: Чи допоможуть фермерам 14 % ПДВ: думки учасників ринку

Дистриб’ютори під прицілом

Враховуючи високу вартість добрив, які треба вносити вже цього року, низьку маржинальність виробництва та ймовірні ускладнення в роботі цукрових заводів, аграрії можуть суттєво скоротити площі під цукровими буряками наступного року. 

Насіння цієї культури мало б закуповуватись фермерами уже в найближчі місяці, тому існує ризик, що значна частина уже замовленого товару ляже на складах дистриб’юторів «мертвим» вантажем. Це ще зменшить у них кількість оборотних коштів. 

Також цілком можуть зменшитись продажі преміальних брендів ЗЗР та насіння, що приносили найбільшу маржу продавцям. Зросте і кількість підробок та фальсифікату, які складуть конкуренцію офіційним дистриб’юторам.

До того ж посилюється ризик неплатежів фермерів у разі негативних погодних явищ чи цінової кон’юктури, адже агровиробники просто не мають вільних оборотних коштів після подорожчання основних ресурсів. Тому шанси побачити у 2022 році чергове падіння дистриб’юторських компаній як ніколи високі.

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2021 р.